Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко в одному з недавніх інтерв'ю заявляв про те, що критичною датою для укладення транзитного контракту з «Газпромом» є 13 грудня. Сьогодні вже 18 грудня і відчутного прогресу у досягненні нової угоди між Україною і Росією все ще немає.
Але хороші новини все-таки маємо – анбандлінг «Нафтогазу» завершиться у найкоротші терміни – новий Оператор ГТС успішно пройшов європейську сертифікацію. Наступний раунд переговорів по транзитному контракту за посередництва ЄС призначений на 19 грудня. Про що повідомив віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович:
«Із нетерпінням чекаємо наступного раунду тристоронніх переговорів щодо газу на політичному рівні у цей четвер, 19 грудня. Прийшов час послати позитивний меседж ринкам і споживачам»
віце-президент Єврокомісії Європейці оптимістичні. Українська сторона максимально конструктивна і готова домовлятися по суті, але визнає, ризик газової війни дуже високий. Що чекає на Україну після 1 січня 2020 року в оцінках експертів.
Поточні «домовленості»
Стан переговорів по транзиту за останні три місяці просунувся від «небажання домовлятися» до «домовилися домовлятися». Єдине, що поки об'єднує сторони – це попередня згода на укладення контракту за європейськими правилами.
Україна у цьому відношенні істотно просунулася. 17 грудня стало відомо, що новий Оператор ГТС успішно пройшов європейську сертифікацію – необхідну умову відповідно до вимог Газових директив ЄС:
Це означає, що процес анбандлінгу фінішує. Той важливий для майбутнього енергоринку крок, який Україна взяла на себе в якості зобов'язання завершити до кінця поточного року. Пару місяців тому російський «Газпром» заявляв про те, що підпише новий контракт вже із незалежним оператором ГТС України. Але підписувати не поспішає.
Позиції сторін
Причина проста – діаметральні погляди на майбутній договір. Росіяни вважали за краще б взагалі не укладати нову угоду. А в поточних умовах, коли альтернативні трубопроводи в обхід України все ще не готові, просто продовжити діючу угоду. На один рік.
Крім цього, «Газпром» хотів би, щоб «Нафтогаз» відмовився від арбітражних претензій. Це 3 млрд доларів вже існуючого боргу перед українцями і порядку 19 млрд по майбутніх розглядах.
Україні, по-перше, потрібен довгостроковий договір. В ідеалі – 10-ти річний транзитний контракт, з прокачуванням не менше 60 млрд кубометрів на рік, щоб фінансово виправдовувати експлуатацію ГТС. З вартістю оренди потужностей за ринковими цінами. За цими позиціями «Нафтогаз» готовий торгуватися. Але не готовий відмовлятися від виграних арбітражних рішень. Треба відзначити, що комерційні переваги України підтримує Європейський Союз.
Станом на 16 грудня на сторінці «Нафтогазу» у facebook оприлюднено наступну заяву:
Також наголошується, що Україна продовжує займати конструктивну позицію і готова до компромісів, однак будь-які поступки повинні бути рівноцінними. До слова, це не вперше, коли українській стороні доводиться спростовувати фейки щодо майбутнього транзитного договору.
За підсумками Нормандської зустрічі
Після Нормандської зустрічі в російській пресі з'явилася інформація про те, що сторони домовилися. Насправді, сторони торгувалися. Точніше президент Росії Володимир Путін. На підсумковій прес-конференції він прямо сказав про те, що готовий продавати газ в Україну по знижці:
«Пам'ятайте відомий дитячий віршик: «А у нас в квартирі газ! А у вас?». І у вас є, і буде. Але може бути набагато дешевше, якщо ми домовимося про спільну чесну роботу. Може бути дешевше на 25 відсотків, ніж сьогодні отримує кінцевий споживач, перш за все промисловий споживач. Тому що ціна газу для побутового споживача, для громадян дотується, і ми не можемо вираховувати ціну від дотаційної ціни. Це звичайна економічна логіка»
президент Росії Як пояснюють експерти, це було зроблено для того, щоб спонукати великий український бізнес, який залежить від енергоносіїв, тиснути на «Нафтогаз» і владу в Києві.
Президент Володимир Зеленський за підсумками цієї зустрічі сказав лише те, що транзитне питання «зрушилося з мертвої точки» і на рівні міністрів вирішуватимуться деталі. На думку президента, 10-ти річного контракту не буде, але і річного також.
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук вважає, що переговори повинні тривати навіть в умовах газової війни:
«Не домовилися про контракт, але цього і не повинно було відбутися у Парижі. Україна буде домовлятися про газ далі, можливо непросто, можливо – із «газовою війною». Але ми повністю готові до цього: наші сховища наповнені, нашу логіку підтримують ЄС і рішення Стокгольмського арбітражу, а Північний потік-2 не добудований»
Прем'єр-міністр УкраїниСценарії розвитку після 1 січня
Про те, як буде розвиватися ситуація після закінчення діючого транзитного контракту, з 1 січня 2020 року, пишуть багато експертів. Сценаріїв виділяють кілька. Оптимістичним вважається укладання нової угоди на прийнятних для України умовах:
«Ми, звичайно ж, хочемо, щоб реалізувався позитивний варіант, при якому «Газпром» і новий оператор ГТС, відокремлений від «Нафтогазу», зможуть підписати новий контракт про транзит газу і продовжити транспортування через Україну на нових, європейських умовах»
голова «Нафтогазу»Песимістичним сценарієм можна вважати зупинку транзиту. Про це говорить міністр енергетики і навколишнього середовища Олексій Оржель, так думають і експерти:
«Очевидно, що, з огляду на шантаж з боку Росії, - домогтися відмови від усіх арбітражних позовів, звернення України до Єврокомісії розслідувати поведінку «Газпрому», сценарій припинення транзиту стає все більше реальним»
Збереження транзиту – це питання і життєздатності української енергетичної системи, і економіки в цілому. На кону 3% ВВП України та ймовірність дефіциту блакитного палива на внутрішньому ринку. Відповідно, зростання цін на енергоресурси. Крім цього влада визнає, що до кінця зими в окремих регіонах України можуть виникнути складнощі з опаленням при відсутності транзиту.
«На користь цього варіанту також говорять створені в Європі «Газпромом» та іншими російськими компаніями величезні запаси газу. Ці запаси в умовах кризи виростуть в ціні, на чому ці компанії зможуть пристойно заробити»
голова «Нафтогазу»Найбільш імовірною в «Нафтогазі» вважають ситуацію, в якій «Газпром» буде змушений піти на угоду з Україною. Навіть після деяких збоїв або зупинки транзиту. Існують й оцінки можливості для прокачування газу українською територією і без контракту:
«Ситуація неоднозначна. З одного боку, це буде контрабанда. З іншого – можна закрити очі на те, що певний обсяг газу з 1 січня 2020 перетинає без документів російсько-український кордон. Формально його можна заарештувати, митниця може вжити відповідних заходів. Але чи підуть на це окремі українські суб'єкти? Малоймовірно, але за певних умов можуть»
Влада і «Нафтогаз» запевняють, Україна готова до будь-якого результату. Але і ризики неблагополучних сценаріїв також визнають.
Останні дні принесли Україні кілька позитивних новин із-за кордону. Перше, це голосування Конгресом США санкцій щодо «Північного потоку-2» і «Турецького потоку». Друге, це новини від самого «Газпрому». Все той же «Північний потік-2» подав документи на продовження робіт із будівництва газопроводу до весни 2020 року включно. Що означає відстрочку запуску проекту в експлуатацію.
Ну і третє, це завершення анбандлінгу «Нафтогазу». Усі ці моменти істотно посилюють позицію України на газових переговорах у Брюсселі 19 грудня. Шанс на укладення нового контракту на вигідних Україні умовах зростає, навіть якщо формальне підписання договору відбудеться після 1 січня 2020 року.
