Як працюватимуть режим paperless і глобальна діджиталізація в Україні
В Україні пройшов другий день форуму «Україна 30. Цифровізація» присвячений цифровій трансформації держави. Головними темами заходу стали перехід України на режим paperless, впровадження відкритих даних, а також діджиталізації у галузях містобудування, екології та охорони здоров’я.
Плани Мінцифри
Незабаром буде запущено дашборд, де українці зможуть ознайомитись із деталями кожного проекту цифровізації та його результатами. Це дозволить зробити процес цифрової трансформації України максимально прозорим, підкреслив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Глава Мінцифри наголосив, що мета відомства - побудувати найзручнішу державу з точки зору державних послуг. За останні кілька років Україна зробила якісний ривок у цифровій трансформації, тоді як іншим країнам знадобилось для цього десятки років. Цифровізація – це у першу чергу зручність для українців.
Федоров нагадав, що амбітна ціль Мінцифри – оцифрувати 100% державних послуг до 2024 року. І ця мета об’єднує усі українські міністерства. Бо цифрова трансформація передбачає зміну, перетворення, спрощення, а також ліквідацію певних напрямків у рамках галузей, тому дуже важливо мати ефективний менеджмент на рівні усієї держави та кожного міністерства. Для цього у міністерствах сьогодні є заступники з питань цифрової трансформації та команди, які займаються діджиталізацією.
Керівник з розвитку електронних послуг Мінцифри Мстислав Банік заявив, що головною метою відомства буде оцифровка усіх державних послуг до кінця 2023 року. Що стосується найближчих планів, то Мінцифра зосередиться на розвитку і покращенні тих електронних послуг, які уже є.
Наприклад, прописку у «Дії» будуть вдосконалювати, поширювати її на різний вік. Мінцифра також хоче збільшити варіації усіх штрафів, які відображатиме «Дія». А електронні місцеві петиції поширюватимуть на усі 1439 громад. Також Мінцифри працюватиме над онлайн-сертифікатами вакцинації від коронавірусу.
Paperless
Режим paperless – без паперів, передбачений законопроектом №5495 «Про особливості надання електронних публічних послуг», запрацює в Україні уже з серпня-вересня, сподіваються у Мінцифри. Після його впровадження державні органи більше не вимагатимуть паперових довідок та документів у громадян, оскільки самі матимуть до цих даних електронний доступ та перейдуть на цифровий обмін даними, уточнив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Нова платформа для державних реєстрів
Мінцифри створило платформу для розгортання державних реєстрів та запустило на ній перший пілотний реєстр. Робота над платформою триватиме ще рік. Це рішення побудовано на Open-source інструментах та інших рішеннях, яке допомагає створювати реєстри за лічені години або дні (для складних реєстрів).
Усі оновлені реєстри у межах платформи повинні:
- обмінюватись даними з іншими реєстрами автоматично
- містити дашборди управління
- записувати усі дії, які вчинялись у реєстрі: хто перевіряв дані та які операції робились у реєстрі, щоб не було зловживань
Нова платформа дозволить державним органам не вимагати паперові документи чи довідки для надання послуг, якщо вони є в електронних реєстрах. Так Україна почне перехід до режиму «без паперів», що прискорить цифровізацію та забезпечить максимально комфортні умови кожному громадянину.
Відмова від паперових довідок
Режим paperless стимулюватиме відмову від паперових довідок в Україні, сподівається керівник з розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації Мстислав Банік. Він упевнений, що Мінцифри зможе виконати обіцянки щодо покриття України інтернетом та переведення в онлайн усіх державних послуг. Також Банік заявив, що Україна готова ділитись своїм досвідом цифровізації із європейськими країнами, зокрема, щодо впровадження цифрових паспортів.
Захист персональних даних у режимі paperless
Режим paperless допоможе збільшити права і свободи громадян, однак влада повинна забезпечити високий рівень захисту персональних даних і приватності, вважає директор відділу технологічних інновацій агентства із захисту даних Іспанії Луіс де Сальвадор Караско. Він зазначив, що в Іспанії діджиталізація та paperless впроваджувалась разом із законодавством про захист даних.
Цифровізація та біометричні документи
Динаміка використання цифрових документів в Україні дуже потужна. На сьогодні у нас видано понад 6 мільйонів ID-карток та понад 17 мільйонів біометричних закордонних паспортів, заявив голова Державної міграційної служби України Максим Соколюк.
ID-картка має багато ступенів захисту. Персональні дані підписані кількома видами сертифікатів, які дозволяють перевірити, чи дійсно ID-картка видана державою. Також на ній є PIN1-код та PIN-2, їх не знає ні система, ні держава, тільки власник, коди записані нижче рівня операційної системи картки.
Крім того, на ID-картці записані відбитки пальців, на сьогодні понад 80% українців добровільно дали свої відбитки при оформленні. «У закордонному паспорті відбитки пальців - це mandatori, тобто це обов'язково для громадян старше 12 років, а у ID-карти це за бажанням. Ми починали, зрозуміло з 0%, потім 10%, 15%, зараз ми вийшли на 86% », - уточнив керівник міграційної служби.
Режим Paperless дозволить власникам ID-карток не носити із собою документ про місце реєстрації, додав Соколюк.
Очільник міграційної служби підкреслив, що впровадження ID-карток супроводжувалось потужною інформаційною кампанією. Зараз рівень довіри українців до біометричних документів високий, а впровадження цифрових паспортів у «Дії» лише покращить рівень цифрової свідомості українців.
Відкриті дані
В Україні 18 травня запрацював Центр компетенцій «Дія. Відкриті дані». Онлайн портал міститиме найповнішу інформацію про відкриті дані – бюджети, показники забруднення води, рух громадського транспорту, перерахування коштів лікарням, тощо.
Також на «Дія.Відкриті дані» працюватимуть низка сервісів, наприклад перевірка забудовника при покупці нерухомості, підготовка до спорів у суді, пошук дешевших аналогів ліків та інші. Усі сервіси будуть поділені на категорії. Портал дозволить не лише працювати із відкритими даними,а і навчатись роботі з ними, комунікувати у межах спільноти та подавати пропозиції щодо політики відкритих даних. На порталі буде запущено навчальні програми для чотирьох категорій користувачів (як онлайн, так і офлайн навчання).
Створення Центру компетенцій у сфері відкритих даних дозволить Україні за три роки потрапити у ТОП-3 лідера у секторі відкритих даних та стати однією із найпрозоріших держав світу.
Також в Україні оновили Єдиний державний вебпортал відкритих даних і запустили чат-бот у Telegram (@DataGovUa_bot), який дозволить поліпшити взаємодію між Мінцифрою та користувачами відкритих даних. У чат-боті скоро можна буде налаштувати сповіщення на оновлення конкретних наборів даних та поспілкуватись із оператором. Зараз на Єдиному державному порталі відкритих даних є більше 36 тисяч наборів даних. З січня по квітень 2021 року ним скористались 700 тисяч українців.
Містобудування
Цифровізація у сфері містобудування дозволить значно знизити корупційні ризики, упевнений виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань. У галузях, де цифровізація уже відбулась, значно менша імовірність бути обманутими, підкреслив експерт.
Електронна система у сфері будівництва
Експериментальний проект впровадження електронної системи в сфері будівництва працює майже рік. Ця система дозволила пришвидшити низку процесів, тому Мінрегіон сподівається, що уряд підтримає повноцінний запуск проекту, заявила заступник міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська.
Бізнес позитивно оцінює електронну систему у сфері містобудування. Засновник Smile Development Андрій Журжій уточнив, що система значно спростила низку процесів, утім є і мінуси, які ускладнюють роботу.
Електронний містобудівний кадастр
В Україні запустять містобудівний кадастр до кінця 2021 року, розраховує заступник міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська. Також Мінрегіон працює над оцифровкою нормативної бази для забезпечення до неї повноцінного доступу.
Охорона здоров’я
Цифровізація української системи охорони здоров’я є пріоритетом влади. Україна у цьому аспекті рухається в одному темпі із цивілізованими країнами світу, зазначила заступник керівника Офісу Президента Юлія Соколовська.
Пандемія коронавірусу допомогла зробити прорив у технологіях, науці та цифровізації сфери охорони здоров’я, зазначив заступник Міністра охорони здоров’я України Віктор Ляшко. В Україні запустили онлайн-запис на вакцинацію через портал «Дія», є онлайн-інформація щодо наповненості лікарень та кількості щеплень.
Усі цифрові рішення, які впроваджуються у системі охорони здоров’я, повинні мати, перш за усе, підтримку у суспільстві, вважає заступник Міністра охорони здоров’я з питань цифрової трансформації Ярослав Кучер.
Електронна система спостереження за інфекційними хворобами
Важливим кроком став запуск електронної системи спостереження за інфекційними хворобами в Україні. Сервіс довго випробовувався, а 20 квітня був впроваджений в лікарнях обласного рівня, а сьогодні працює у 230 українських закладах охорони здоров’я, повідомив заступник міністра охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Електронні реєстри та модулі МОЗ
У системі Міністерства охорони здоров’я діють низка електронних реєстрів, наприклад реєстр хворих на туберкульоз, модуль щодо ВІЛ-інфекції.
Також МОЗ запускає модуль вакцинації від інфекційних хвороб за календарем щеплень.
«Пандемія коронавірусної хвороби запустила у містах ще окремий модуль, який ми досить довго дискутували і воювали, щоб він з’явився одним із перших. Це модуль, який пов’язаний з вакцинацією, рутинною вакцинацією проти 10 інфекційних хвороб, які є в календарі щеплення, але вакцинація проти ковіду зробила цей поштовх і ми реально цей модуль запускаємо», - розповів Ляшко.
Електронні лікарняні
Українська влада працює над впровадженням електронних лікарняних, їх запуск уже виходить на фінішну пряму, заявила заступник керівника Офісу Президента Юлія Соколовська. Окрім того, дуже скоро з’явиться «реабілітаційний модуль» в електронній системі охорони здоров'я.
Екологія
Єдина екологічна платформа
В Україні стартувало тестування Єдиної екологічної платформи, яка у майбутньому дозволить громадянам отримувати усі необхідні послуги у галузі онлайн, розповів заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань цифровізації Руслан Стрілець.
Єдина онлайн-платформа допоможе зручно і швидко шукати інформацію та не писати запитів і довго чекати відповіді. Важливо, щоб бізнес та громадяни могли отримувати усі необхідні дані практично без втручання чиновників, вважає міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.
Відкриті екологічні дані
Українське суспільство повинне мати більший доступ до інформації щодо стану екології, наполягає очільник Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. В Україні уже є такі ініціативи (закони «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку») і створюються нові.
Заступник глави проекту міжнародної технічної допомоги USAID/UKAID «TAPAS» Данило Молчанов підкреслив, що відкриття екологічних даних дозволить уникнути зловживань у цій сфері.
Нагадаємо, Міністерство цифрової трансформації України 17 травня на Diia Summit 2.0 представило масштабне оновлення порталу та застосунку «Дія» – українцям стали доступні 13 нових електронних державних послуг.
Серед них зміна місця реєстрації онлайн, сервіс поширення документів за статичним QR-кодом та будівельні послуги. Також у Дії з’являться нові опції для переселенців, наприклад, заявка на отримання пільгового іпотечного кредиту ВПО. Крім того, в «Дію» додана комплексна послуга еМалятко.
Також Мінцифри анонсувало нову перевірку безпеки застосунку «Дія». Тому, хто зможе зламати копію додатку обіцяють мільйон гривень.