Перемога Володимира Зеленського на виборах президента України ознаменувалася загостренням російсько-українських відносин. На перший погляд парадоксально, адже саме на опонента Петра Порошенка ставили в Кремлі, розраховуючи на "відлигу" між країнами.
В середині квітня Росія ввела ряд економічних обмежень на експорт в Україну сировини з нафти і нафтопродуктів. Через тиждень заявила про спрощену процедуру видачі російських паспортів жителям окупованих територій Л/ДНР.
Експерти пов'язують економічний тиск на Україну і паспортизацію ОРДЛО в єдину стратегію Кремля, яка виходить за межі політичного тиску на молодого і недосвідченого президента Зеленського. У чому полягають далекосяжні плани Росії на адресу Києва – розбираємося детально.
Шантаж нафтою і паспортами
18 квітня уряд РФ ввів заборону на експортні поставки в Україну нафти, вугілля і нафтопродуктів, а також на імпорт української продукції машинобудування. Російський прем'єр Дмитро Медведєв анонсував рішення влади з 1 червня 2019 року експортувати енергоресурси до нашої країни тільки на підставі спеціальних дозволів.
Крім цього, росіяни вирішили обмежити український імпорт:
«Ми розширюємо заборону на ввезення у Росію окремих видів товарів, цей захід торкнеться української продукції машинобудування, легкої промисловості, металообробки, вартість якої за минулий рік склала майже 250 мільйонів доларів»
За статистикою Федеральної митної служби Росії, 44% експорту в Україну становить продукція, пов'язана з нафтою і нафтохімією.
Для України ці заходи – неприємні, але не катастрофічні. Країні доведеться переорієнтуватися на інші держави, в тому числі Білорусь і Азербайджан, а також посилити східно-європейські торговельні зв'язки, налагодити логістику поставок енерго-сировини і збільшення переробки нафти на власних НПЗ. На всі ці дії у Києва є фактично місяць.
Провокації російськими паспортами
Більш критичним для України є рішення Путіна видавати російські паспорти жителям ОРДЛО. Відповідний указ президента РФ прийнятий 24 квітня, і вже за тиждень перший центр видачі таких паспортів відкритий у Ростові-на-Дону.
27 квітня Путін запропонував видавати паспорти РФ усім бажаючим українцям. А пізніше, на коментар Володимира Зеленського про те, що Україна може запропонувати своє громадянство «представникам всіх народів, які страждають від авторитарних і корумпованих режимів. В першу чергу – росіянам, які сьогодні страждають найбільше», Путін виступив у звичній для російського сюрреалізму манері:
«Я багато разів говорив, що українці і росіяни – братські народи і навіть більше того. Я взагалі вважаю, що це один народ. І, якщо у нас буде спільне громадянство, від цього тільки виграють і росіяни, і українці. ..Ми домовимося, напевно, тому що у нас є багато спільного»
Особливості спрощеної процедури отримання паспорта РФ
Як пише Європейська правда, для отримання російського громадянства жителям Л/ДНР належить виконати ряд дій, включаючи відвідування території РФ:
«Щоб потрапити під особливу процедуру, досить пред'явити український паспорт з пропискою на непідконтрольній українському урядові території Донецької та Луганської областей або документ, виданий окупаційною адміністрацією. Паспорт РФ таким громадянам видається в термін, який «не перевищує трьох місяців», без будь-якої перевірки з української сторони і без виконання умови про вихід з українського громадянства»
Логіка Кремля і можливі наслідки для України
Перше, про що заявили експерти, це спосіб тиску на новообраного президента. Чого конкретно очікувати від Володимира Зеленського в Росії все ще не знають. Але завчасно підготували грунт для шантажу, з метою домогтися більшої поступливості від нового українського лідера.
Повзуча або паспортна анексія, як вважає офіційний Київ, є передумовою для майбутнього збройного посягання на територію України вже під офіційним приводом – для «захисту російських громадян», що вписується в урядову військову доктрину РФ. І що вже відбувалося на прикладі Південної Осетії та Абхазії, відзначають експерти:
Імовірність «грузинського сценарію» для Донбасу в майбутньому виключати не можна, про це говорять не тільки в Україні, але і в Європі. З іншого боку, багато експертів сходяться на тому, що Росії не вигідна анексія східних українських регіонів. І саме в складі України ці проблемні території з особливим статусом розглядають як спосіб тиску на Київ, в тому числі як контрзаходи на будь-які рухи в сторону НАТО.
Спрощена процедура видачі паспортів не буде означати масової роздачі російського громадянства, прогнозують аналітики. В першу чергу, мова піде про ватажків і бойовиків Л/ДНР, що входять до складу першого і другого армійських корпусів псевдо-республік. Далі паспорти видадуть представникам місцевої влади, вважає Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.
Причому, як відзначають аналітики, Україні буде складно оскаржувати цей крок в міжнародних судах як порушення міжнародного права, так як процедура видачі російського громадянства регламентується внутрішнім законодавством РФ і перший центр видачі росіяни відкрили на власній території, в Ростові-на-Дону. Формально, це не порушує норм міжнародного права:
«Росія внесла зміни у власне законодавство. Вона діє виключно в рамках свого суверенітету, ніби не порушує жодних міжнародних угод і домовленостей. Те, що це не відповідає духу Мінських домовленостей, - це політична оцінка, а з юридичної точки зору дуже важко залучити до конкретної відповідальності»
Роздача документів РФ колабораціоністам на Донбасі може означати закріплення якогось невизначеного і замороженого статус-кво на майбутнє, навіть якщо сторони в результаті і прийдуть до мирного врегулювання. Новоспечені російські громадяни забезпечать особливу позицію регіону щодо усіх європейських і натовських перспектив України, чого і домагається Кремль.
«Загальний підхід Москви до питання Донбасу залишається незмінним: повернути ці райони під контроль України на умовах їх де-факто політичної та адміністративної незалежності від Києва, але з гарантованим фінансовим забезпеченням від нього»
Невідповідність Мінським угодам
Однозначна думка аналітиків полягає в тому, що паспортизація ОРДЛО порушує якщо не букву Мінських угод прямо, то в цілому дух цих домовленостей. Так як ескалація протистояння все ж імовірна, як і майбутні військові інтервенції.
До того ж, такі заходи російської влади не сприяють реінтеграції окупованих територій до України і створюють додаткові перешкоди для цього.
Міграційний аспект
Частина експертів вбачає у політиці Кремля з паспортизації окупованого Донбасу вирішення внутрішньої російської проблеми: гострої демографічної кризи та браку кваліфікованої робочої сили.
«У Росії – жорстка демографічна криза, яка згодом буде тільки рости. Робочих рук не вистачає у всіх галузях і дослідження показують, що це тільки початок. Спроби стимулювати народжуваність не дають швидкого результату. Єдиний варіант – приплив мігрантів. Бажано – російськомовних. Бажано - слов'ян, щоб не створювати додаткової напруженості. Знекровлений український Донбас був обраний очевидним кращим донором. Адже ідея полягає в тому, що, отримавши паспорта і необмежене право на працевлаштування в Росії, донеччани і луганчани, не маючи роботи вдома, поїдуть туди. А хтось – поїде, щоб вже не повернутися»
Зв'язок з «Північним потоком-2» і транзитним контрактом з «Нафтогазом»
На особливу увагу заслуговує експертна думка про те, що Росія, поряд із політичним тиском на Володимира Зеленського у питаннях Донбасу, використовує паспортизацію як спосіб впливу на Київ щодо нового транзитного контракту між російським монополістом «Газпром» і «Нафтогазом України».
Росія розраховувала істотно скоротити поставки газу за допомогою української ГТС в Європу після закінчення терміну поточного контракту 31 грудня 2019 року. Але цим планам завадив ряд факторів, зазначає академік Богдан Данилишин:
«По-перше, проектна компанія «Північний потік-2» була змушена погодитися подати нову заявку регулятору Данії на прокладку труб цього газопроводу в Балтійському морі. Це загрожує затримкою будівництва на термін до півроку. Тобто до кінця 2019 газопровід не прокладуть»
По-друге, свою роль зіграли поправки у Газові директиви ЄС, згідно з якими дія європейського енергетичного законодавства буде поширюватися на трубопроводи із третіх країн, включаючи гілки «Північного потоку-2», монополістом якого є «Газпром». А це означає доступ до російської труби інших учасників і створення незалежного від «Газпрому» оператора трубопроводу.
«Навіть при досить гіпотетичному запуску двох ниток «Турецького потоку», завантаження в реверсному режимі Трансбалканського газопроводу, і при збереженні обсягів поставок російського газу в Європу на рівні 2018 року, потреба в українському транзиті складе щонайменше близько 70 млрд куб.м – в порівнянні з 87 млрд куб.м в минулому році. «Нафтогаз» назвав умовою укладення транзитного договору прокачування не менше 60 млрд куб. м. «Газпром» вимагає обмежитися 15 мільярдами, і навіть чисто арифметично такі вимоги нереалістичні. З урахуванням ситуації навколо «Північного потоку-2» і «Турецького потоку», компанія просто не зможе виконати свої контракти з Європою та іншими країнами. Тобто Росія займається елементарним шантажем»
2 травня, глава «Нафтогаз України» Андрій Коболєв повідомив про те, що Росія вже почала транзитні переговори, заявивши, що в майбутньому Україна «замерзне» від нестачі енергоресурсів. Про що говорив Володимир Путін під час свого візиту до Пекіна.
Коболєв зазначив, що росіяни будуть всіляко уникати укладення контракту з Києвом на європейських засадах і згідно з правилами ЄС, які також діють в Україні. І те, що Кремль демонстрував своїми діями протягом останнього місяця, цілком вписується в логіку боротьби за транзитний договір, офіційні переговори щодо якого повинні початися в травні цього року.
Тому цілком очевидно, що тиск нафтою, як і паспортизація ОРДЛО – це ланки одного ланцюга із зрозумілою метою – змусити Україну прийняти невигідні умови з транспортування російського газу до Європи в обмін на погашення чергового, створеного самою Росією, загострення у відносинах.
