Прибуток банківської системи перевищив 30 млрд грн. Такими є результати діяльності українських банків у I півріччі 2021 року.
Зростання кредитів значно прискорилося, рентабельність капіталу покращилася. Про це повідомляє Нацбанк в огляді за серпень банківського сектору.
Опираючись на оприлюднені дані регулятора, ми вирішили висвітлити поточний стан банківського сектору, його перспективи та ризики.
Структура сектору
У II кварталі 2021 року в Україні працювало 73 банки, їхня кількість не змінилася. Частка приватних банків у чистих активах зросла на 1.2 в. п. за квартал, що зокрема знизило рівень концентрації сектору.
Рисунок 1 - Загальні активи банків, млрд грн
Джерело: НБУ.
Частка державних банків знизилася за II квартал на 1.5 в. п., але вони все ще зосереджували більш ніж половина чистих активів, зазначають в Нацбанку.
Активи
Чисті активи банків зросли за II квартал на 3.1%. Головними драйверами були зростання попиту на кредити з боку корпорацій та населення, а також зростання обсягів коштів українських банків за кордоном. Зростання обсягів чистих гривневих кредитів суб’єктам господарювання за II квартал прискорилося до 14.9% у порівнянні з 5.3% у попередньому кварталі.
Рисунок 2 - Розподіл чистих активів за групами банків
Джерело: НБУ.
В річному обчисленні їхній приріст становив 29.8% – максимальне значення за останні вісім років. Високі темпи зростання значною мірою зумовила низька база порівняння II кварталу минулого року: тоді кредитний портфель банків значно скоротився внаслідок першого локдауну COVID-19.
Українські приватні нефінансові корпорації – єдина категорія позичальників, що помітно нарощувала обсяги кредитного портфеля: на 20.0% за квартал.
Обсяги кредитів дочірнім компаніям іноземних корпорацій та держкомпаніям майже не зростали. Суми валютних кредитів у доларовому еквіваленті зросли на 0.8% за квартал, але за рік зменшилися на 3.1%.
Роздрібне кредитування зростає чимдалі усе вищими темпами: обсяги чистих гривневих кредитів фізособам зросли на 8.7% за квартал та на 23.8% р/р.
Рисунок 3 - Валові кредити суб’єктам господарювання та фізичним особам, 2019=100%
Джерело: НБУ.
Кредити на придбання та реконструкцію нерухомості зростають ще швидше – на 16.0% за квартал та на 41.7% р/р.
Рисунок 4 - Розподіл чистих активів за групами банків
Джерело: НБУ.
Показники якості кредитів поліпшувалися через прискорення кредитування та списання непрацюючих активів. Частка непрацюючих кредитів за квартал знизилася на 2.8 в. п. до 37.2%.
Фондування
Зобов’язання банків за II квартал зросли на 4.0%. Помітно зростали всі складові, крім євробондів та субординованого боргу. У цілому за квартал кошти Нацбанку зросли на 21.1%, водночас у червні вони дещо скоротилися через рішення НБУ про поступове згортання довгострокового рефінансування. Найвища частка коштів Нацбанку в зобов’язаннях сектору була у травні – 5.2%.
Рисунок 5 - Структура зобов’язань за групами банків, млрд грн
Джерело: НБУ.
Суми на рахунках фізосіб та суб’єктів господарювання на кінець кварталу скоротилися на 1.3 в. п. до 83.3% зобов’язань. Обсяги гривневих коштів фізичних осіб продовжували зростати (на 5.5% за квартал та на 18.0% р/р). Приріст був забезпечений коштами на вимогу, строкові кошти за II квартал майже не зросли. Обсяги валютних коштів населення зменшилися за квартал на 1%, але зросли за рік на 1.9% у доларовому еквіваленті. Обсяги гривневих коштів суб’єктів господарювання зросли на 4.8% за квартал та на 34.9% р/р.
Валютні кошти суб’єктів господарювання в доларовому еквіваленті збільшилися на 2.1% за квартал та на 7.3% р/р. Унаслідок прискореного зростання гривневих складових ресурсної бази рівень доларизації коштів клієнтів – фізичних та юридичних осіб знизився за квартал на 1.7 в. п. до 36.7%.
Відсоткові ставки
Зважаючи на інфляційні ризики, упродовж II кварталу 2021 року Нацбанк двічі підвищував облікову ставку – до 8.0% річних. Проте банки не поспішали підвищувати ставки за депозитами, а державні банки їх навіть знизили. Зниження вартості 12-місячних нових гривневих депозитів фізичних осіб призупинилося. Наразі цей показник знаходиться на рівні облікової ставки. Водночас вартість нових тримісячних депозитів знизилася на 0.5 в. п. за квартал, а спред між тримісячними та річними депозитами перевищив 1 в. п. Найнижчими ставки були наприкінці травня, після чого дещо зросли. Ставки за депозитами в доларах США коливались у діапазоні менш як 1% річних.
Вартість нових гривневих кредитів суб’єктам господарювання збільшилася до 9.5% річних. До цього призвело подорожчання ультракоротких (до 1 місяця) кредитів, вартість яких чутлива до змін облікової ставки. Натомість ставки за довшими позиками малому та мікробізнесу знизилися на 0.3 в. п. за квартал.
Споживче кредитування залишалося найприбутковішим сегментом. Ставки за кредитами населенню коливалися в межах близько 30% річних.
Фінансові результати та капітал
У другому кварталі прибуток сектору був у 2.5 рази більшим, ніж у відповідному періоді 2020 року. Рентабельність капіталу зросла до 29% у порівнянні з 23% торік.
Це відбулося внаслідок дії двох факторів: швидкого зростання операційних доходів та істотного скорочення відрахувань до резервів. Чистий процентний та чистий комісійний доходи зростали темпами близько 40% р/р завдяки здешевленню вартості ресурсів, відновленню споживчого кредитування та зростанню обсягів безготівкових операцій із населенням.
Операційна ефективність поліпшилася у порівнянні з I кварталом майже до торішнього рівня. Співвідношення операційних витрат і операційного доходу (CIR) становило 49.9% у порівнянні з 48.5% в II кварталі 2020 року.
Рисунок 6 - Фінансовий результат та рентабельність капіталу банків
Джерело: НБУ.
Сукупно за перше півріччя 2021 року прибуток банківського сектору був більш як на чверть вищим, ніж за відповідний період минулого року і становив 31 млрд грн. Зі збитком закінчили перше півріччя 10 банків, проте їхній сукупний збиток був несуттєвим.
Перспективи та ризики
Вихід із коронакризи сприяв зростанню обсягів кредитування у II кварталі та пом'якшенню стандартів кредитування, про яке повідомили банки в Опитуванні про умови кредитування. Проте послаблення макроекономічних загроз не повинно знизити увагу банків до належної оцінки ризиків. Так, для створення запасу капіталу на покриття можливих втрат у випадку погіршення якості портфеля споживчих незабезпечених кредитів із 1 липня розпочався перший етап підвищення для таких кредитів ваг ризику – до 125%, з початку 2022 року вони будуть збільшені до 150%.
Якість кредитних портфелів банків щороку перевіряється під час оцінки якості активів, а стійкість великих корпоративних позичальників до можливих шоків – додатково під час стрес-тестування.
У III кварталі завершиться оцінка якості активів. Як засвідчують її перші результати, якість кредитного портфеля, попри кризу, залишається прийнятною, а ризики належно оцінені. Узагальнені результати стрес-тестування банків будуть оприлюднені восени, а до кінця 2021 року – у розрізі окремих банків, зазначають в Нацбанку.
Від початку коронакризи сформувалася тенденція до зростання частки коштів до запитання в структурі коштів фізичних осіб. З одного боку, таке фондування дешевше для банків, проте його значна частка збільшує ризики довгострокової ліквідності. Тому дизайн чинного нормативу чистого стабільного фондування (NSFR) побудований так, щоб заохотити банки до залучення строкових коштів. Зниження вартості депозитів у першому півріччі уповільнилося й підтримувалося переважно здешевленням коштів населення в держбанках. До кінця року ефект здешевлення депозитів вичерпається, що призведе до загального звуження процентного спреду.
