Британські вчені створили гель, що відновлює зубну емаль і запобігає карієсу

Британські вчені розробили інноваційний гель для відновлення пошкодженої зубної емалі, який може з’явитися на ринку вже наступного року. Новий засіб, як очікується, стане справжнім проривом у стоматології та допоможе людям, які страждають від карієсу та демінералізації емалі.

Про це розповіли дослідники зі Школи фармацевтики та кафедри хімічної й екологічної інженерії Ноттінгемського університету.

Вчені створили гель на основі білка, що сприяє відновленню емалі, пошкодженої ерозією або демінералізацією.

Науковці зазначають, що цей матеріал може не лише регенерувати емаль, а й зміцнювати існуючу структуру зубів, запобігаючи появі нових осередків карієсу.

Застосування гелю так само просте, як і використання стандартних фторвмісних засобів. Він копіює природні білки, які у дитинстві керують формуванням зубної емалі.

Після нанесення гель утворює тонкий, але міцний шар, який проникає у поверхню зуба, заповнюючи мікротріщини та пори. Надалі він виступає як «каркас», що вловлює іони кальцію та фосфату зі слини, сприяючи формуванню нової емалі через процес епітаксіальної мінералізації.

У результаті нова емаль органічно інтегрується з природною структурою зуба, відновлюючи не лише її міцність, а й природний блиск.

«Ми протестували механічні властивості цих регенерованих тканин в умовах, що імітують „реальні життєві ситуації“, як-от чищення зубів, жування і вплив кислої їжі, і виявили, що регенерована емаль поводиться так само, як здорова», – розповів доктор Абшар Хасан, науковий співробітник і провідний автор дослідження.

Експерти очікують, що новий гель для відновлення емалі стане альтернативою пломбам і традиційним методам лікування карієсу. Його поява на ринку може зробити догляд за зубами безпечнішим, доступнішим і менш інвазивним.

Раніше команда вчених із King’s College London зробила важливий крок у напрямку вирощування людських зубів у лабораторних умовах. Дослідники створили матеріал, який імітує природне середовище росту зубів у щелепі, використовуючи людські клітини для формування ембріоноподібної структури.