Шанс для других номерів: хто з ЛЄ може здивувати в Лізі чемпіонів 2026 року?
Ліга чемпіонів — це турнір, який не стільки про імена, скільки про витривалість. Це футбольне змагання, сповнене несподіванок, створених командами, яких часто називають темними конячками. Хто міг би подумати, що «Вільярреал» у 2022 році дійде до півфіналу, а «РБ Лейпциг» колись залишить за бортом мадридський «Реал»? У 2026 році шанс на чергову сенсацію є у десятка команд, які поки що знаходяться в «тіні гігантів». Вони не тягнуть за собою багаж слави, але вміють виживати на вузькому просторі. Вони беруть не стилем, а рішенням. Їм не потрібен статус, вони чекають на помилку суперника. Для багатьох клубів турнірна таблиця Ліги Європи — це не вирок, а лише пролог, щоб виступити, здивувати і приголомшити в ЛЧ.
Статистика не бреше: за останні п’ять років кожен другий несподіваний учасник, як-от «Аталанта» чи «Лілль», проходив груповий етап, а кожен п’ятий добирався до чвертьфіналу. При цьому бюджети цих команд в середньому втричі менші за бюджети сеяних фаворитів. То хто ж у новому сезоні може повторити шлях «Монако»-2017 чи «Аякса»-2019? Розглянемо команди, чиї xG (очікувані голи), оборона та політика розвитку молоді кричать: «Ми готові на більше!»
Крах старого порядку
Статистика останніх п’яти років показує тривожну для грандів тенденцію: у 2019 році на чвертьфінал ЛЧ припадало 78% представників «великої п’ятірки» ліг; у 2024 році цей показник знизився до 63%. Команди умовно другого ешелону, як «Бенфіка» та «Порту», тепер регулярно виходять у 1/8 фіналу, маючи бюджет у 3-4 рази менший, ніж у «Челсі» або «ПСЖ».
Що стоїть за цими змінами? Три ключові фактори:
- Тактична еволюція — тренери, як Де Дзербі (Брайтон) і Алонсо (Байер), довели, що грамотна тактична расстановка може компенсувати різницю в класі. Наприклад, під керівництвом італійця «Брайтон» зайняв 6-е місце в Прем’єр-лізі — найкращий результат в історії клубу, що відкрив їм двері в Лігу Європи. До цього «Брайтон» не грав у єврокубках, тож сезон вийшов як дебютний і зухвалий. Склад не обмежувався мінімальними турнірними завданнями й почав псувати настрій грандам: серед їхніх жертв опинилися «Челсі», «Арсенал», «Ліверпуль» і «Манчестер Юнайтед».
- Дані замість інтуїції — скаутингові системи клубів з обмеженими бюджетами знаходять таланти там, де інші навіть не шукають. Візьмемо хоча б «Порту», який придбав Радамеля Фалькао з аргентинського «Рівер Плейт» за €5,4 млн, а пізніше продав його в «Атлетико Мадрид» за €40 млн, або норвезький «Буде-Глімт», де з недооцінених гравців роблять зірок світового рівня.
- Усунення фінансового дисбалансу — фінансовий фейр-плей змушує топ-клуби не завжди дотримуватися оптимальної трансферної політики, розпродаючи «надлишки», у той час як «середняки» зберігають основу складу.
В результаті футбол стає цікавішим. Конкуренція зростає, і передбачувані результати трапляються все рідше.
Лаціо: італійська стабільність і тактична гнучкість
«Лаціо» завершив груповий етап Ліги Європи на першому місці, набравши 19 очок і з різницею м’ячів 17:5. Їхній успіх базується на надійній обороні та ефективній атаці. Марко Бароні впровадив тактичну систему, яка дозволяє команді адаптуватися під будь-якого суперника.
Атлетик Більбао: традиції та молоді таланти
«Атлетик Більбао», який зайняв друге місце з 19 очками та різницею м’ячів 15:7, демонструє вражаючу форму. Клуб відомий своєю політикою залучення лише баскських гравців, що сприяє міцній командній хімії.
Манчестер Юнайтед: повернення до європейської еліти
«Манчестер Юнайтед», який фінішував третім з 18 очками та різницею м’ячів 16:9, демонструє ознаки повернення до колишньої слави. Під керівництвом Рубена Аморіма команда ще не виглядає тією грізною силою, якою була раніше, але вона вже ожила і рухається вперед.
