$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+2° Київ 0° Варшава +2° Вашингтон
«Собор» Філарета: правомірність рішень та наслідки для ПЦУ

«Собор» Філарета: правомірність рішень та наслідки для ПЦУ

21 Червня 2019 13:37

Нещодавно створена величезними зусиллями Православна Церква України переживає перше серйозне потрясіння. Конфлікт між Предстоятелем церкви митрополитом Епіфанієм і почесним патріархом Філаретом вийшов далеко за межі внутрішньо-церковних справ.

Відсторонений від управління церквою Філарет не зміг змиритися із втратою влади і робить спроби повернути те, від чого в грудні 2018 року відмовився добровільно.

«Раз є патріарх, значить є і патріархат», - такими словами владика Філарет пояснив наміри відтворити Київський Патріархат, ліквідований напередодні Об'єднавчого собору і отримання Томосу про автокефалію для Православної Церкви України.

20 червня Філарет реалізував свій задум, скликавши «Помісний собор» Київського Патріархату, на якому прийняв рішення про відновлення діяльності ліквідованої церкви. Томос про автокефалію, отриманий з рук Вселенського Патріарха Варфоломія I, визнається документом, який не відповідає інтересам КП.

Яке значення дій Філарета і наслідки для ПЦУ – аналізуємо докладно.

Що зробив Філарет


20 червня у Володимирському Соборі в Києві пройшов так званий «Помісний собор» Київського Патріархату. Так званий, тому що по-перше, Київський Патріархат був ліквідований у грудні 2018 року на Об'єднавчому соборі в Софії Київській за особистим підписом самого Філарета.

Що було неминучим наслідком об'єднання трьох церков, УПЦ КП, УАПЦ і частини УПЦ МП, в єдину помісну православну церкву і необхідною умовою для отримання Томосу про автокефалію.



По-друге, Помісний Собор – це вищий колегіальний орган, що керує справами церкви. На помісних соборах приймаються найбільш значущі для функціонування церкви рішення. Але для того, щоб такі рішення були визнані легітимними, потрібні певні умови. А саме – присутність на соборі більшості архієреїв, священиків і представників мирян від кожної єпархії.

На «собор» 20 червня Філарет зміг зібрати лише двох архієреїв (з 40, які були в КП на момент Об'єднавчого собору). Що стосується священиків і мирян, то, як запевняв Філарет, їх було «значно більше», в цілому – 200 чоловік.

Насправді, основна маса церковних служителів проігнорувала запрошення на захід патріарха і з точки зору церковних законів помісний собор не відбувся. Владика Філарет, який поки що залишається почесним патріархом ПЦУ, вважає інакше.

Рішення «собору» Філарета


Головним підсумком зборів у Володимирському соборі стала відміна рішення про ліквідацію КП. Тобто, Київський патріархат продовжує свою діяльність:

із тексту рішень зібрання Філарета

«Собор, який проходив у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі Києва, прийняв те, що Українська православна церква Київського патріархату зареєстрована державним органом і продовжує своє існування»


Главою КП називається патріарх Київський Філарет.

Ще одним рішенням стало фактичне неприйняття Томосу, оскільки він «не відповідає статуту помісних церков» і не відповідає інтересам КП.

КП претендує на все майно, яке було у церкві до Об'єднавчого Собору в грудні.

Наслідки дій Філарета


У Православній Церкві України наміри Філарета вважають незаконними. А «собор» називають особистою ініціативою владики, рішення якого нікчемні для ПЦУ.

«Яким чином відбулися збори у Володимирському соборі? Всім відомо, що ці збори проходили за запрошеннями від почесного патріарха Філарета. Мені здається, абсолютно логічна і зрозуміла різниця між запрошеними особами та делегатами, тобто ті, хто зібрався у Володимирському соборі, ніким не були делеговані»

Євстратій (Зоря),

архієпископ ПЦУ


Євстратій зазначив, в Статуті КП сказано про те, що помісні собори можуть бути скликані за спільним рішенням патріарха і Священного Синоду. Тобто, одноосібно Філарет не володів правом скликання Помісного собору. І так як синод був розпущений у зв'язку з ліквідацією КП, його, як діючої інституції, не існує.

«Ці збори не можуть підпадати під визначення помісного собору, тому ніяких наслідків для ПЦУ це зібрання не має – ні юридичних, ні канонічних. Це просто збори по особистій волі почесного патріарха Філарета»

Євстратій (Зоря),

архієпископ ПЦУ


Виходить, що владика Філарет порушив не тільки статут новоствореної ПЦУ, куди він увійшов на правах члена Священного синоду, а й власні статутні норми церкви Київського патріархату, яку він намагається реанімувати будь-якими способами.

Що стосується Томосу, то в ПЦУ вважають, дії Філарета не вплинуть на позицію Константинополя про визнання помісної православної церкви в Україні:

«Ніяких речей, які б погіршили становище Православної церкви України, з боку Константинополя не буде. Тому що, коли хтось думає, що може поставити під сумнів дійсність Томосу, можу стверджувати – документ, який був наданий ПЦУ, не буде відкликано. Православна церква України продемонструвала свою єдність. Жоден український ієрарх в поділі (соборі Філарета – прим.авт.) не брав участі»

Євстратій (Зоря),

архієпископ ПЦУ


Двоє архієреїв, які приїхали на збори Філарета, служать з Росії, у Білгородській єпархії ПЦУ.

У самій материнській церкві те, що відбувається в Україні і «собор» Філарета поки не прокоментували. Джерела ВВС стверджують, що Вселенський патріархат не стане втручатися «у внутрішні справи» ПЦУ. Тим більше, що церква як така не підтримала ініціатив Філарета і не визнає рішень «собору».

Що стосується розколу в автокефальній церкві України, то ні Філарет, ні ПЦУ таке формулювання не приймають, але трактують те, що відбувається, по-різному:

владика Філарет" img="https://cdn.ua.news/wp-content/uploads/2019/06/filaret.jpg" img_id="205972

«Це не розкол. Ми функціонуємо з 1992 року, а ПЦУ – з 2018-го. Так хто від кого відколовся?»


«Розкол – це коли церква ділиться на базі певних канонічних речей. А коли маленька група служителів відділяється від церкви, то це не розкол. Це відділення»

Євстратій (Зоря),

архієпископ ПЦУ


24 червня ПЦУ збере Священний Синод, на якому дасть офіційну оцінку дій Філарета. Можливо, будуть прийняті певні санкції на адресу патріарха. Як наприклад, позбавлення титулів ПЦУ і відсторонення від служіння в парафіях церкви.

***


В якості особистої ремарки хочеться згадати, яким тривалим і складним був процес возз'єднання православних церков в Україні. І як на етапі діалогу між УПЦ КП і УАПЦ довгі роки нездоланним бар'єром був не хто інший, як владика Філарет.

З жалем доводиться констатувати, що звиклий до влади патріарх не зміг поставити інтереси зародженої помісної церкви в Україні вище особистих амбіцій. Інакше чим пояснити риторику щодо Томосу, конфлікти з Епіфанієм і збори, які суперечать церковним правилам?