У наш час світ переживає чергову технологічну революцію, ключовим елементом якої є розробка новітньої технології видобутку природного газу.
Китайськими вченими анонсовано розробку нової технології видобутку природного газу, що дозволить відкрити доступ до масштабних сланцевих родовищ, які здатні вирішити проблему енергетичної залежності КНР. Адже, маючи 31,6 трильйона кубометрів сланцевого газу в надрах, Китай поки може добувати лише близько 6 млрд кубів на рік, оскільки основні поклади сконцентровані в провінції Сичуань на глибині понад 3,5 тисячі метрів нижче рівня моря.
На тлі технологічного прориву, енергетичний баланс країни вирівнюється на користь національних інтересів Китаю. Розробка новітніх технологій китайськими вченими відкриває шлях Китаю до наймасштабніших у світі покладів сланцю, адже за обсягом родовищ КНР займає перше місце у світі, удвічі випереджаючи США і Австралію.
Для розробки глибинних пластів досліджено можливості застосування технології «енергетичного стрижня», запозиченої з детонатора атомної бомби, аналогічної тій, яку було застосовано при бомбардуванні Хіросіми. Технологію розробляли вчені-ядерщики головної державної лабораторії контрольованих ударних хвиль при Сіаньскому транспортному університеті під керівництвом професора Чжана Юнміна , повідомляє South China Morning Post .
Основні поклади сланцю, що залягли на глибині понад 3,5 тисячі метрів нижче рівня моря в провінції Сичуань, є недоступні традиційному гідравлічному розриву пласта, якщо для вивільнення газу з осадових порід використовується рідина під високим тиском. Щоб гідравлічний розрив пласта запрацював на глибині, яка перевищує 3 кілометри, потрібно створити колосальний тиск в 200 мегапаскалей. Для прикладу, такий тиск є лише в найглибшому місці на землі – Маріанській западині.
Ідея китайських вчених полягає в тому, щоб використовувати потужний електричний струм, який дозволить згенерувати концентровану і контрольовану ударну хвилю для досягнення того ж результату.
Технологія розроблялася більше 10 років і на даному етапі пройшла лише лабораторне випробування. У березні-квітні 2019 планується тестування в реальних умовах.
Як коментує Чен Жун, професор Південно-Західного паливного університету в Ченду, технологічний прорив може спровокувати нову сланцеву революцію.
Зазначимо, що на даний час Китай споживає близько 200 млрд кубометрів газу в рік, основна його частина - близько 130 млрд кубів - добувається на території країни. Залишок імпортується з Туркменії (65 млрд кубів у 2018 році).
Управління у справах енергетики КНР у 2017 році оголосила про План розвитку галузі, в якому прогнозується зростання споживання газу на 76% в найближчі 20 років, до 347 млрд кубометрів. Майже весь додатковий газ Китай має намір добувати самостійно. Відтак, внутрішній видобуток в КНР планують наростити на 60%, до 220 млрд кубометрів, з яких 30 млрд кубів - сланцевий газ, родовища якого почали розробляти в 2016 році спільно з британо-голландським концерном.
Нагадаємо, що це не перші досягнення інноваційного розвитку галузі. Китай у 2017 році став першою в світі країною, що почала з морського шельфу видобуток «горючого льоду» - гідратів природного газу. Цей напрямок розглядається як нове енергетичне джерело і з часом зможе стати гідним конкурентом нафти та природного газу. Він витягується з кристалів, які представляють собою суміш молекул води і метану і зустрічаються під шаром вічної мерзлоти або глибоко на дні океану. В одному кубічному метрі газогідрату міститься набагато більше енергії, ніж у кубометрі природного газу. На 1 літрі газогідрату автомобіль може проїхати близько 500 кілометрів, в той час як на 1 літрі природного газу автомобіль проїжджає лише 3 кілометри. Один кубометр «горючого льоду» дорівнює 164 кубометрам природного газу в газоподібному стані.
Україна також має запаси горючих сланців. На правобережжі Дніпра, в межах Дніпровсько-Донецької западини – Юзівське газове родовище, а також в Карпатах і Кримських горах. Геологічні запаси мінелітових горючих сланців в Україні до глибини 200 м складають понад 500 млрд. т. Вони залягають потужними пластами від десятків до 1500 м. смугою вздовж Східного схилу Карпат і в долинах, які прилягають до гірського масиву від кордону з Польщею на півночі до Румунії на півдні. І видобуток сланцю прийшовся б вельми успішним напрямком альтернативного палива.
Та саме з приводу цього питання в українській політичній науці висловлено цілий спектр різноманітних, часом діаметрально протилежних поглядів. Оскільки, не дивлячись на високий рівень американських технологій видобутку сланцевого газу залишаються побоювання, що вони відпрацьовані у геологічних умовах Сполучених Штатів.
Наразі відсутня оцінка, наскільки буде успішним впровадження тих технологій, в умовах геологічного середовища України, яке є більш складним – і за будовою, і за глибинами, і за гідрогеологічними умовами також.
Враховуючи здобутки Китаю в розвитку технологій видобутку сланцевого газу, можна висловити впевненність, що на проблему розвитку альтернативних видів палива в Україні можна подивитися під іншим кутом зору.
