Кінець Всесвіту за новими розрахунками наблизився
Вчені оновили модель еволюції Всесвіту і дійшли висновку, що його остаточне «згасання» може настати раніше, ніж передбачали попередні розрахунки, хоча мова все одно про гігантські часові масштаби. Новий підхід пояснює, як навіть найстійкіші космічні об’єкти поступово втрачають енергію і з часом зникають. Про це пише Dexerto.
Нове дослідження фізиків змінює уявлення про те, як довго може існувати Всесвіт, і пропонує переглянуту оцінку «кінцевих» процесів у космосі, де навіть надщільні об’єкти з часом не є вічними, а повільно деградують під дією фундаментальних фізичних законів.
Робота, опублікована в журналі Journal of Cosmology and Astroparticle Physics, уточнює верхню межу існування матерії у Всесвіті та показує, що об’єкти на кшталт нейтронних зір можуть повністю втратити стабільність приблизно через 10⁶⁸ років, як повідомляє Dexerto.
У центрі нового підходу — концепція гравітаційного «народження пар», яка розвиває ідеї Стівена Гокінга про випромінювання чорних дір. Вчені пояснюють, що навіть без класичного горизонту подій масивні об’єкти можуть поступово втрачати енергію через викривлення простору-часу, тобто сама гравітація запускає процес повільного «випаровування» матерії.
Як зазначають дослідники, швидкість цього процесу напряму залежить від середньої густини об’єкта, яка фактично виступає своєрідним природним «годинником», що визначає час його остаточного розпаду. У межах цієї моделі різні космічні структури мають різну стійкість, і найдовше існуватимуть білі карлики, надмасивні чорні діри та гало темної матерії, поступово втрачаючи енергію протягом надзвичайно довгих періодів.
Додатково зазначається, що нейтронні зорі та чорні діри малої маси мають майже однаковий «термін життя» — близько 10⁶⁸ років, попри різну природу походження, оскільки їхня надвисока густина призводить до подібної швидкості деградації.
У фінальній стадії цього процесу об’єкти стають нестабільними і зникають у вигляді енергетичного вивільнення, що фактично означає поступове «згасання» навіть найщільніших структур у Всесвіті. Загалом дослідження не лише уточнює часові рамки космічної еволюції, а й підкреслює, що навіть без катастрофічних подій Всесвіт розвивається у напрямку повільного, але неминучого розсіювання енергії та матерії.
Також на Сонці зафіксували появу великої корональної діри, яка вже повертається у бік Землі.
