Ціна геополітичних амбіцій: істотні втрати валютних резервів країни-агресора
Країна-агресор втратила майже $ 8 млрд потенційного доходу за перший рік внаслідок скорочення частки долара в офіційних резервах. Про це йдеться в повідомленні агентства Bloomberg.
Це економічна ціна геополітичних амбіцій. Наразі в РФ не впевнені, чи вартувало воно того, враховуючи ризики збереження санкцій.
Перший рік експерименту президента Путіна у скороченні частки американського долара в структурі золотовалютних резервів коштував країні-агресору близько $7,7 мільярда потенційного прибутку, пише Bloomberg.
Варто зазначити, глава Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна повідомила в травні 2019 року, що процес дедоларизації необхідний, оскільки долар США стає ненадійною валютою.
За даними видання, насправді Центробанк Росії намагався знизити ризики від санкцій диверсифікувавши резерви збільшуючи частки в таких валютах, як євро та юань.
Експерти Bloomberg підрахували, що, якби Банк Росії підтримував попередню структуру офіційних резервів у розмірі $531 мільярдів, приріст за рік до березня 2019 року становив би близько 3,8%.
Так, за рік з 31 березня 2018 року по 31 березня 2019 року частка долара в активах Центробанку Росії знизилася майже вдвічі — з 43,7% до 23,6%.
Частка юаня при цьому зросла майже втричі — з 5% до 14,2%. Частка євро збільшилася з 22,2% до 30,3%.
Оцінка диверсифікації резервів
Водночас валютна диверсифікація зробила Росію одним із найбільших власників валютних резервів в китайських юанях, зазначає Bloomberg, посилаючись на дані Goldman Sachs Group.
Нагадаємо, в кінці минулого року Китай відмовився від міжурядової угоди про дедоларизацію торгівлі з Росією, попри те, що російський Центробанк до того часу перевів майже 15% резервів в китайський юань, розпродавши доларові активи.
Але в умовах посилення санкцій рівень інвестицій зменшується у тому числі від китайських інвесторів. Відмовившись від нових інвестиційних вкладень, китайські інвестори одночасно стрімко забирають попередні вкладення: за даними Центрального банку, з 2014 року загальний обсяг прямих інвестицій з Китаю в РФ впав майже на третину – з $4,542 млрд до $3,184 млрд.
Залучення безпосередньо китайських інвестицій може бути неможливим, внаслідок збереження санкцій та розв’язання проблеми торговельної угоди між КНР та США. Це обумовлено тим, що виробництво КНР зав’язано на економіці США, і Пекін не буде відкрито діяти, оскільки такі кроки можуть спровокувати нові дії американців щодо китайських компаній, мит або санкцій.
Втрати на курсі юаня були частково компенсовані завдяки вищій прибутковості китайських облігацій в порівнянні з казначейськими облігаціями США (4,4% проти 1,4% протягом року).
Втрати від ставки євро компенсують зростальні запаси золота, пише Bloomberg. Вартість металу виросла на 40%, до більш ніж $ 100 млн у 2018 році. Наразі на золото припадає найбільша частка в загальних резервів РФ з 2000 року.
Купівля валюти та золота привели до того, що загальний обсяг резервів крани-агресора виріс на $ 27 млрд за рік, резюмує Bloomberg.
Вплив валюти на міжнародну торгівлю
Ідея відмовитися від долара у зовнішній торгівлі з країнами БРІКС, яка активно просувалася російською владою з моменту потрапляння під санкції Заходу, поки залишається нездійсненною. Попри трирічний період переговорного процесу з центробанками умовного блоку та укладені з ними угоди про прямі валютні свопи, компанії-експортери з Китаю та Індії не демонструють бажання переходити на розрахунки в рублях, як це показала статистика ЦБ за валютною структурою зовнішньоторговельних контрактів.
У порівнянні з «досанкційними» рівнями частка рубля в імпортних операціях з ними впала майже в 1,5 раза.
Якщо у 2013-му році 5,8% імпортних контрактів з країнами БРІКС укладалися в рублях, то в минулому році таких вже було лише 3,7%.
КНР – найбільший постачальник в РФ товарів з БРІКС скоротив частку контрактів з оплатою в рублях з 3,9% – чотири роки тому, до 2,4% – в минулому році.
В торгівлі з КНР існує важлива проблема. Вона полягає в тому, що у двосторонній торгівлі істотним є фактор сезонності: в першому півріччі – це профіцит на користь російської сторони, у другому – на користь китайської. У такій ситуації для нормальної роботи важливо мати розвинений ринок капіталу, тобто спекулянтів, які скуповуватимуть юані в першому, а рублі – в другому півріччі.
Але створити ринок капіталів не вийшло: торги парою юань-рубль тривають на Мосбіржі з 2010 року. Однак їх обсяг – це «трохи більше, ніж нічого», стверджують експерти: максимум 50-60 млн юанів в день. З 2015-го року Мосбіржа запустила торги ф’ючерсом на юань, але там активність ще менша.
Необхідно підкреслити, що в більшості країн світу долар використовується як валюта, якої поповнюються резерви, і країни БРІКС не є винятком. Рубль не входить в число таких валют, до того ж, його курс дуже нестабільний стосовно долара.
Відтак, окрім втрат від переоцінки золотовалютних резервів – інших ефектів наразі досягнути не вдалося.
Приплив твердої валюти в Росію, яким можна було б покрити попит, що на неї виникає, на 60% залежить від продажу нафти, газу, нафтопродуктів і металів. Тому, якщо продати свої товари та послуги за рублі, то, швидше за все, купити що-небудь за них доведеться лише в Росії.