Німеччина шукає слабкі місця Китаю у технологіях
Німецькі посадовці непублічно готують карту економічних вразливостей Китаю, які можуть бути використані у разі загострення торговельного протистояння між Європейським Союзом та другою економікою світу.
Уряд Німеччини аналізує торговельні потоки, ланцюги постачання та дані на рівні окремих компаній, щоб визначити сфери, у яких Китай залишається залежним від німецьких та європейських технологій, спеціалізованих компонентів і промислових ноу-хау.
Серед перших потенційних вразливостей називають Trumpf SE та Carl Zeiss AG. Ці компанії є важливими постачальниками технологій для нідерландської ASML, яка виробляє обладнання для виготовлення сучасних напівпровідників.
До переліку також можуть потрапити Siltronic AG, Aixtron SE та SUSS MicroTec SE. Їхні вузькоспеціалізовані технології відіграють важливу роль у глобальних виробничих ланцюгах.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц останнім часом посилює позицію Берліна щодо Пекіна. Він вважає, що Німеччина та Європа ризикують опинитися між стратегічним суперництвом США і Китаю, не маючи достатніх власних важелів впливу.
«Так, є залежності, але ці залежності взаємні. Це стосується і таких питань, як рідкісноземельні метали. Ми можемо протистояти недобросовісній конкуренції лише в тому випадку, якщо будемо захищатися», – заявив Мерц.
Минулого місяця лідери ЄС доручили Європейській комісії підготувати нові торговельні заходи для протидії дефіциту торгівлі з Китаєм, який перевищує €1 млрд на день.
За оцінками німецької сторони, вразливості Китаю зосереджені передусім у вузькоспеціалізованих продуктах і проміжних товарах, які китайські компанії поки не здатні повністю відтворити самостійно.
За останнє десятиліття Китай значно скоротив технологічний розрив із Німеччиною у виробництві автомобілів та промислового обладнання. Водночас у низці технологічно складних ніш Пекін продовжує залежати від європейських виробників.
Потенційним інструментом впливу може стати не лише обмеження експорту нового обладнання, а й припинення обслуговування техніки, яка вже працює на території Китаю.
Одним із ключових секторів оцінки є виробництво напівпровідників. Компанія ASML уже не може постачати Китаю найсучасніше обладнання, однак продовжує обслуговувати значну кількість систем попередніх поколінь, які вже встановлені на китайських підприємствах.
Ще одним чутливим напрямом є запатентовані медичні продукти, від яких Китай залежить, зокрема на тлі старіння населення.
Водночас використання медичних технологій як інструменту економічного тиску вважається одним із найскладніших рішень із політичного та етичного погляду.
Німецькі посадовці наголошують, що підготовка такого аналізу не означає переходу до ворожої політики щодо Китаю. Берлін і надалі виступає за економічну співпрацю з Пекіном, однак вважає необхідним оцінити власні ризики та підготувати можливі інструменти реагування.
Паралельно Німеччина та Європейський Союз намагаються не допустити одночасного загострення відносин із Китаєм та Сполученими Штатами.
Минулого тижня президент США Дональд Трамп пригрозив новим раундом мит проти ЄС у відповідь на штраф у $1 млрд, накладений на Google.
Таким чином, Берлін прагне зберегти економічні зв'язки з Пекіном, водночас посилюючи власну стійкість до можливих торговельних конфліктів та зменшуючи залежність від критично важливих технологічних ланцюгів.
Про це пише видання Bloomberg.
Нагадаємо, українсько-американська компанія Swarmer інтегрує свою систему керування роями безпілотників із платформою SpatialCore американської компанії Brightline Interactive. Співпраця дозволить використовувати бойовий досвід українських дронів для навчання моделей штучного інтелекту, які розробляються для потреб Міністерства оборони США.
Крім того, Сполучені Штати та Україна уклалиугоду, яка передбачає експорт українських наземних, повітряних і морських безпілотників до США для військових випробувань. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на джерела у Вашингтоні.
