Як технології змінюють довіру у фінансовій сфері: СТО Trustee Plus Ксенія Житомирська

У лютому 2025 року глава JPMorgan Джеймі Даймон у листі до акціонерів зробив те, чого мало хто очікував: визнав блокчейн і криптовалюти реальною загрозою для банків.

Він написав, що миттєві розрахунки на блокчейні, стейблкоіни, смарт-контракти та токенізація уже змінюють платежі та управління капіталом, позбавляючи банки ролі посередників і ставлячи під удар основу – комісійні доходи та депозитну базу. 

Розберемо, як технології змінюють довіру одразу на двох рівнях: ідеологічному (децентралізація, особиста відповідальність) та користувацькому (токенізація фіату, нові технології). І чому друга хвиля – вже реальна загроза, а не просто теорія.

Необхідність довіри, або чому банки були незамінними

До появи блокчейну довіра у фінансовій сфері була необхідним елементом, чітко пов’язаним з інститутами: капіталом, репутацією, ліцензією (від іншого інституту довіри в особі держави та її органів). Це захищало фінанси, але лише до певного рівня, водночас перетворюючи банки на незамінних і практично невразливих посередників.

• У минулому ви не могли просто «переказати гроші» в іншу країну, оминаючи банк. Адже звірка та розрахунки були привілеєм, обмеженим рамками банківської системи. Банки виступали операторами між світовими системами. 
• Банку потрібен час, щоб переконатися: платіж не є шахрайським, контрагент платоспроможний. Клієнт ненавидів чекати, але не міг цього уникнути, тому що альтернатива – негайний розрахунок без гарантій - означала взяти себе ризики.
• Клієнт залишався всередині системи не тому, що йому це подобалося, а тому, що вихід означав втрату гарантії. Банки ставали незамінними зберігачами не завдяки зручності, а завдяки монополії на безпеку, яку санкціонував ЦБ. 

Їхня незамінність ґрунтувалася не на їхній ефективності, а на відсутності альтернатив. Кожен із трьох «стовпів» був одночасно захистом (вас не обдурять) і пасткою (ви не можете вийти без втрат). На цих стовпах і виросла комісійна модель. 

До появи блокчейну це вважалося неминучим податком на безпеку (або її ілюзію).

Як блокчейн змінив уявлення про довіру

Усі розмови про довіру з появою блокчейну зазвичай зводяться до його першої, але не єдиної, властивості – повної відсутності того самого посередника. З цього робиться висновок про поділ світу на «до» і «після», проте реальність складніша. 

Відмова від банку як довіреної особи автоматично не дарує користувачеві нової якості довіри, але пропонує три радикальні зміни в тому, як ми розуміємо довіру. Кожна з них звучить як прорив, але кожна ж упирається в одну й ту саму стіну – масовий користувач психологічно до такої довіри поки що не готовий. 

1. У світі банків ви довіряєте одній або кільком установам, а в блокчейні угоди підтверджують тисячі незалежних і рівнозначних вузлів. Ніхто не може підробити запис, скасувати, редагувати або заблокувати переказ. Це діє як проти цензури, так і проти людської помилки.
2. У світі банків ви платите не тільки за виконання, але й за безальтернативну довіру – у блокчейн-системі ж комісія наближається до сутої вартості обчислень, а не до «ставки за довіру». Це означає повну свободу, але й відсутність звичного захисту та компенсацій: від помилок і хитрощів шахраїв.  
3. Банки вбудовані в систему – ваша особа є основою фінансових гарантій. У світі криптовалют особистість є вторинною, а первинним є доступ – через приватний ключ. Втрата ключа = втрата активів, що є абсолютно логічним з точки зору криптографії, але нестерпним для 90% і більше людства. 

Тобто ідеологічно блокчейн запропонував більш чесну, прозору та дешеву довіру. Але масове прийняття зіткнулося з тим, що люди не хочуть такого рівня відповідальності – вони хочуть, щоб гроші були простими, працювали швидко, дешево, а відповідальність була перекладена на «гаранта», який відповідає за ризики та помилки. 

Іронічно, але більшість віддає перевагу меншій свободі, а більшому захисту. Саме тому філософія децентралізації сама по собі ніколи не знищила б банки. Для реального удару по комісійній моделі знадобилося щось інше.

Реальна загроза для традиційних банків

Концепція «стань сам собі банком» не спрацювала, незважаючи на багаторічні спроби криптоентузіастів прищепити широким масам відповідальність за власні фінанси. Але спрацювала синергія – перехід традиційного (читай звичного) фіату на криптоколії.

Найяскравішим прикладом цього є стейблкоіни. У 2014 році в волатильному Bitcoin зберігати свої запаси або зарплатний фонд не став би жоден фінансовий директор великої компанії. Але коли з'явився стейблкоін – токен, прив'язаний до фіату, найчастіше до долара, у співвідношенні 1 до 1 – гра змінилася. 

Звичайний долар, упакований у цифрову обгортку, зберіг свої властивості, але додав до них усі переваги блокчейну: низькі комісії, швидкість переказів, відсутність посередників. І це – пряма заміна банків як розрахункових інститутів.

• Переказ мільйонів доларів через банківську систему – це комісія у розмірі 3-5%, очікування від одного до трьох днів, ланцюжок банків та ризик блокування.
• Переказ у USDC або USDT – дві хвилини, комісія у частки цента та курс 1:1 до долара. Для бізнесу це пряма економія мільйонів на рік на витратах.

Саме в цьому і полягає те, що налякало Джеймі Даймона. Банки втрачають не просто комісію, а контроль. А без контролю руйнується вся монетизація: овердрафти, конвертація, плаваюча ліквідність, за яку банк раніше отримував гроші, поки клієнт чекав на розрахунок. У світі стейблкоінів же не потрібно чекати і платити за очікування. Але є й інші, не менш болючі удари:

1. Не лише стейблкоіни, а й токенізація грошей та активів реального світу (RWA) загалом знищує комісійну модель банків, а отже, позбавляє їх прибутковості.
2. Все більше великих компаній і цілі держави зберігають свої резерви в BTC та інших криптовалютах. Це позбавляє банки ліквідності, їхнього «законного» безкоштовного джерела доходів від кредитування, інвестицій та вкладів. 
3. Банки заробляли на всьому, де потрібен «довірений посередник», який фіксує виконання зобов’язань. Смарт-контракти роблять те саме – без банку.

І це не фантастика. BlackRock, Fidelity та сам JPMorgan запускають токенізовані фонди казначейських облігацій, найбільші компанії зі управління активами у світі готують інфраструктуру, в якій банк як «довірений зберігач ліквідності» стає необов’язковим. Депозитна база традиційних банків продовжить скорочуватися, а без депозитів, а отже, і дешевого кредитування – це вже загроза всій бізнес-моделі.

Нові технології, які ще сильніше впливають на довіру (і становлять загрозу для банків)

Як ми вже з’ясували: люди не хочуть зберігати ключі й нести повну відповідальність. Це довгий час рятувало банки – їхній «захист від дурнів» був перевагою. Але за останні два роки з’явився цілий пласт технологій, які методично руйнують це.

1. Passkey. Apple, Google, Microsoft та криптосервіс Trustee Plus вже впровадили Passkey – криптоключі, які прив’язані до біометричних даних і синхронізуються між пристроєм та сервісом через хмару. Користувач навіть не бачить жодного ключа, а шахрай ніяк не може ним скористатися.
2. Абстракція облікового запису (Account Abstraction), що дозволяє зробити гаманець програмованим: налаштувати двофакторну авторизацію, ліміти на перекази, соціальне відновлення і навіть скасування транзакції протягом декількох годин. По суті, це додає «банківські функції» (безпеку, контроль, виправлення помилок) у децентралізований світ. Користувач отримує звичний рівень захисту – без банку, але з бонусами блокчейну.
3. Криптокартки. Найбільші біржі, як Binance і ByBit, гаманці, такі як Trustee Plus, випускають картки, що дозволяють платити стейблкоінами безпосередньо зі свого рахунку на звичайному NFC-терміналі. Ви витрачаєте USDT, а продавець отримує фіат. Ніякої різниці, крім однієї: ви не зберігаєте гроші в банку.

Раніше розбіжність була простою: криптовалюта дає свободу, але вимагає відповідальності; банк обмежує, але захищає. Зараз технології стирають цю межу, а тому банки втрачають останню унікальну перевагу – безпеку без зайвих клопотів. 

Мало хто міг уявити це в 2010-х роках, але сьогодні масове прийняття відбувається не через «ідеологію децентралізації», а через переведення звичайного фінансового світу на блокчейн – через токенізацію. Людина все ще довіряє долару, але вона більше не довіряє банку як єдиному способу розпоряджатися цим доларом.

Ксенія Житомирська 

Читай нас у Telegram та Sends