Адвокатська «драма» Олени Щербан(ь): коли логіка загубилася в прізвищі

15 серпня Олена Щербан (чи Щербань – обирайте самі як подобається, бо навіть ЗМІ не дійшли згоди) заявила про «тиск» і спробу позбавити її адвокатської ліцензії. 

За словами адвокатки, дві скарги від Волинської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури пов'язані з непідвищенням адвокатом свого професійного рівня. А ще вона вбачає в цьому підступний зв’язок із її роботою над справами Віталія Шабуніна та детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова. 

Медіа, дружні до Центру протидії корупції (ЦПК) і Шабуніна, одразу кинулися роздувати цей «скандал», ігноруючи очевидні дірки в логіці. 

З цими дірками далі і спробуємо розібратися. 

Почнемо з букви, відсутність або наявність якої зовсім по іншому змушує подивитися на цю, насправді, просту історію. 

От дивіться: в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ) зареєстрована Олена Щербан – без м’якого знака. Ніякої «Щербань» там немає. Для юриста це не стилістична дрібниця – це питання ідентифікації! Але ЗМІ, навіть ті, що носять Шабуніна на руках, вперто пишуть «Щербань». Чому? Можливо, зручний камуфляж? Бо якщо погуглити «Олена Щербан», то швидко спливає її посада: заступниця виконавчого директора та керівниця юридичного відділу ЦПК, де Шабунін – голова правління. 

Підлегла, соратниця, і, безумовно, отримувачка зарплатних підписів від шефа. Але ж у заявах і новинах про це – ані слова! Може, щоб не псувати образ «незалежної адвокатки, що бореться з системою»? А може, щоб складніше було «гуглити» її зв’язки? 

Далі Олена Щербан скаржиться на «хвилю дискредитації» в Telegram-каналах, де її ототожнюють із Шабуніним. «Стала жертвою булінгу через захист клієнта», – обурюється вона. І тут виникає питання: а чи не логічно ототожнювати працівницю ЦПК із її босом, з яким вона ділить офіс, цінності й боротьбу? 

Та ні, за її словами, це неприпустимо! І тут на сцену виходить Законопроєкт №12320, який забороняє ототожнювати адвоката з клієнтом і чекає підпису Президента. І це, здавалося б, мало б порадувати Щербан. Але ж ні! ЦПК, де вона працює, разом із Шабуніним усіма силами гальмує цей закон, називаючи його «загрозою свободі слова». 

Тобто коли ототожнюють інших – це добре, а коли її – то вже тиск і булінг? Дивна логіка, чи не так? Може, варто було б переглянути позицію ЦПК, щоб захистити себе від тих самих Telegram-атак, які їх так дратують?

Тепер про так званий «жахливий тиск». Щербан чесно зізналася: вона не підвищувала свій професійний рівень, бо не хотіла платити "великі гроші"  в акредитовані НААУ школи, пов’язані, як вона всіх переконує, з Лідією Ізовітовою – головою Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України. 

«Минулого року багато адвокатів не проходили принципово», – заявляє пані Щербан. Ну що ж, браво за принциповість! Але є одне «але»: Порядок підвищення професійного рівня адвокатів України – це не примха Ізовітової, чи когось там, а вимога Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Навчання – обов’язкове для всіх, з балами й усіма атрибутами. Втім, Щербан вважає, що скарги від КДКА – формальні. То чому ж тоді вона їх пов’язує зі «справами Шабуніна і Магамедрасулова»? 

Варто нагадати, Магамедрасулов у СІЗО, Шабунін у центрі скандалів – але чи це дає право ігнорувати правила? Може, варто було б подати пояснення, а не шукати змову? 

Отже підсумуємо, поведінка ЦПК і його «реєстрових антикорупціонерів» давно перестала дивувати. Але прикро, що через такі історії світ сприймає Україну як країну, де правила – це щось опціональне, а «хайп» – головний інструмент боротьби. Олена Щербан могла б просто виконати вимоги закону, подати пояснення й працювати далі. Але ні – краще влаштувати шоу про «переслідування». Вводячи ні в чому не повинних спостерігачів в оману своїми звинуваченнями, маніпуляціями, подвійними стандартами і навіть власним прізвищем.