60% українських компаній стикаються з кризою передусім через брак кадрів. Найбільша нестача таких фахівців, як слюсарі, зварювальники, електрики, водії, механіки, кравці та менеджери з продажу.
Щоб подолати цей дефіцит бізнес готовий розширювати пошук працівників, зокрема за рахунок іноземців. Поки що цей процес стримують такі фактори, як мовний бар'єр (27%) та відсутність досвіду співпраці (23%). При цьому 41% компаній вказують, що у їхніх галузях відсутня потреба в іноземній робочій силі.
Такі дані аналітичного дослідження OLX Робота та Європейської бізнес асоціації (EBA) презентували під час HR Wisdom Summit у Києві.
Важливим, з погляду експертів, є також дослідження настроїв українців, яким рано чи пізно доведеться взаємодіяти на своїх підприємствах з колегами-іноземцями. Про ці та інші тенденції, а також очікування роботодавці і кандидатів на ринку праці — в інтерв’ю UA.News розповіла Марія Абдулліна, голова HR-комітету Європейської Бізнес Асоціації (EBA) та керівниця платформи OLX Робота.
Які причини посилення кадрової кризи, якщо порівнювати з попередніми роками?
Марія Абдулліна: Насправді причини залишилися ті самі, що й від початку повномасштабного вторгнення. Єдине, що вони поглибилися. Ми бачимо, що натепер в останніх хвилях дослідження роботодавці вказують першою причиною — мобілізаційні заходи. Саме посилення мобілізації вплинуло на посилення кадрової кризи. Далі — загальне скорочення населення, міграція за кордон.
Що буде з ринком праці у найближчі роки, і які виклики можуть виникнути перед роботодавцями?
Марія Абдулліна: За даними дослідження, 40% роботодавців очікують, що кадрова криза в Україні буде поглиблюватися. І компанії готуються до цього. Ми розуміємо, що далі ринок розвиватиметься саме у цьому контексті.
Серед змін та тенденцій, які зароджуються, помічаємо більш активне залучення іноземних працівників до українського ринку праці. Ми вже досліджуємо це середовище і бачимо, що 13% роботодавців вже на сьогоднішній день відкриті до найму іноземців.
Також бачимо, зокрема з попереднього року, більш інтенсивну та глибоку роботу з різними категоріями населення, групами кандидатів. Я маю на увазі: молодь, осіб після декрету, осіб з інвалідністю, ветеранів, більш активне залучення жінок до умовно чоловічих професій. Також частіше розглядають кандидатів старшого віку, зокрема 45 плюс. Тобто почали звертати увагу на претендентів, які раніше часто були виключені з ринку праці.
А як сприймають працівники можливе залучення до українського ринку праці іноземців?
Марія Абдулліна: Ми бачимо досить нейтральне або позитивне ставлення. Лише 8% респондентів з нашого дослідження зазначили, що загалом вони вбачають, що їхні колеги або вони, можливо, самі не будуть сприймати іноземних працівників на робочих місцях або на підприємствах.
40% зазначають, що загалом у них позитивне ставлення до залучення іноземців. Також є частина респондентів, приблизно чверть (26%), які нейтрально ставляться до цього.
Наскільки несподівані для Вас такі тенденції?
Марія Абдулліна: Ми проводимо дослідження циклічно, тому більшість тенденцій на ринку праці зазвичай очевидні. Але яким є справжнє ставлення українців до іноземної робочої сили — викликало запитання. До того, як ми зробили статистичний замір на базі 25 тис. респондентів, у нас не було чіткого розуміння з приводу цього, окрім вражень, що розганялися у медіа чи звичайних розмовах.
Ми помітили, що дотепер немає видимих факторів протистояння. Хоча серед бар'єрів бачимо побоювання наших співгромадян, що іноземна робоча сила буде пріоритезована над українцями. Є острах культурно-релігійних відмінностей, мовного фактору — це одні з найбільших бар'єрів.
Довідково. За даними аналітичного дослідження OLX Робота та EBA, потенційні стимули для найму іноземців: податкові пільги та фінансові бонуси (34%); посилення дефіциту українських кадрів (26%); підтримка адаптації працівників (26%); спрощення легалізації (23%).
Чого очікують від роботодавців українці, які зараз шукають роботу?
Марія Абдулліна: Кандидати у пошуку роботи найбільше звертають увагу на рівень зарплатні (80%). А також на віддаленість робочого місця від дому (47%). Цей фактор у попередні роки не був настільки видимим, але на сьогодні є дуже вагомим. Враховують також можливість гнучкості графіку або дистанційної роботи. Усе це свідчить про пошук стабільності та певної безпеки під час війни.
Пошукачі також звертають увагу на офіційність працевлаштування (40%), і чим далі, то більше. У ширшому значенні — це відпустки, лікарняні та інше. Тому що, знову ж таки, кандидати шукають стабільності. Є також інші чинники, але саме ці — найбільш значимі.
Що показує дослідження рівня зарплат за останній рік?
Марія Абдулліна: Ми бачимо, що загалом рік до року від початку повномасштабного вторгнення зарплатня зростає в середньому на 20-25 %. Багато залежить від галузі, регіону та інших чинників. Але в середньому — це 20-30%.
Проте якщо подивитися на відповіді тих, хто працевлаштований, то динаміка за 2024-2025 рік дещо інша. 40% і навіть більше працівників визнають, що заробітна плата у них не підвищувалася. Приблизно третина працівників зазначають, що зарплата зросла на 10%. Тобто серед тих, хто працевлаштований, динаміка зміни менша.
Якщо ж подивимося на вакансії, то динаміка вища. Тому що роботодавці, зокрема за рахунок рівня зарплатні, намагаються більш активно залучати кандидатів.
Довідково. Серед основних труднощів при пошуку роботи, за даними аналітичного дослідження OLX Робота та EBA, пошукачі називають: низьку оплату праці — 44%; відсутність вакансій у галузі — 30%; відсутність вакансій у регіоні — 28%; об’єднання надмірної кількості обов’язків — 23%.
