Як ефективно замінити російське ПЗ українськими аналогами: огляд шоуруму «Своє.ІТ»

У Києві 8 вересня відбулася масштабна подія – шоурум українського програмного забезпечення «Своє.IT». На захід запросили понад 100 українських компаній-розробників, які створюють CRM та облікові системи, рішення для документообігу, наскрізної аналітики та інших напрямків роботи. На шоурумі учасники презентували та пропонували затестувати програмне забезпечення. Крім того, спеціалісти розповідали про тенденції розвитку українського IT-ринку та разом із представниками фахових державних органів обговорювали шляхи вирішення актуальних проблем сфери: зокрема, і заміну російського ПЗ українськими аналогами.

Детальніше про «Своє.IT. Шоурум українського ПЗ» розповідають UA.NEWS.

Компанії-учасники шоуруму – це розробники та інтегратори найкращого українського програмного забезпечення. Всі вони встановили демо-стенди та показали своє ПЗ у дії.

Організатором заходу виступила компанія GigaCloud – один із лідерів хмарного ринку України. Компанія допомагає клієнтам провести цифрову трансформацію завдяки своїм технологіям. Сервісами GigaCloud щодня користується понад 20 мільйонів людей в Україні, Польщі та інших країнах.



 

Заміна російського програмного забезпечення на українському ринку

Стартував шоурум із виступу заступника Міністра цифрової трансформації, керівника проєкту «Дія.City» Олександра Борнякова.

Борняков наголосив, що українському ринку IT-технологій необхідний розвиток. Україна працює над тим, щоб замінити російське забезпечення власним або ПЗ іноземного виробництва. Крім того, українські спеціалісти можуть отримати лідерські позиції і на закордонному ринку.

Попри криваву війну росії проти нашої країни, деякі організації в Україні продовжують не тільки користуватись російським софтом, а ще й закуповувати його. Зокрема я знаю про 1С, який працює в Україні під іншим брендом, Business Automation Framework (BAS). І це – питання національної безпеки, бо ворог фактично отримує доступ до наших інформаційних систем. Потрібно розповідати користувачам, що є якісні альтернативи. В Україні вони вже існують, і ми це бачимо просто тут і зараз. Також треба підтримувати українських розробників – і Міністерство цифрової трансформації й надалі допомагатиме їм у розвитку, в участі у міжнародних виставках, у популяризації.

Питання виходу російського продукту із українських ринків було одним із найголовніших у лекторії шоуруму. Цьому була присвячена ціла дискусійна панель.

Юлія Даниленко, головна редакторка SPEKA, наголосила, що перші спроби заборонити російське забезпечення сталися ще у квітні 2017 року. Проте і сьогодні українці зіштовхуються із проблемою недостатньої кількості ресурсів для заміни ПЗ із росії.

Тоді РНБО склало список компаній, яким заборонено працювати в Україні. Основною «жертвою» списку стала компанія 1С, якою більшість українських бізнесів користувалися. Вона досі живе в Україні, попри те, що 2022 року держструктурам заборонили її використання.

Марія Шевчук, керівниця IT Ukraine Association, наголосила, що використання російського забезпечення загрожує безпеці українців.

Санкції працюють виключно для юридичних компаній, оскільки відповідальності за використання 1С немає. Але це питання безпеки, адже там усі дані українців.

Вона додала, що асоціація шукає та приймає пропозиції від українського софту для того, щоб отримати санкції від РНБО, які повністю заборонять російське ПЗ. Окрім безпекових аспектів, це питання стосується і економічного розвитку, адже сьогодні використанням технологій рф українці «фінансують ракети».

Максим Пилипенко, PR-директор Work.ua, зауважив, що півтора роки повномасштабної війни мало б бути цілком достатньо компаніям, щоб вийти з російського ринку. Тому сервіс видалив із своєї бази вакансій пропозиції тих бізнесів, які все ще працюють в рф. У тому числі йдеться і про сферу IT.



Анатолій Комірний, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, заявив, що до початку повномасштабної війни ситуація із російським ПЗ була критична.

До повномасштабного вторгнення, на жаль, наприклад, більшість кращих рішень щодо GPS-навігації були саме від російських компаній та білоруських компаній. Сьогодні треба робити власний продукт. Якщо українці не знайдуть український аналог для заміни, то підуть до європейських продуктів. Це добре з безпекової точки зору, але не з економічної.

Агія Загребельська, очільниця напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК, на панельній дискусії про заборону російського ПЗ заявила, що Національне агентство з питань запобігання корупції спілкується із представниками ринку, щоб зрозуміти, як працюють санкції проти рф, зокрема, і проти IT-компаній.

НАЗК присутнє як на українському, так і на міжнародному санкційному треку. Ми спілкуємося із представниками ринку, щоб розуміти, як працюють санкції. Пропонуємо українському IT-ринку обʼєднатися та контактувати з НАЗК для пропозицій. У нас є інструмент секторальних санкцій. Він дозволяє санкціонувати продукти, операції, окремі активності. Секторальні санкції щодо IT-ринку ще не вводилися.

Крім того, Агія Загребельська анонсувала те, що НАЗК готує санкційний пакет проти криптогалузі рф.



Вона також зазначила, що існує окремий електронний ресурс «Війна та санкції». Туди запропонувала і окремо додати компонент про російське ПЗ, щоб попередити використання софту росіян.

IT Ukraine Association також має список продуктів ПЗ, якими можна замінити російське. Українські компанії можуть написати асоціації і додати свій продукт в цей список.

Марія Шевчук, керівниця IT Ukraine Association, що асоціація готова стати медіатором між ринком технологій та державними структурами.

 

Ціна відмови від російського ПЗ

Анатолій Комірний, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зауважив, що є багато компонентів, які досі перешкоджають відмові від російського програмного забезпечення: фінансовий, брак заміни, лінь.

Проте безпека – важливіше. Якийсь підприємець, який десять років користується програмою, коли чує, що це ПЗ сьогодні його вбиває – звісно, хоче його замінити. І питає – чим. Навіть у пошуковиках російські ПЗ на першому місці, бо люди звикли до цього.

Заступник Міністра наголосив, що найкраще заохочення відмовитися від російського ПЗ – «завтра не буде літати над головою ракета, яка профінансована його використанням».



Марія Шевчук, керівниця IT Ukraine Association, додала, що для переходу українських бізнесів на нове, не російське пз, має бути навчання.

Весь ринок має працювати і обʼєднуватися, щоб витіснити ворога з іт-сфери. Думаю, що це буде питання про роки.

 

То чи буде повна заборона російського софту?

Деякі компанії пропонують раз і назавжди заборонити російське ПЗ на державному рівні. Партнер події, асоціація IT Ukraine виступає за повну заборону продуктів країни-агресора та розпочинає проєкт «Ворожий софт», покликаний вилучити їх з обігу. З пропозицією заборонити використання російських програм планують звертатися відразу в РНБО. Як зазначив виконавчий директор Асоціації Костянтин Васюк, «російський софт – це теж зброя ворога, здатна завдати втрат економіці України, соціальній сфері, безпеці».

ІТ Ukraine вже виокремили близько 80 програм, які несуть загрозу та які досі використовують українці — серед них 1С, UA-Бюджет, Bitrix24, Advego тощо.



Ще один партнер події, Work.ua, вдався до більш жорстких заходів – у компанії вже розірвали контракти сумою 8 млн грн на рік з 220 компаніями, що не вийшли з російського ринку: «Саме тому ми підтримали ініціативу «Своє ІТ» – популяризувати український софт, щоб назавжди відмовитися від російських програм. Тож закликаємо українські компанії до припинення взаємодії з ворожим ПЗ. Зараз багато що залежить від консолідації бізнесу та громадян – і ми маємо право знати, продукцію, якого бренду купуємо, в тому числі програмне забезпечення».

На жаль, часто користувачі можуть навіть не усвідомлювати, що користуються ворожими сервісами. Про це говорив і учасник шоуруму, CEO та співзасновник компанії з автоматизації ресторанів Poster Родіон Єрошек.

З початком повномасштабного вторгнення російські системи автоматизації ресторанів iiko та r_keeper почали активно маскувати своє коріння: змінюють структуру власності, комунікують про релокейт працівників та незалежність від російських брендів. iiko взагалі оголосила про створення міжнародного бренду Syrve, який закуповують українські заклади і який нібито не пов’язаний з росією. Проте це не так.

Подія «Своє.ІТ» розвінчує міф про незамінність російського софту. Це підтвердив і Вадим Козяк, співзасновник ТОВ «Вправно» і учасник шоуруму.

росія не є панівним гравцем на ринку IT і без використання її програмного забезпечення цілком можна прожити. Наразі в Україні існує власне ПЗ, яке функціонально співставне з продуктами 1С, продається за схожою ціною та повністю покриває потреби бухгалтерії та автоматизації.

Проте, оскільки багато компаній вибудовували свої бізнес-процеси під це ПЗ, перехід на аналоги не може бути різким.

Я за сплановане і поступове введення санкцій проти російського ПЗ з закритим кодом. Бізнес потрібен розуміти, що процес є незворотним, проте перехідний період має бути достатнім.

 

Що тестували на шоурумі

На шоурумі можна було не лише дізнатися, чим можна замінити російські 1С і Бітрікс та які є найкращі українські рішення, а й «приміряти» їх. Були представлені інструменти для різних потреб.

• Документообіг – програми, які дозволяють швидко обмінюватися інформацією та файлами, робити цифрові підписи, зберігати документи в електронних архівах. Рішення цього напрямку: Centredo, MEDoc, АСКОД, Вчасно, MASTER:Документообіг, E-Docs, Megapolis.DocNet, Deals, сервіс Signy.


• CRM системи та сервіси з їх впровадження – Creatio, NetHunt, CRMiUM, SuiteCRM, Servio, VoIPTime CRM, MASTER:СRM, KeyCRM.


• Аналоги 1С, бухоблік та ERP-системи – Дебет Плюс, MASTER:Бухгалтерія, Вправно, ISPro, Універсал 9:ERP, ERP-система IT-Enterprise, ITFin, Self-ERP, BJet ERP. А також локалізовані програмні додатки бухгалтерського та кадрового обліку для міжнародної ERP системи SAP Business One.


• Програми для кол-центрів та служб технічної підтримки – рішення для IP-телефонії з використанням штучного інтелекту VoIPTime Contact Center; віртуальна телефонія UniTalk; тікет-система комунікації з клієнтами HelpDeskStar.


• ED Tech рішення – освітня інформаційна система «Єдина Школа» та цифрова платформа для освіти «Навчання і Технології».


• Програми для сфери військової справи, фінансів, освіти, закладів громадського харчування, соціальних проєктів – TATL technology; сервіс авто за підпискою Drivovo; інноваційна компанія Uklon, яка розповіла про унікальну картографію на заміну російської Yandex; програма автоматизації та складського обліку закладів HoReCa і громадського харчування Poster; сервіс торгів і закупівель SmartTender.

 

Як «Дія» співпрацює з українськими бізнесами

Одним із головних учасників шоуруму стала компанія «Дія». Вони теж були представлені у зоні тестування. Але, ймовірно, тестувати відвідувачам форуму щось у компанії було непотрібно, адже під час виступу керівниця команди впровадження електронних послуг у Мінцифри Ірина Заболотна розповіла, що майже 20 мільйонів українців різних вікових категорій уже авторизувалися в «Дії».

«Дія» вже має 27 сервісів. У додаток можна завантажити 14 цифрових документів.



З сервісом «Дія» працюють уже і понад 8000 партнерів. Різні компанії можуть інтегруватися з сервісом. Є різні варіанти співпраць: валідація, шеринг та «Дія.Підпис».

Ми працюємо із бізнесами в частині інтеграції можливості приймати документи з «Дії» та використовувати «Дія.Підпис». Наприклад, до нас приходить Нова Пошта і каже: «Нам потрібно отримувати копії документів, коли посилка коштує більше 30 тисяч гривень». Чи приходять інші партнери і кажуть, що треба використати «Дія.Підпис» онлайн. Ми працюємо в частині інтеграції сервісів та документів із «Дії» для зручності користувачів. Звісно, це зручно для партнерів, тому що так зникає потреба у великій кількості паперових копій документів, верифікації. Завдяки «Дії», буквально, за декілька хвилин можна отримати онлайн все необхідне.

Серед компаній, які також долучилися до шоуруму:

• «Вчасно» – сервіс миттєвого обміну електронними документами, що дозволяє підписувати, надсилати, отримувати та зберігати документи онлайн.


• ІнфоПлюс – український розробник та постачальник комплексних рішень на базі програмного забезпечення системи електронного документообігу АСКОД.


• CRM Studio – українська компанія-інтегратор CRM-систем на базі SuiteCRM, орієнтована на надання послуг впровадження та супроводу для середнього та великого бізнесу.


• Centredo – платформа для внутрішнього і зовнішнього електронного документообігу з функціями створення, обміну, зберігання документів.


• Servio Soft – компанія, що займається розробкою та сервісним обслуговуванням програмного забезпечення Servio.
  CRMiUM – мультисистемний інтегратор CRM, ERP, HRM рішень. CRMiUM підбирає оптимальне IT-рішення орієнтуючись на завдання та цілі бізнесу.


• «Дебет Плюс» – українська компанія-розробник програмного забезпечення для автоматизації бухгалтерського, оперативного та фінансового обліку.


• InBase – український розробник програмного забезпечення та системний інтегратор.


• UniTalk – міжнародна телекомунікаційна ІТ-компанія.


• IT-Enterprise – ERP-платформа, що дозволяє вирішувати завдання управління бізнесом, удосконалювати бізнес-процеси.

Окрім розробників, на заході також виступили:

• заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков – розповів про важливість підтримки українських розробників;


• CDTO Мінінфраструктури Анатолій Комірний – поділився досвідом міністерства у питаннях цифрової трансформації;


• керівниця команди впровадження електронних послуг у Мінцифри Ірина Заболотна – розповіла, як бізнес інтегрує «Дію» для спрощення документообігу й економії бюджетів.

Авторка: Надія Кибукевич

Читайте також:

Low/no-code-cпільнота Flowmates організує наймасштабнішу конференцію з альтернативного методу розробки low/no-code та extreme no-code у Європі. “Low/No-code Конференція: Бізнес. Інвестиції” відбудеться 13 листопада у Лісабоні (Португалія), також до заходу можна буде приєднатись онлайн.

Сервіс Google Карти знову повернув можливість додавати бізнеси для українських підприємців.

З середи, 6 вересня, застосунок Lookout, який працює на базі штучного інтелекту, щоб допомогти людям із вадами зору, розширив підтримку на 11 нових мов, включно з українською.