Ціна Brexit: вихід Великобританії залишив ЄС з дірою в бюджеті на 75 млрд євро

Ціна Brexit: вихід Великобританії залишив ЄС з дірою в бюджеті на 75 млрд євро

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Лідери країн Євросоюзу не узгодили бюджет ЄС на 2021-2027 роки через вихід другої економіки союзу Британії. Внаслідок Brexit у бюджеті ЄС утворився дефіцит на 60-75 мільярдів євро.

«На жаль, нам не вдалося досягти угоди. Ми дуже багато працювали, але нам потрібно більше часу», – зазначив глава Європейської ради Шарль Мішель за підсумками саміту у Брюсселі, передає Reuters.

Президент Європейської комісії  Урсула фон дер Ляйен прокоментувала труднощі «Такою є  демократія. У нас 27 країн-членів з різними інтересами». А канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що суперечності усередині ЄС настільки великі, що зрозуміло, коли країни знову спробують домовлятись.

Ми спробували розкрити деталі та оцінити перспективи досягнення угоди.

Провалений саміт

Глави держав та  урядів 27 країн — членів Європейського Союзу не спромоглися ухвалити угоди щодо багаторічного бюджету на 2021-2027 роки на дводенному позаплановому саміті в Брюсселі. Переговори надзвичайно ускладнювали трансформації ЄС (Brexit) після виходу Великобританії, що спричинило відповідні втрати в розмірі 60-75 млрд євро — тобто всіх британських внесків в перерахунку за період семи років.

Про що й повідомив у п’ятницю ввечері глава Європейської ради Шарль Мішель на прес-конференції за підсумками зустрічі в Брюсселі.

Переговори були непростими, а всю складність процесу обумовлював сам хід саміту, який спершу планувався як одноденний. Після тривалої загальної дискусії глав держав в четвер, яка продемонструвала величезні розбіжності між країнами-донорами та бенефіціарами європейського бюджету, протягом ночі на п’ятницю Шарль Мішель проводив двосторонні зустрічі з кожним з учасників саміту, намагаючись зблизити позиції.

Передбачалося, що спільне засідання лідерів розпочнеться о 10 год ранку в п’ятницю, однак протиріччя були настільки істотними, що зустріч довелося відкласти на вечір — до 18 год. Протягом восьми годин глава Європейської ради продовжував двосторонні переговори, проте результатів це не принесло, і після тригодинної пленарної сесії  учасникам був очевидним факт, що саміт провалений.

«Це просто неможливо»

«Ми максимально ретельно працювали останні дні, тижні для досягнення досягання домовленостей та ухвалення угоди. Проте, на жаль, ми побачили, що це неможливо, що нам потрібен час», – зазначив Шарль Мішель.

За його словами, переговори по багаторічному бюджету Євросоюзу вже традиційно непрості, однак цього разу вони виявилися надзвичайно складними внаслідок Brexit.

«Переговори щодо європейського бюджету дуже складні, особливо із-за Brexit та бюджетного дефіциту в 60-75 млрд євро», – підкреслив Шарль Мішель.

При цьому глава Євроради не спромігся дати відповідь на запитання журналістів щодо термінів подальших переговорів. «Я не можу наразі відповісти щодо таймінгу, нам потрібні консультації найближчими днями, щоб зрозуміти, як далі вибудовувати подальшу роботу. Я свідомий, що кожна країна має власні національні інтереси, думки, занепокоєння. І кожна з них має національний парламент та громадян», – зазначив Шарль Мішель.

Глава Європейської ради висловив глибоке переконання у тому, що в перспективі угода можлива. «Сьогодні ми зрозуміли, що угода неможлива наразі, але я переконаний, якщо ми продовжимо поважний діалог, то в перспективі порозуміння буде досягнуто», – зазначив Шарль Мішель.

Дискусія щодо бюджетного плану перенесена на майбутнє й продовжиться на плановому березневому саміті ЄС.

Причини безуспішного саміту

В Брюсселі на саміті зіткнулися інтереси держав-донорів, які вливають до бюджету значно більше коштів, ніж отримують з нього. Такими є Західна та Північна Європа. Серед одержувачів є Східна й Південна Європа та європейські інституції, зокрема, Європейський парламент та Європейська комісія (ЄК).

Донори відмовляють після Brexit збільшувати свої внески, проте це буде означати урізання всіх цільових програм ЄС, проти чого виступають країни — бенефіціари бюджету Євросоюзу. Водночас, Європейський парламент наполягає на збільшенні, або хоча б збереженні фінансування ключових європейських програм, оскільки їх скорочення означає для Брюсселя втрату престижу спільноти.

Великобританія офіційно залишила Євросоюз 1 лютого 2020 року, однак Брюссель зміг домогтися від Об’єднаного королівства продовження виплати внесків до бюджету спільноти до кінця поточного року, який також стане останнім роком попереднього семирічного бюджетного циклу ЄС 2014-2020 років. Таким чином, Європейський союз відчує фінансовий удар внаслідок Brexit лише з 2021 року.

Варто зазначити, формування бюджету Європейського союзу базується на прийнятті семирічних рамкових бюджетних планів. Ця система створена, щоб гарантувати стабільність європейського бюджету і спадкоємність програм ЄС, попри політичні зміни в державах спільноти. Сумарні платежі всіх країн-членів в бюджет Євросоюзу на минулий семирічний період 2014-2020 років становили 908,4 млрд євро в константних цінах 2011 року.

Підготовлений Фінляндією проєкт нового семирічного бюджетного плану, яка є головуючої в Раді Євросоюзу, передбачає фінансування в 1,087 трлн євро на весь семирічний термін в константних цінах 2018 року. Йдеться про сумарне ВВП країн Євросоюзу в розмірі 1,07%. При цьому один з ключових платників до бюджету Євросоюзу — Німеччина — запропонувала встановити розмір бюджету на рівні 1% ВВП. Водночас, інститути Євросоюзу пропонують довести платежі до бюджету Європейського союзу до 1,105 трлн євро в цінах 2018 року (1,08% сумарного ВВП ЄС за сім років).

Всеохоплююче розчарування

Глава Європейського парламенту Давид Сассоли за підсумками зустрічі поділився враженнями щодо свого розчарування тим, що лідерам країн — членів Європейського союзу не вдалося досягти угоди по багаторічному бюджету спільноти на наступний семирічний цикл.

«Європейський парламент розчарований тим, що Єврорада не спромоглася дійти згоди щодо багаторічного бюджетного плану та власних ресурсів», – зазначив Глава Європарламенту.

За словами Давида Сассоли, «Євросоюз повинен підкріпити амбіції союзу достатнім фінансуванням, якщо хоче виправдати очікування європейських громадян». «Зниження наших амбіцій може лише негативно позначитися на багаторічному поступу та інтеграції, — зазначив Сассоли. – Я сподіваюся, що майбутні переговори відбудуться в кращому руслі, ніж ті, які ми спостерігали протягом останніх годин. Наш Європейський союз та наші громадяни заслуговують цього».

Схожі сподівання висловили практично всі лідери Євросоюзу після завершення саміту.

Що може бути фінансовим джерелом євроамбіцій

Французький президент Емманюель Макрон також висловив глибоке розчарування провалом саміту Євросоюзу. «Ми повинні констатувати, що не спромоглися знайти рішення по бюджету Євросоюзу у ході дводенного переговорного процесу та однієї робочої ночі. Моє розчарування є надзвичайно глибоким, — заявив Макрон. – Ми захистили те, що важливо в наших очах — загальну аграрну політику Євросоюзу».

Варто зазначити,  йдеться про понад 35% всіх витрат з бюджету Євросоюзу, головним одержувачем яких є Франція.

«Це одна з основних програм Євросоюзу, яка дозволяє годувати Європу та забезпечить нам перехід до кліматично нейтральних технологій в агровиробництві. Однак це рішення не є остаточним, оскільки загальної згоди щодо питань бюджету, не знайдено. Дискусія продовжиться в найближчі тижні й місяці», – зазначає Макрон.

Раніше міністр сільського господарства Франції Дідьє Гійом, коментуючи в Парижі саміт Євросоюзу, заявив, що президент Франції зажадав збільшення фінансування Загальної аграрної політики з запропонованих Єврокомісією 370 млрд євро на сім років до 375 млрд євро.

Емманюель Макрон також підкреслив, що Франція захищає відсутність скорочень фінансування за іншою найбільшою статтею бюджету Євросоюзу — Політиці регіонального розвитку, спрямованої на підйом депресивних регіонів ЄС.

Також Емманюель Макрон закликав нарощувати фінансування на оборону, космічні дослідження та новітні технології. Однак він не пояснив, звідки країни Євросоюзу візьмуть на це кошти.

Проте, позицію країн-донорів достатньо чітко сформулював прем’єр-міністр Швеції Стефан Левен, за словами якого, запропонований європейськими інститутами проєкт бюджету передбачає від Швеції збільшення річного внеску в бюджет Євросоюзу на 44%. «Це неможливо», – відрізав Стефан Левен.

Нагадаємо, як зазначає Saxo Bank, деякі країни, зокрема Угорщина все менше отримуватиме економічну допомогу, а європейські компанії переглядатимуть свої інвестиційні плани щодо вкладень в економіку країни. В підсумку, прогнозує Saxo Bank, це змусить Угорщину зробить кроки слідом за Великобританією, залишивши Європейський союз.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!