Цифровізація — це колосальний інвестиційний ресурс, який є змога спрямувати на розвиток економіки. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час презентації нових електронних послуг та документів «Diia Summit», що відбулася 5 жовтня.
За словами Прем’єр-міністра, використання цифрових технологій дає низку переваг. «Цифровізація — це створення високої доданої вартості для держави, підвищення ефективності економіки та бізнесу. Всі ці заходи стануть геополітичною перевагою України», — підкреслив Денис Шмигаль.
Експортний потенціал
У другому кварталі 2020 року відбулося безпрецедентне зниження світової економічної активності, коли протягом декількох тижнів приблизно 85% світової економіки перебувало в режимі самоізоляції. Значна сировинна спрямованість українського експорту та суттєва залежність вітчизняних підприємств від зовнішнього ринку збуту, враховуючи існуючу волатильність кон’юнктури світових ринків, що обумовлює залежність обсягу надходження валютних ресурсів від зовнішніх цінових коливань обумовила поточний рівень зовнішньої торгівлі. Проте з поміж виробничих секторів української економіки аграрний сектор демонструє зростання, стимулюючи попит на хімічну продукцію, що врешті додала +0,1% (рис. 1).
Рисунок 1 – Експорт товарів України за I півріччя 2020 року
Джерело: Мінекономрозвитку.
Проте, навіть в умовах коронакризи є можливість забезпечити зростання та появу значної кількості робочих місць. В МВФ зазначають, наразі інвестиції вкрай необхідні в секторах, які критично важливі для приборкання пандемії, зокрема для розвитку цифрової інфраструктури. В МВФ наголосили, що необхідно стимулювати створення робочих місць, особливо у сфері «зелених» інвестицій, що можливо з розвитком цифровізації економіки, так і заходів, покликаних пом’якшити наслідки для працівників.
Революційні методи в агровиробництві
Аграрні революції — це інновації, які піднімають с-г виробництво на новий рівень. Під поняттям нової аграрної революції розуміють впровадження в сільськогосподарське виробництво IT-технологій, які скоротять обсяг ручної праці та підвищать рівень врожайності.
Біотехнології, технології перероблення, логістики, управління фермами — якщо хоча якесь з цих напрямків буде впроваджено масово, в перспективі п'яти років прибутковість агропромислового комплексу України може зрости на порядок.
Розумний фермер
На чисельних виставках виробники можуть ознайомитися з технологіями «розумний фермер» та «розумна ферма», автоматизацію виробництва АПК на всіх рівнях: smart-землеробство та тваринництво, GPS-моніторинг та навігацію, дрони та роботехніку, сільгосптехніку нового покоління, інновації в селекції та харчових технологіях, біоінженерії АПК, вертикальне фермерство, smart-логістику, smart-пакувальні технології, технології blockchain, bigdata, енергоефективні технології та інше.
Варто зазначити, запровадження в сільському господарстві цифровізації, автоматизації та інших технологій значно (від 20% і більше) скорочує витрати на добрива, паливо та інші витрати, одночасно збільшуючи продуктивність.
Зростання показників
Минулого року Україна встановила низку рекордів: врожай пшениці – 28,2 млн тонн (експорт 20,2 млн тонн) та врожай кукурудзи – 35,2 млн тонн (експорт 30,3 млн тонн). При цьому, середня врожайність пшениці становила 4 тонни з гектара, а кукурудзи 7 тонн з гектара. Для порівняння у Франції збирають 8 т/га пшениці, а в США 12 т/га кукурудзи.
За результатами 2019 року Україна посіла друге місце (після США) за валютним виторгом від експорту зерна. Результат України становив 9,6 млрд доларів, що становить 40% від усіх валютних надходжень в країну. Для порівняння, Аргентина отримала 9,3 млрд доларів, а Російська Федерація - 7,9 млрд доларів.
Автоматизація
На сучасних фермах роботи годують та доять корів, прибирають за тваринами й стежать за їх здоров'ям.
У полях машини без участі людини прополюють бур'яни та збирають урожай навіть таких делікатних культур, як полуниця та помідори, а в зерносховищах роботи моніторять температурний режим та рівень вологості зібраних плодів.
Безпілотники
Безпілотні літаючі апарати «патрулюють» сільськогосподарські угіддя, знаходять посушливі райони та зрошують плантації, самостійно оцінюють стан здоров'я рослин, знаходять та аналізують ділянки, де культури ростуть найкраще.
Також використовують безпілотні комбайни, які автономна рухаються полями (нагадуючи роботів-пилососів), розорюють поля, сіють та збирають урожай. Фермеру достатньо лише доставити комбайн до стартової ділянки поля, і після завершення робіт — забрати.
Датчики інтернет речей (Internet of Things, IoT)
Йдеться про взаємопов'язану мережу розумних гаджетів, які здійснюють збір різних показників й допомагають людині формувати прогнози на їх основі. У полях датчики збирають дані про погодні умови та стан ґрунтів, в теплицях самостійно регулюють вологість, температуру та полив.
Датчики на худобі стежать за біоритмами та активністю кожної тварини, на машинах – визначають місце розташування сільськогосподарської техніки й допомагають вибудувати оптимальну логістику.
Машинне навчання
Це метод, за якого штучний інтелект збирає безліч даних, аналізує їх і видає на їх основі самостійні висновки. Наприклад, в Австралії за допомогою машинного навчання прогнозують врожаї кави (для цього штучний інтелект збирає й аналізує величезний обсяг даних щодо клімату, мінерального складу та температури різних шарів ґрунту). У тваринництві технологію теж використовують: проаналізувавши дані електронних нашийників, можна спрогнозувати репродуктивний період корови або спланувати зміну раціону.
Штучний інтелект
Штучний інтелект — це головний помічник фермерів зі світу IT. Він використовує машинне навчання, великі дані, комп'ютерний зір та інші технології. В результаті виходить комплексна система, яка помічає, що під час дощу збільшується витрати палива, а при зниженні середньої температури на пів градуса зменшується урожай.
Комп'ютерний зір
Це здатність камер розуміти, що відбувається. Розумні камери вміють розрізняти на відео потрібні об'єкти та збирати про них дані. Так, дрони, пролітаючи над полем, можуть розглянути кожен колосок — щоб знайти ті, що пошкоджені шкідниками. Комп'ютерний зір допомагає зрошувати лише ті ділянки ґрунту, які цього потребують (це допомагає уникнути переливу), а при автоматизованому зборі врожаю не чіпати плоди, які ще не дозріли.
Сучасне землеробство та біотехнології
Технічні інновації — лише частина поступу. У сільському господарстві з'являється все більше технологій, які дозволяють ефективніше обробляти ґрунт, удосконалювати селекцію і збільшувати врожаї.
Відтак, генна інженерія допомагає культивувати рослини зі специфічними властивостями, які складно вивести традиційним методом селекції. Наприклад, додати сільськогосподарським культурам корисні властивості інших рослин, бактерій і тварин. Працює це так. За допомогою ферментів бактерій вихідну ДНК рослини розщеплюють в потрібних ділянках, імплементуючи ген іншого організму з потрібними властивостями.
Що стосується системи нульового обробітку ґрунту, то цей метод дозволяє уникнути зайвих витрат та ерозії ґрунтів.
Технології точного землеробства передбачають врахування різних властивостей ґрунту, а значить, і обробляти їх потрібно по-різному. Супутники та дрони збирають 3D-карти, наносять на них інформацію про хімічний склад ґрунту і попередніх культур. Аналізуючи дані з кожної ділянки, аграрії можуть поливати й удобрювати їх локально — з точністю до пари сантиметрів. Такий підхід здатний заощадити господарству до 30% витрат на насіння, добрива та паливо.
Використовують також органічне виробництво — це відмова від впливу на рослини, ґрунт і тварин синтетичними добривами, пестицидами та ветеринарними препаратами. Один з головних його принципів — замикання кола тваринництва і рослинництва, коли відходи кожної сфери стають поживою для іншої.
Сучасна практика передбачає також біопестициди. Так називають препарати для боротьби зі шкідниками, які не завдають шкоди ні самій культурі, ні навколишньому середовищу в цілому. В їх основі не хімічні речовини, а феромони комах, екстракти рослин, бактерії, гриби або віруси, які можуть заважати розмноженню шкідників або заражати комах.
В підсумку слід зазначити, у сучасному тваринництві також активно використовують інтернет речей і роботизація, але все ж головне — це біотехнології. Ці інновації дозволяють запровадити більш гуманне ставлення до тварин. І найголовніше в аспекті гуманності – синтез штучного м'яса. Це м'ясо, заради якого не вбивають тварин. Штучне м'ясо буває двох видів. Перше створюється на молекулярному рівні з м'язових волокон справжніх тварин, а рослинне повністю складається з сої, рису, соняшнику та інших рослин. Крім гуманізму, такий аналог привертає в перспективі менш витратним виробництвом, можливістю розв'язати проблему світового дефіциту їжі та меншою втратою екології шляхом скорочення використання води та викидів вуглекислого газу (тваринництво, згідно з оцінками FAO відповідальне за 14.5% викидів парникових газів).
Нагадаємо, в наслідок глобального потепління світ постав перед низкою викликів. Якщо не вжити заходів, зміна клімату призведе до потенційно катастрофічних гуманітарних і економічних наслідків, але ще не занадто пізно все змінити, зазначають в МВФ.
