Зміна команди Нацбанку довгий час підігравала в професійних колах дискусії щодо зростаючих ризиків зміни режиму монетарної політики. Адже, пріоритетом монетарної політики, яка базується на стратегії інфляційного таргетування, є досягнення та забезпечення цінової стабільності в країні. Для забезпечення цінової стабільності Національний банк використовує таргетування інфляції та плаваючий обмінний курс гривні.
Основним інструментом монетарної політики є облікова ставка. З огляду на заклики стимулювання економіки через емісію гривні такі побоювання мали підґрунтя, а надто в контексті амбітних планів здешевлення іпотеки та кредитів для бізнесу.
Ми вирішили висвітлити ключові аспекти основних засад монетарної політики на наступний рік, на яких в майбутньому базуватимуться ухваленні рішення Нацбанку.
Монетарний режим інфляційного таргетування
Передусім в ухвалених Основних засадах привертає увагу той факт, що НБУ продовжуватиме політику таргетування інфляції для забезпечення цінової й фінансової стабільності, а також сприяння стійким темпам приросту ВВП.
В документі йдеться, що Нацбанк підтримуватиме темпи зростання цін у середньостроковій перспективі на рівні 5% із допустимим діапазоном відхилень 1 в.п.
Таблиця 1 - Індекс інфляції з 2000 по 2020 рр.
Джерело: Bankchart.
Нагадаємо, у серпні поточного року споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 2,5% (з 2,4% у липні). У місячному вимірі ціни знизилися на 0,2%. Споживча інфляція перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. і залишалася меншою у порівнянні з прогнозом, повідомляє пресслужба НБУ.
Основним інструментом монетарної політики є облікова ставка. Варто зазначити, Національний банк України ухвалив рішення залишити облікову ставку на рівні 6%. Липневий прогноз Нацбанку передбачає утримання ставки на рівні 6% до середини 2021 року і підвищення її до 6.5% надалі.
Рисунок 1 – Прогноз облікової ставки НБУ
Джерело: НБУ.
Проте, з огляду на перспективи підвищення мінімальної зарплати в середньому на 30% у 2021 році, безумовно, матиме істотний проінфляційний вплив, й впливатиме на посилення монетарної політики.
Враховуючи все ще низькі показники поточної інфляції та крихкість відновлення економіки внаслідок коронакризи, імовірно, НБУ займе очікувальну позицію і до кінця 2020 року зберігатиме ставку без змін. Проте на початку наступного року підвищення мінімальної зарплати та прискорення інфляції обумовлять реакцію монетарної політики незворотною.
Тому Нацбанк буде змушений підвищувати ставку раніше й сильніше, ніж передбачено в його прогнозі. Водночас на думку аналітиків, кроки з підвищення ставки будуть досить обережними, зважаючи на більший фокус керівництва НБУ на відновленні кредитування та підтримки економіки.
Пригадаємо, роль центрального банку можна охарактеризувати через просте рівняння — правило Тейлора. Отже, центробанк збільшує процентні ставки, якщо інфляція або виробництво збільшуються відповідно до своїх довгострокових рівноважних рівнів. І навпаки, знижуючи процентні ставки в періоди низької інфляції та рецесії (якщо порівняти з рівноважним рівнем), центральний банк стимулює економічних агентів споживати сьогодні, а отже збільшувати попит та, зрештою, виробництво.
Режим плаваючого курсоутворення
Наступним важливим аспектом є валютний ринок, а саме збереження режиму вільного курсоутворення. Нацбанк й надалі дотримуватиметься режиму плаваючого курсоутворення і не таргетуватиме досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу, наголошується в документі.
Варто зазначити, фундаментальний інфляційний тиск коливається внаслідок зміцнення/послаблення курсу гривні. Фактором істотних змін цін в Україні різноманітні товари, які представлені переважно імпортованою продукцією або мають високу частку імпорту в собівартості. Нагадаємо, в Україні доларизація продовжує залишатися на досить високому рівні, зокрема кредитів – 39,7%, депозитів – 40,7%.
Критерії успішності монетарної політики
Головними критеріями успішності монетарної політики залишатиметься заякореність інфляційних очікувань на рівні цільового показника та відповідність фактичної інфляції її цільовим значенням у середньостроковій перспективі.
Рисунок 2 - Інфляція та інфляційні цілі Національного банку
Джерело: НБУ.
Рішення з монетарної політики й надалі матимуть перспективний характер, запевняють в НБУ, тобто будуть спрямовуватися на приведення інфляції до цілі 5% на горизонті 9–18 місяців.
Рисунок 3 – Цілі та цільовий діапазон інфляції
Джерело: НБУ.
Зниження інфляції до параметрів встановлених цільових орієнтирів можливим буде насамперед завдяки послідовній монетарній політиці НБУ, спрямованій на досягнення цінової стабільності, у поєднанні з виваженою фіскальною політикою. Центральний банк, який має монопольну владу впливати на процентні ставки в економіці, виконує у такий спосіб важливу стабілізаційну роль.
За такого сценарію монетарна політика Нацбанку завжди відображатиме баланс між потребою в зниженні інфляційного тиску через послаблення обмінного курсу гривні та підтримкою економіки. Тимчасові відхилення інфляції від цілі можливі, якщо на прийнятному часовому горизонті інфляцію можна повернути в цільові межі. Така гнучкість режиму інфляційного таргетування буде використовуватися для найкращого сприяння економічному зростанню.
Розвиток кредитування
Особлива увага приділятиметься розвитку кредитування. Прогнозованість інфляції та зрозумілі для економічних агентів ухвалені рішення з монетарної політики будуть фундаментом для формування в економіці достатнього обсягу довгострокових й доступних фінансових ресурсів.
Основні засади монетарної політики на 2021 рік – це сигнал бізнесу та експертній спільноті про послідовність нашої політики Нацбанку. «Низька та стабільна інфляція залишається нашим пріоритетом. Водночас НБУ ставить перед собою амбітне завдання не лише підтримувати помірні темпи зростання цін, але й пожвавити банківське кредитування, сприяти здешевленню і подовженню строковості фінансових ресурсів для розвитку реального сектору економіки», - зазначив Голова НБУ Кирило Шевченко.
