Вчені з'ясували, як безсмертній медузі вдається не старіти, а циклічно омолоджуватися

Дослідники з'ясували, які саме особливості геному медузи Turritopsis dohrnii роблять її безсмертною. Роботу іспанських учених опубліковано в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, коротко про неї розповідає nauka.ua.

Вчені Університету Ов'єдо порівняли ДНК медузи Turritopsis dohrnii та інших видів медуз. В результаті вони ідентифікували гени, залучені до реплікації та репарації ДНК, а також підтримання теломерів, яке може стояти за відсутністю старіння та безсмертя тварини.

Медуза Turritopsis dohrnii відома тим, що після досягнення статевої зрілості та розмноження не старіє, а омолоджується до стадії статевої незрілості, починаючи наново. Таких циклів може бути невизначена кількість, тварина може загинути лише через зовнішні фактори, наприклад, напади хижаків.

Вчені порівняли у тварин майже тисячу генів, пов'язаних зі старінням та репарацією ДНК. У безсмертної медузи кількість їх копій виявилася вдвічі більшою, ніж у спорідненого виду. Процеси реплікації та репарації ДНК у цих медуз, схоже, відбуваються ефективніше, що може сприяти омолодженню.

У Turritopsis dohrnii також виявилося більше генів стійкості до оксидативного стресу, що в інших тварин пов'язували з подовженням тривалості життя.

Крім того, вчені визначили в T. dohrnii мутації, завдяки яким пригнічується поділ клітин та краще зберігаються теломери – захисні структури на кінцях хромосом, укорочення яких з віком пов'язують із старінням.

У процесі омолодження T. dohrnii пригнічують активність одних генів і активують роботу інших, щоб перепрограмувати клітини у вихідний, молодий стан.

Як зазначається, краще розуміння цього процесу може допомогти розробити методи уповільнення старіння та боротьби із пов'язаними з ним хворобами.

Читайте також: 

Група дослідників із Рокфеллерівського університету виявила дивовижний біологічний механізм у комарів.

Вчені з Мічиганського університету виявили, що сарана має надзвичайно тонкий нюх, здатний вловити зміни в летючих органічних сполуках, що видихаються людиною.

Дослідники провели незвичайне опитування і з’ясували, що досвідчені власники кішок часто порушують особисті межі своїх улюбленців. Вони менш шанобливо ставляться до бажання кішки побути на самоті та навіть гладять у небажаних місцях.