Порятунок Китаю: що відбувається з однією із найбільших світових економік

На тлі уповільнення економіки, Китай продовжує застосовувати масштабні заходи  фіскального та монетарного стимулювання. Шляхом зниження податків та масштабної емісії, здійснюються заходи кількісного пом’якшення, розширюючи кредитування економічних агентів.

Економічні «стероїди» наразі безпрецедентні – 14 трильйонів юанів, перевищивши 300% ВВП.

Стимулювання зростання

Народний банк Китаю заливає в систему нові трильйони кредитів у спробі стимулювати економічне зростання. Китайське «економічне диво», профінансованого боргом в 300% ВВП, продовжує перетворюватися в жорстку реальність, оголюючи дірки в економіці та гігантський відтік капіталу.

Згідно з даними Народного банку Китаю, за підсумками третього кварталу зростання грошової маси в економіці Китаю (монетарний агрегат М2), прискорився з 8,2% до 8,4% рік до року.

Протягом трьох місяців в економіку було влито 13,9 трильйона додаткових кредитів в національній валюті, повідомляє ING з посиланням на статистику Народного банку КНР.

Кожен сьомий юань нового боргу (2 трильйони в сумі) припав на спецоблігації урядів провінцій Китаю, які використовуються для фінансування проєктів інфраструктурного будівництва. За квартал економіка отримала «допінг» на суму, еквівалентну 14,5% номінального ВВП, підрахували в ING.

Нагадаємо, будівництво нового житла в Китаї та постійне збільшення його вартості дозволяє місцевим урядам отримувати додатковий дохід внаслідок передачі прав на використання землі під забудову і звітувати про збільшення ВВП внаслідок будівництва. Відтак для того, щоб демонструвати зростання ВВП, постійно зводяться міста-примари.

Але примусити економіку зростати, навіть за таких масштабів кредитного стимулювання, уряду КНР не вдалося. За підсумками кварталу зростання китайської економіки сповільнилося до 6% – мінімуму за весь час сучасної статистики (з 1992 року).

У порівнянні з другим кварталом цифра зменшилася на 0,2 процентного пункту і виявилася нижчим показником консенсус-прогнозу, що передбачав зростання на 6,1%.

Прискорилося зростання роздрібних продажів (+ 7,8%) і промвиробництва (з 5,5% до 5,6%), проте обсяг капітальних інвестицій не дотягнув до очікувань та показників попереднього кварталу (5,4% проти 5,5%).

Хоча «друкарський верстат» китайського центробанку не зупиняється, наповнюючи банківську систему свіжою порцією кредитів щокварталу, ефективність такого механізму стабільно та динамічно знижується.

Варто зазначити, якщо в період 2007-2009 років на кожен долар нового боргу економіка КНР давала 0,65 цента нового ВВП, то за останні два роки – показник показує лише 0,34 цента, — повідомляють експерти Hoisington Management.

Китайська економіка відображає світовий тренд – кількісне пом’якшення не діє.  Адже за 10 років  оцінка ефективності боргу у єврозоні показала падіння на 13,5%, у Великобританії — на 14,5%, в США — на 5,6%, в цілому по глобальній економіці — на 11,1%.

Китай став «чемпіоном» по спаду відповідного імпульсу – 38,2%.

Таблиця 1 – Оцінка ефективності боргу

Пори обмеження валютного ринку і відсутність статусу вільно конвертованої валюти для юаня, надруковані трильйони конвертуються в долари США,  залишаючи країну у вигляді відтоку капіталу, який у 2019 році побив історичний рекорд, перевищивши навіть показники «шокової» девальвації юаня 2015 року.

Нагадаємо,  валютна диверсифікація зробила країну-агресора одним із найбільших власників валютних резервів в китайських юанях, зазначає  Bloomberg, посилаючись на дані Goldman Sachs Group. Так, за рік з 31 березня 2018 року по 31 березня 2019 року частка долара в активах Центробанку Росії знизилася майже вдвічі — з 43,7% до 23,6%. Частка юаня при цьому зросла майже втричі — з 5% до 14,2%. Частка євро збільшилася з 22,2% до 30,3%.

Відтак за перший рік експерименту президента Путіна у скороченні частки американського долара в структурі золотовалютних резервів коштував країні-агресору близько $7,7 мільярда потенційного прибутку, пише Bloomberg.

У той час, як загальна цифра щодо відтоку в статистичних даних Народного банку Китаю знижується, одночасно спостерігається вибухове зростання графи «помилки та упущення» платіжного балансу (рисунок 1).

Рисунок 1 –  Показники платіжного балансу Китаю в аспекті помилок та упущень

Насправді йдеться про потоки, які Народний банк Китаю не змозі пояснити, по суті «тіньові» операції, зазначає глава досліджень Китаю в Інституті міжнародних фінансів Джин Ма.

За першу половину року з Китаю таким чином відтік склав 131 млрд доларів США, що в 1,6 раза більше середнього рівня в період великих відтоків 2015-2016 років (близько 80 млрд доларів за 6 місяців). У третьому кварталі «тіньовий» відтік склав ще 67 млрд доларів США.

На тлі торговельної війни, ці потоки стали причиною різкої девальвації юаня, який за останні п’ять кварталів втратив 14,5% до долара США, зазначає Джин Ма.

Щоб утримати темпи зростання на рівні завдання Компартії КНР – 6% на рік, Народний банк Китаю продовжить зниження процентних ставок й послаблюватиме нормативи резервування для банків, йдеться у прогнозі економіста ING Ірис Панг: в жовтні китайський ЦБ ще на 5 базисних пунктів знизить ставку кредитів для позичальників високого класу (LPR) і на 0,5 процентного пункту — норми резервування, вивільняючи  ще більше банківської ліквідності.

За таких умов, без повноцінного перемир’я в торговельній війні юань подешевшає до 7,2 за долар до кінця року, прогнозує Панг.

Нагадаємо, деталі усної угоди, досягнутої США і КНР у Вашингтоні 15 жовтня, залишаються туманними. Якщо Дональд Трамп говорив про досягнуті домовленості, то державні ЗМІ Китаю відзначили лише, що сторони «погодилися почати спільні зусилля щодо досягнення угоди».