Проблема тривалістю 150 років. ДНК-тест дозволив визначити винного в нашесті кроликів в Австралії

У 1859 році до Мельбурна, Австралія, з Англії прибула партія з 24 особин. Кролики були подарунком Томасу Остіну, багатому англійському поселенцю. Так розпочалася історія тотального захоплення континенту цими гризунами.

ДНК тестування особин, що залишилися до наших днів, показує приналежність саме до Остіна, повідомляє видання Science.org.

Спочатку все було добре — кролики розмножувалися і стали місцевою пам’яткою, полювати на яку з'їжджалися всі місцеві жителі. Але потім їхня популяція вийшла з-під контролю, і тварини почали завдавати серйозних збитків сільському господарству.

Уряд Австралії вдався до безпрецендентентних заходів. Для рятування від кроликів виділялися колосальні кошти, але звичайним полюванням проблему виправити не вдалося. Влада вирішила побудувати паркан завдовжки понад 3500 км, відгородивши сільськогосподарські угіддя від гризунів. Але це не допомогло, і наприкінці ХІХ століття у хід пішла біологічна зброя. Кроликів труїли за допомогою інфекційних хвороб, причому за справу бралися імениті вчені на кшталт Луї Пастера.

Але більш-менш проблему вдалося взяти під контроль лише до кінця ХХ століття, тобто через 150 років.

Виявлення винного зайняло певний час, оскільки Томас Остін був не єдиним, хто привозив кроликів на Зелений континент. Вперше звірятка ступили на берег Австралії в 1788 році, і теж досить швидко розплодилися.

Очевидно, його кролики мали багато диких предків, що дозволило тваринам вижити у природі. Водночас, інші поставки, судячи з описів, що дійшли до наших днів, були цілком домашніми. Так, кролики, які прибули до Сіднея в 1788 році, мали висячі вушка і пухнасте хутро, що, ймовірно, було наслідком селекції. Такі тварини були ручними і навряд чи могли вижити в дикій природі.

У наші дні кролики, як і раніше, завдають клопоту економіці Австралії. Проблема має менші масштаби, ніж раніше, але 200 млн тварин все ж таки залишилося, і вони продовжують розмножуватися, завдаючи збитків посівам.

Раніше дослідники провели незвичайне опитування і з’ясували, що досвідчені власники кішок часто порушують особисті межі своїх улюбленців. Вони менш шанобливо ставляться до бажання кішки побути на самоті та навіть гладять у небажаних місцях.

Американська некомерційна організація Earth Species Project хоче використати потужність машинного навчання, щоб розшифровувати мову тварин та спілкуватися з ними.

Група дослідників із Рокфеллерівського університету виявила дивовижний біологічний механізм у комарів. Комарі шукають жертви, використовуючи нюхові рецептори. Знаючи про це, американські дослідники спробували видалити їх, але зіткнулися з несподіванкою — комахи змогли пристосувати інші рецептори для відстеження потрібного запаху.