<-- Inread WMG -->
Стан фінансового сектору: помірні ризики та поступ у скороченні боргів держбанками

Стан фінансового сектору: помірні ризики та поступ у скороченні боргів держбанками

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Рада з фінансової стабільності відзначила помірні ризики фінсектору та прогрес у скороченні NPL державними банками. Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.

Відтак Ради з фінансової стабільності ініціювала порядок денний щодо реалізації планів скорочення NPL державними банками, поступ у реструктуризації боргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), стягнення компенсації з власників збанкрутілих банків, а також поширення системи гарантування для кредитних спілок та компаній зі страхування життя.

Ми вирішили висвітлити стан фінансового ринку з огляду на розв’язання проблемних питань порядку денного Ради з фінансової стабільності.

Ризики фінсектору в II півріччі 2020 року істотно знизилися

Фінсектор України пройшов кризу з прийнятними втратами, більшість системних ризиків наразі є помірними.

Нагадаємо, за результатами 2020 року операційна дохідність банків була високою, а відображені кредитні збитки не надмірними, відтак банки долають виклики коронакризи впевнено та з суттєвим запасом міцності. Попри загальний спад бізнес-активності та зниження вартості фондування, банківський сектор України залишається високоприбутковим. Прибуток банківської системи у 2020 році становив 41 млрд грн.

Формування резервів під очікувані збитки стало основною причиною погіршення фінансового результату у 2020 році. Низка банків визнали погіршення якості активів внаслідок фінансових труднощів позичальників. У зв’язку з цим відповідні витрати на резерви за кредитами у 2020 році зросли на 91% до 20.8 млрд грн проти 10.9 млрд грн у 2019 році.

Економіка відновлюється з II півріччя 2020 року завдяки  позитивному імпульсу із зовнішніх ринків, зростанню приватного споживання та державним інфраструктурними проєктами, зокрема «Велике будівництво».

Тож скорочення ВВП торік було не таким глибоким, як передбачалося на початку кризи. Економіка й надалі відновлюватиметься у 2021 році, зазначають в НБУ.

Інфляція за підсумками 2020 року сягнула центральної точки цільового діапазону 5% ± 1 в. п., проте набула прискорення й динаміка поки що зберігається. Уповільнення інфляції очікується в другій половині 2021 року. Відтак, монетарна політика НБУ забезпечуватиме й надалі баланс між інфляційними ризиками та підтримкою економіки.

Міжнародні резерви за підсумками минулого  року сягнули восьмирічного максимуму, перевищивши еквівалент 29 млрд доларів США. Цей рівень дозволяє Нацбанку через інтервенції збалансовувати попит та пропозицію  на валютному ринку, водночас дотримуючись політики гнучкого обмінного курсу. Кошти бізнесу та населення в банках зростають, ставки за депозитами та кредитами залишаються на історично низьких рівнях, зазначають в НБУ.

Держбанки у 2020 році скоротили портфелі NPL на 22% 

Частка непрацюючих кредитів у держбанках торік скоротилася на 7 в.п. із 64% на початку 2020 року до 57% на 1 січня 2021 року. Відтак обсяг непрацюючих кредитів (NPL) скоротився – на 22%.

Ключовим інструментом оздоровлення портфелів банків стало списання раніше зарезервованих непрацюючих активів – 30,6 млрд для гривневого портфеля та 3,1 млрд для валютних кредитів.

Торік банки активно списували з балансів непрацюючі кредити, найбільше – державні банки у четвертому кварталі. У результаті частка непрацюючих кредитів по системі загалом знизилася з 48.4% наприкінці 2019 року до 41.0% на кінець 2020 року.

Держбанки продовжуватимуть роботу з оздоровлення кредитних портфелів в поточному році, активніше використовуючи всі наявні інструменти роботи з NPL. Мета – скорочення частки NPL у кредитному портфелі сектору нижче 20% до 2025 року.

Нагадаємо, частка непрацюючих кредитів за два роки знизилася майже на 11 в.п. до 42% станом на початок грудня 2020 року. Найбільші обсяги старих непрацюючих кредитів, які давно не обслуговуються та були повністю зарезервовані – списані у 2020 році (82 млрд грн), а лідерами такого списання були держбанки.

Реструктуризація боргу Фонду гарантування вкладів

Рада з фінстабільності підтвердила необхідність імплементації плану реструктуризації боргів ФГВФО перед державою, затвердженої у вересні минулого року.

Реструктуризація боргів ФГВФО є необхідною передумовою для підвищення гарантованої суми відшкодування вкладів та розширення сфери дії системи гарантування вкладів фізичних осіб. Це також одне із зобов’язань України в межах співпраці з МВФ.

Рада також розглянула питання роботи ФГВФО щодо повернення активів неплатоспроможних банків та відзначила доцільність упровадження механізмів добровільного врегулювання боргу неплатоспроможних банків колишніми власниками. Йдеться про необхідність законодавчих змін до чинного законодавства.

Концепція створення систем гарантування для кредитних спілок та компаній зі страхування життя

Рада з фінансової стабільності  погодила концепцію створення системи гарантування вкладів членів кредитних спілок та гарантування виплат за договорами страхування життя на базі Фонду гарантування вкладів.

Нацбанк та ФГВФО запропонують можливі параметри системи гарантування для подальшого обговорення з учасниками ринку.

Нагадаємо, кредитний ризик залишається ключовим для банків у 2021 році. Попри суттєве поліпшення економічної ситуації у другому півріччі, окремі позичальники банків усе ще відчувають фінансові труднощі. Це може негативно вплинути на якість обслуговування кредитів, а отже, зумовить потребу в додатковому формуванні резервів банками. Відтак з метою перевірки заявленою банками якості кредитного портфеля НБУ проведе оцінку якості активів банківського сектору, а 30 банків додатково пройдуть стрес-тестування.

Починаючи з січня 2021 року НБУ зобов’язав банки поетапно вираховувати вартість непрофільних активів з основного капіталу. Таке правило спонукатиме банки вчасно їх позбуватися, підвищуючи тим самим фінансову стійкість й зробить достовірнішими показники їх фінансової звітності. Також починаючи з 2021 року розпочнеться поступове підвищення ваг ризику для цінних паперів в іноземній валюті, емітованих урядом, а також для незабезпечених кредитів на споживчі цілі. Починаючи з квітня набуде чинності коефіцієнт чистого стабільного фондування (NSFR), який спонукатиме банки знизити розриви у строковості активів та зобов’язань, що зменшуватиме ризики ліквідності. Його початкове мінімальне значення буде встановлено на рівні 80% і поступово збільшене до 100% до квітня 2022 року.

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!