Напередодні півфіналу між Хорватією та Аргентиною була лише одна інтрига – на якій саме хвилині арбітр призначить одинадцятиметровий у ворота хорватів аби Ліонель Мессі забив свій черговий м’яч. Ця ганьба триває з першого матчу Аргентини проти Саудівської Аравії – чотири одинадцятиметрових у шести матчах фінального турніру Кубку світу Мессі вже пробив. Навіть не віриться, що колись було зовсім не так. Знаєте скільки одинадцятиметрових бив славетний Пеле на переможному для Бразилії турнірі 1970-го? Жодного! Те ж саме стосується інших героїв тих часів від німця Герда Мюллера до італійця Паоло Россі. Бідолашний Дієго Марадона мусив забивати англійцям рукою бо не було ще тоді такої практики – тягнути потрібну команду до фіналу за допомогою одинадцятиметрових!
А була ж колись інша Аргентина! Команда зразка 1978 року, яка тоді впевнено переграла у фіналі безсоромно розкручених «летючих голландців». Перемогла без жодної допомоги арбітрів. А які тоді були у Аргентини футболісти! Даніель Пасарелла, Альберто Тарантіні, Убальдо Філлол, Освальдо Арділес, Леопольдо Луке і звісно ж, незрівнянний Маріо Кемпес, якого я вперше побачив за два роки до того у Києві, коли він забив єдиний м’яч у ворота команди СССР у контрольному матчі на нинішньому «Олімпійському».
Як назвати нинішніх аргентинських футболістів, яких вперто тягнуть нагору аби довше зберегти на телеекранах того самого Мессі, в якого вкладені шалені мільйони? Жодного сумніву в їхній високій майстерності бути не може – усі вони від Мессі до Альвареса є видатними майстрами. Але аж ніяк не мушкетерами. Лікар Грінштейн із роману Гашека про вояка Швейка сказав би про них Das ist Simulantenbande, якщо і перебільшивши, то не дуже.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
