Вчені розповіли про несподівану небезпеку, знайдену у Британській Колумбії

Вивчивши звалище колод, що застрягли в дельті річки Маккензі, дослідники виявили в деревині близько 34 млрд куб. т. вуглецю. Руйнуючись під впливом води, дерево вже не зможе утримувати парниковий газ, і він потрапить до атмосфери.

Вчені провели близько трьох тижнів, складаючи карту найбільшої пробки з колод у світі. Її площа — близько 51 кв.км, а запас вуглецюв ній дорівнює 34 млрд куб.

«Для порівняння, це як викиди близько двох з половиною мільйонів автомобілів на рік. Це значна кількість вуглецю», - говорить Алісія Сендровскі, інженер-дослідник, яка керувала дослідженням в Університеті штату Колорадо в США.

Вчена та її колеги зізнаються, що їх підрахунки є приблизними, насправді цифри можуть бути більшими.

«Було багато роботи над потоками вуглецю з води та відкладень, але ми просто не звертали уваги на деревину до недавнього часу», — каже Вірджинія Руїс-Вільянуева, річковий геоморфолог з Університету Лозанни, яка не брала участі в дослідженні.

«Це дуже молода сфера досліджень, яка розвивається досить швидко. І важливо вивчити цю деревину не лише для розуміння руху вуглецю на планеті, а й загалом для нашого розуміння того, як працюють ці природні річкові системи, як річки мобілізують та розподіляють деревину», — додає вона.

Нещодавно у місці влучення блискавки у Флориді виявили новий мінерал. Він утворився у процесі сплавлення деревини під впливом надвисокої температури.

Данські вчені з’ясували, як Анди стали такими великими. На думку дослідників, гірський масив завдовжки 8900 км і завширшки до 700 км виник через уповільнення руху літосферних плит.

Також вчені нарешті змогли розшифрувати рукопис давньогрецького вченого Птолемея. Використавши камеру з високою роздільною здатністю, дослідники Александр Джонс, Віктор Гіземберг і Емануель Зінгг зуміли розшифрувати роботу античного математика «Метеороскоп».