$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+16° Київ +14° Варшава +9° Вашингтон

Облікова ставка НБУ зростає: чому жорсткість монетарної політики посилюється

Діденко Сергій 09 Грудня 2021 17:00
Облікова ставка НБУ зростає: чому жорсткість монетарної політики посилюється

Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 9% річних.

Про це повідомляє пресслужба Нацбанку. Рішення збільшити облікову ставку спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%, йдеться у повідомленні.

Ми вирішили висвітлити причини посилення і без того жорстку монетарну політику Нацбанку, про що викладено нижче у наших матеріалах.

Інфляція знижується повільніше, ніж очікувалося

Зростання споживчих цін у жовтні 2021 року пригальмувало до 10,9% у річному вимірі. З метою стримування споживчої інфляції Нацбанком продовж 2021 року реалізовувалася більш жорстка монетарна політика, ніж у минулому, що виражалося у: збереженні з 10.09.2021 облікової ставки на рівні 8,5% річних; помірних темпах зростання грошової пропозиції – грошова маса з початку року зросла лише на 4,9% (на 22% упродовж січня-жовтня 2020 року).



Рисунок 1 - Зміни грошової маси та бази, % р/р

Джерело: НБУ.

Згідно з  оцінками Нацбанку, у листопаді інфляція продовжила сповільнюватися. Цьому і надалі сприяли вичерпання низької минулорічної бази порівняння, кращі врожаї 2021 року, адміністративні рішення щодо тарифів на житлово-комунальні послуги та вплив попередніх рішень з посилення грошово-кредитної політики.

Водночас тривала відносно стабільна динаміка обмінного курсу гривні (упродовж жовтня гривня до долара США в середньомісячному значенні зміцнилася на 1,3%, з початку поточного року – на 6,4%) тимчасово практично виключила цей чинник впливу на інфляцію. Ефекти від поточного послаблення гривні до долара США частково компенсуються її зміцненням до інших валют країн — основних торговельних партнерів.

Вплив чинника зовнішніх цін на ціни виробників неможливо повністю нівелювати шляхом будь-яких заходів з боку Уряду або Нацбанку.   Відтак попри всі заходи, інфляція знижується повільно внаслідок низки чинників. Зокрема, посилюється тиск на ціни ширшого переліку товарів та послуг споживчого набору внаслідок дії вторинних ефектів через подорожчання продовольчих товарів та енергоносіїв. Тиск внаслідок  витратної складової в структурі ціни, що посилюється зовнішнім чинником, наразі формує ціновий «навіс» з боку цін виробників промислової продукції (упродовж десяти місяців 2021 року ціни в промисловості підвищилися в 1,5 раза). Це посилює тиск на низькорентабельні сегменти ринку, зокрема зумовлює подорожчання хліба та хлібопродуктів – у жовтні попри рекордний врожай зернових цінові темпи на цьому сегменті прискорилися до 1,8% (внесок – 0,1 в.п.) у порівнянні з 0,8% у попередньому місяці.

Також інфляцію підживлює збільшення витрат бізнесу на логістику та зарплати. Крім того, попри незначне погіршення споживчих настроїв та запровадження карантинних обмежень, внутрішній споживчий попит залишається стійким. У результаті поточна траєкторія інфляції залишається вищою, ніж передбачалося жовтневим макроекономічним прогнозом Нацбанку.



Рисунок 2 – Прогноз ІСЦ та інфляційні цілі, % р/р

Джерело: НБУ.

В НБУ говорять також про матеріалізацію додаткових проінфляційних ризиків. Зокрема йдеться про посилення безпекової напруги на тлі скупчення на кордоні військ країни-агресора, що негативно позначається на вартості українських активів та стані валютного ринку.

З урахуванням поточної ситуації світові ціни на газ і продовольство ймовірно перевищуватимуть попередньо очікувані рівні в майбутньому. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у жовтні 2021 року середнє значення Індексу продовольчих цін збільшилося на 3% проти вересня та на 31,3% у порівнянні з жовтнем 2020 року.

Глобальна інфляція й надалі прискорюється, що спонукає провідні центробанки до інтенсивного посилення монетарної політики. За таких умов, інтерес інвесторів до активів країн із ринками, що розвиваються знижується.

В Нацбанку прогнозують поступове зниження інфляції наприкінці 2021 року та впродовж усього 2022 року. Продовольча інфляція сповільнюватиметься завдяки високим цьогорічним врожаям, а також корекції світових цін у наступному році, йдеться у повідомленні. Навесні також очікується зниження цін на газ у Європі після завершення опалювального сезону. Фундаментальний тиск також поступово послабиться з огляду на очікуване сповільнення темпів зростання заробітних плат у 2022 році та подальший ефект від ужитих Нацбанком заходів з посилення монетарної політики.

Зниження невизначеності

Одним з ключових факторів зниження невизначеності є поступ у співпраці з МВФ, зазначають в Нацбанку. Рада директорів МВФ ухвалила рішення про виділення Україні другого траншу в розмірі близько 700 млн дол. США (в еквіваленті) у межах програми stand-by та продовження її дії.

Відтак відновлення співпраці з МВФ та іншими офіційними кредиторами сприятиме проведенню ключових реформ й швидшому посткризовому відновленню української економіки.

Ключові ризики для економіки

Ключовими ризиками для економіки є ескалація РФ військового конфлікту та довший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі, зазначають в НБУ.

Суттєва невизначеність на тлі ескалації військового конфлікту може бути вагомим фактором погіршення очікувань, зокрема інфляційних, та позначатися у відтермінуванні інвестиційних рішень. Матеріалізація зазначених ризиків суттєво позначиться на стримуванні відновлення економіки.

Пов’язаним геополітичним ризиком також триваліше, ніж передбачалося прогнозом, збереження високих цін на газ. Актуальним лишається й ризик подальшого подорожчання продовольства у світі. Ці чинники через вторинні ефекти можуть зумовити охоплення інфляцією дедалі ширшого спектра товарів та послуг.

Більш тривала та вища глобальна інфляція, особливо її сплеск у країнах Центрально-Східної Європи, також може створювати тиск на внутрішні ціни в Україні. Швидша, ніж очікувалося, реакція грошово-кредитної політики провідних центральних банків містить ризики відпливу капіталу з країн із ринками, що розвиваються.

Економічні наслідки через поширення нових штамів коронавірусу створюють суттєву область невизначеності. Посилюється ймовірність, що вони матимуть стагфляційний характер для глобальної економіки, пов’язаний з логістичними та виробничими проблемами, зазначають в Нацбанку.

В підсумку варто зазначити, у разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків Нацбанк підвищуватиме й надалі ключову ставку.