На Львівщині у річці знайшли масивний зуб мамонта
Мешканець Львівщини виявив у річці Стрий масивний зуб мамонта, який тепер стане частиною навчальної колекції Львівського національного університету імені Івана Франка.
Скам'янілість у річці виявив Володимир Проць – колишній студент географічного факультету ЛНУ, а нині прикордонник. Він передав знахідку університету.
«Щиро дякуємо Володимиру за цей цінний подарунок! Тепер частинка плейстоценової історії нашого краю зберігатиметься в нашій колекції та слугуватиме чудовим навчальним матеріалом для студентів», – зазначили в університеті.
За словами Проця, зуб має близько 35 сантиметрів завдовжки та важить 7,440 кілограма. Чоловік припускає, що скам'янілості може бути від 10 тисяч до кількох сотень тисяч років.
На поверхні знахідки зберігся характерний ребристий, або пластинчастий, малюнок, який є типовою ознакою зубів мамонтів.
«Характерний ребристий (пластинчастий) малюнок поверхні є унікальною ознакою зубної системи мамонтів. В Україні (зокрема поблизу Карпат та на берегах річок) такі скамʼянілості іноді вимиваються водою з плейстоценових відкладів», – розповів Проць.
Водночас точний вік зуба наразі встановити неможливо. Для цього необхідні додаткові дослідження, зокрема радіовуглецевий аналіз.
Кандидатка географічних наук, доцентка кафедри Олена Томенюк пояснила, що різні форми мамонтів мешкали на цій території протягом тривалого періоду та змінювалися під впливом клімату й еволюційних процесів.
«Ці форми мамонтів існували тут упродовж тривалого часу. Вони видозмінювалися під впливом кліматичних змін і еволюціонували. Місце, де був знайдений зуб, підказує нам, що це, мабуть, молодші форми мамонта, одні з останніх. Хоча річка могла вимити цей зуб зі старіших відкладів», – пояснила науковиця.
Дослідниця також наголосила на добрих умовах збереження знахідки.
«Вона у доброму стані збереження, майже не поруйнована. Вологі умови добре законсервували його. Річка підмила берег, і він був у тих відкладах. Або ж води річки перемістили цей зуб з іншого місця».
Надалі зуб мамонта зберігатимуть у колекції університету та використовуватимуть як навчальний матеріал для студентів, що дозволить досліджувати природну історію Львівщини та плейстоценові відклади регіону.
Про знахідку повідомили на кафедрі геоморфології та палеогеографії ЛНУ імені Івана Франка.
