Ще двадцять років тому NVIDIA знали переважно геймери. Її зелений логотип асоціювався з відеокартами, 3D-графікою та ринком ігор.
Сьогодні ж це один із головних рушіїв революції штучного інтелекту і, за даними Reuters є найціннішою компанією у світі із капіталізацією понад $5 трлн (станом на жовтень 2025).
UA.NEWS розповість вам про те, як компанія, що починала з 3D-графіки, перетворилася на архітектора цифрового майбутнього.
Народження ідеї
NVIDIA була заснована 5 квітня 1993 року трьома інженерами – Дженсеном Хуангом (наразі є генеральним директором і президентом компанії NVIDIA Corporation), Крісом Малачовскі та Кертісом Пріємом.
Хуанг був виходцем із Тайваню. На той момент, до слова, чоловік працював у компанії LSI Logic і мав репутацію технічного візіонера.
За легендою, перша зустріч засновників відбулася у ресторані Denny’s поблизу Сан-Хосе, хоча сам Хуанг каже, що це радше «романтична історія», ніж документальний факт. Цікавий факт: назва «NVIDIA» утворена від латинського invidia, що в перекладі означає «заздрість».
Перше покоління відеокарт мало назву RIVA. Карти були цікавими з технічної точки зору, але посередні для ринку, оскільки мали сиру технологію й нестабільні драйвери, обмеження по пам’яті та шинам, потужну конкуренцію та недовіру з боку розробників і користувачів. Проте саме вони заклали основу для подальшої революції у графіці.
У 1999 році NVIDIA представила GeForce 256 – перший у світі комерційний графічний процесор (GPU), який об’єднав апаратну трансформацію, освітлення й рендеринг в одному чипі. Саме ця модель стала відправною точкою нової ери високопродуктивної графіки.
Графіка, що перетворилася на науку
На початку 2000-х NVIDIA остаточно закріпилася як лідер ринку відеокарт. Її продукти серії GeForce стали синонімом якості й потужності, а конкуренти (насамперед 3dfx Interactive, S3 Graphics і Matrox) поступово зникали з ринку або втрачали позиції.
Компанія уклала стратегічні контракти з Sony (для консолі PlayStation 2), Microsoft (Xbox), Dell, HP та іншими виробниками ПК. Саме тоді логотип із зеленим оком став символом епохи 3D-геймінгу.
Але Дженсен Хуанг бачив перспективу зовсім в іншому. Він розумів, що графічний процесор є не лише інструментом для візуалізації, а й потужним обчислювальним двигуном. Поки конкуренти змагалися у кількості кадрів на секунду, Хуанг мріяв про те, аби GPU навчився рахувати, а не лише малювати.
У середині десятиліття в NVIDIA почалися експерименти з паралельними обчисленнями. Інженери намагалися змусити графічні чіпи виконувати завдання, далекі від графіки. Вони експериментували з фізичними симуляціями, моделюванням клімату, біологічними обчисленнями. Ці досліди показали, що GPU може виконувати тисячі операцій одночасно, тоді як класичні CPU працюють послідовно.
У 2006 році NVIDIA зробила крок, який, можна вважати, змінив долю компанії. NVIDIA представила CUDA – Compute Unified Device Architecture (Архітектура уніфікованих пристроїв обчислень). Це був новий програмний світ, який відкрив GPU для дослідників, інженерів та науковців. CUDA дозволила програмістам використовувати графічні процесори як універсальні обчислювальні машини. Їх використовували для фізики, хімії, медицини, фінансового моделювання, космічних симуляцій.
На той момент мало хто усвідомлював масштаб цієї революції. Проте саме CUDA заклала фундамент для того, що пізніше назвуть епохою штучного інтелекту (й куди NVIDIA вкладати величезні інвестиційні суми).
Як GPU перетворився на двигун штучного інтелекту
У 2012 році у лабораторії Торонтського університету троє дослідників Джеффрі Гінтон, Алекс Кріжевськийі Ілля Сатскевер представили модель AlexNet. Вона перемогла на престижному конкурсі ImageNet, який вимірював здатність алгоритмів розпізнавати зображення, випередивши попередні моделі з величезним відривом. Модель відірвалась від конкурентів на понад 10 відсоткових пунктів.
Проте найцікавіше було не лише в алгоритмі, а в апаратному забезпеченні. AlexNet навчалася не на суперкомп’ютерах чи серверних процесорах, а на двох геймерських GPU NVIDIA GeForce GTX 580, які тоді коштували близько декількох сотень доларів. Це стало переломним моментом для дослідників. Вони побачили, що графічний процесор, спроєктований для ігор, виявився у десятки разів ефективнішим за центральний процесор у виконанні паралельних обчислень, необхідних для навчання нейронних мереж.
З того часу графічний процесор став новим мозком машинного навчання.В університетах, лабораторіях і стартапах почали експериментувати з GPU NVIDIA, адаптуючи їх до задач розпізнавання мови, зору, біоінформатики та навіть моделювання клімату.
Тоді ж Хуанг зрозумів, що за цим – майбутнє.
Компанія створила окремий підрозділ, який займався адаптацією GPU під наукові завдання. А також розвинула власну екосистему інструментів – CUDA, cuDNN, TensorRT. Саме ці технології дали змогу дослідникам і корпораціям використовувати GPU як універсальні обчислювальні прискорювачі, а не просто відеокарти.
До початку 2020-х років NVIDIA вже не просто займалась виробленням заліза. Вона володіла інфраструктурою штучного інтелекту. Її графічні процесори A100 (Ampere) та H100 (Hopper) стали стандартом індустрії, формуючи “залізне серце” датацентрів у всьому світі.
Так і сталось. За даними TrendForce, станом на 2025 рік NVIDIA контролює понад 70 % ринку AI-графіки, а в сегменті тренування великих мовних моделей (LLM) її частка може сягати до 80 %. Її клієнти Microsoft Azure, Google Cloud, Amazon AWS, Meta, Tesla будують свої хмарні екосистеми на базі NVIDIA GPU. Ба більше, навіть ті, хто розробляє власні чипи, як-от Google із TPU чи Amazon із Trainium, усе одно покладаються на NVIDIA у перших етапах розробки та тренування моделей.
Вибухова капіталізація і культ Дженсена Хуанга
Після 2020 року почалося явище, яке аналітики вже називають “ефектом NVIDIA”. Стрімке зростання попиту на графічні процесори для штучного інтелекту зробило компанію центральною фігурою нової технологічної економіки. Якщо на початку десятиліття ринкова капіталізація NVIDIA становила близько $250 млрд, то вже у 2025 році, як ми згадували вище, вона перевищила $5 трлн. Жоден інший технологічний гігант у новітній історії не зростав настільки стрімко.
Цікаво те, що на відміну від своїх конкурентів, NVIDIA не має власних фабрик. Виробництво її мікросхем здійснює тайванська компанія TSMC. Сама ж NVIDIA концентрується на дизайні, архітектурі та програмному забезпеченні. Ця так звана fabless-модель дозволила компанії уникнути мільярдних витрат на будівництво власних фабрик. Вона дала змогу залишатися гнучкою саме тоді, коли попит на GPU вибухово зріс. У світі, де швидкість інновацій визначає все, вирішальне значення має фокус. NVIDIA зробила ставку не на виробництво, а на розробку – і це стало одним із ключових факторів її успіху.
Водночас важливу роль у розвитку компанії відіграє її співзасновник і генеральний директор Дженсен Хуанг. Він поєднує глибоке розуміння технологій із умінням передбачати зміни на ринку. Хуанг одним із перших побачив потенціал графічних процесорів у сфері штучного інтелекту та зумів спрямувати компанію у цьому напрямку.
Скандали і виклики NVIDIA
Однак не може в гіганта ШІ-індустрії все минати “гладко”. NVIDIA неодноразово опинялася в центрі уваги регуляторів, фінансових контролерів і геополітичних розбіжностей. У травні 2022 року U.S. Securities and Exchange Commission (SEC) наклала штраф у розмірі $5,5 млн на NVIDIA. Причиною стала недостатня розкритість впливу майнінгу криптовалют на продажі відеокарт, призначених для геймерів. У своїй офіційній заяві регулятор зазначив, що компанія не повідомила, що майнінг був «значущим елементом» росту виручки у сегменті «Gaming GPUs».
У 2020 році NVIDIA оголосила про намір купити британську компанію Arm Holdings за приблизно $40 млрд. Ця угода стала однією з найбільших у секторі мікросхем. Однак уже в лютому 2022 року угоду було припинено через значний тиск з боку регуляторів у США, ЄС та Великій Британії. Вони висловили побоювання щодо конкуренції та доступу до IP-структур Arm.
Геополітичні та регуляторні ризики також обтяжують діяльність NVIDIA. Зокрема, у 2025 році китайські контролюючі органи заявили, що компанія порушила антимонопольне законодавство КНР у зв’язку з раніше затвердженою її покупкою іншої компанії (Mellanox Technologies). Розслідування знаходиться на етапі попередньої перевірки. Також США посилили контролювати експорт передових GPU-чипів до Китаю, що обмежує доступ NVIDIA до значного ринку і створює ризики у виробничих ланцюжках.
Проте NVIDIA утримує сильні позиції на ринку. Компанія адаптує свої продукти та бізнес-стратегії до нових регуляторних вимог, змінює архітектуру чипів відповідно до експортних правил і поступово розширює присутність на різних ринках.
Що далі?
Попри побоювання аналітиків щодо можливого «перегріву» ринку штучного інтелекту, NVIDIA не зменшує темпів. Компанія інвестує значні ресурси у проєкти зі створення суперкомп’ютерів. До прикладу, вона оголосила про співробітництво з Los Alamos National Laboratory на створення платформи «Vera Rubin», що поєднуватиме нові процесори та графічні рішення.
Також NVIDIA активно працює над цифровими двійниками та інфраструктурою «ШІ-фабрик». У США компанія створила дослідницький центр AI Factory Research Center, який інтегрує віртуальні моделі з фізичною інфраструктурою.
У сфері автономного транспорту NVIDIA вже має платформу NVIDIA DRIVE. Вона призначена для автомобілів із автономним керуванням, розпізнаванням об’єктів і глибоким навчанням.
Крім того, компанія рухається в напрямку квантових обчислень. Вона анонсувала спільні проєкти зі створення гібридних систем, які поєднують GPU з квантовими процесорами через нову технологію NVQLink.
Тож можна констатувати, що метою компанії є не просто виробництво чипів та відеокарт, а формування інфраструктури майбутнього. Питання лише в тому, яким буде це майбутнє. І хто ним керуватиме.
