За півтора року війни кількість українців, які довіряють президенту, уряду і парламенту, суттєво зменшилася. Як свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), за період з травня 2022 року до жовтня 2023 року з 91% до 76% стало менше тих, хто довіряє президенту, з 74% до 39% – уряду, з 58% до 21% – парламенту.
Агентство UA News більш детально розглянуло результати опитування, а також поспілкувалося з експертами щодо причин такого спаду в суспільстві.
Президент викликає довіру, а ось його уряд – ні
В опублікованому КМІС опитуванні можна чітко простежити: довіра в українців нині спадає ледь ні до кожного і кожної. Крім спаду довіри до президента, уряду та парламенту, знизилася довіра і до ЗСУ.
Проте, стабільними лишаються показники довіри до волонтерів та місцевої влади. У жовтні 2023 року, як і в травні 2022, 87% довіряють волонтерам і 50% – місцевим органам влади.
Цікавою є і структура довіри до окремих елементів. Зокрема, попри спад народної прихильності, президенту українці довіряють у своїй більшості. А ось уряд та Верховна Рада мають критичні показники недовіри: 58% та 76% відповідно.
Український політтехнолог Олег Постернак зазначає, що така разюча відмінність у поглядах українців на представників центральної влади була і раніше.
«Асиметрія довіри до Президента і парламенту традиційна для українців, які звикли політично мислити в патріархально-вождистській матриці, в якій завжди є «сакральний лідер-герой» та «погані корумповані бояри». Останнє продовжує позначатися на довірі до парламенту як інституту влади. Тому і недивно, чому спеціально була запущена розмова про президентську республіку в Україні»
Глядачі більше не вірять «Єдиному марафону»
Згідно з опитуванням КМІС, крім органів центральної влади, в людську немилість потрапив і марафон «Єдині новини».
Результати показують не надто позитивну динаміку: якщо у травні 2022 року 69% українців довіряли марафону, то у жовтні 2023 цей показник склав лише 48%. При цьому рівень недовіри зріз с 12% до 39% за аналогічний період. І це при скороченні на 5% українців, які вагалися з відповіддю.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що такі показники вказують на потребу переформатування марафону.
«Прикметним є ставлення до Телемарафону «Єдині новини». Зараз ми бачимо зниження довіри, хоча і не таке критичне. Проте в будь-якому випадку нинішня динаміка показує запит громадськості на переосмислення функціонування Телемарафону і при нинішніх показниках довіри є вікно можливостей для здійснення схвалюваних громадськістю трансформацій», – зазначив Грушецький.
А ось Олег Постернак вважає, що довіру до телемарафону підірвало ставлення самих глядачів.
«Він став сприйматися як пропагандистський рупор влади з гомогенною і одноманітною картинкою і дуже вузькою інтерпретацією. Глядач, крім інформаційного наповнення завжди звично буде шукати альтернативні інтерпретації, тому так зріс феномен Youtube та Telegram-каналів. Телемарафон повністю втратив глядача до 35 років і якщо його не розформувати напередодні ймовірних виборів, то буде багато питань до влади з боку міжнародних партнерів щодо збалансованої оцінки та рівності під час виборчого процесу», - зазначив Постернак.
Спад довіри українців: думка експертів
Блогер Роман Шрайк повʼязує спад прихильності українців до президента, уряду та парламенту з втомою від війни.
«По-перше, потрібно нагадати, що рейтинги влади наприкінці 2021-початку 2022 року активно котилися вниз. Але після російського вторгнення «на адреналіні» все злетіло на рекордні висоти. Тобто зараз ми бачимо сповзання до природних рівнів. Причому не так давно такої тенденції не було. Злам стався десь наприкінці літа. Ймовірно, він пов'язаний із нереалізованими очікуваннями від настання. Вірили-вірили-розчарувалися. І наостанок – як би хто не ставився до Зеленського і Ко, радіти тут нема чому. Ця «втома від війни» відгукнеться всій країні, а не тільки владі»
А Олег Постернак називає спад довіри українців обʼєктивним процесом в умовах полярних оцінок щодо війни.
«По-перше, перегрів теми контрнаступу і очікування швидкої перемоги роблять владу заручником його інформаційної політики. Коли немає суттєвих показних успіхів у боротьбі із зовнішнім ворогом, зʼявляється бажання знайти ворога внутрішнього, для компенсації. Тому Президент, уряд і парламент стають зручними обʼєктами для вивільнення громадянського гніву та роздратування від тривалої війни. Впливає також масштабування українських втрат, коли все більше родин безпосередньо стикаються із загиблими і пораненими родичами, матеріальними втратами, руйнуванням житла. Звісно, це позначається на загальній довірі до влади, яка не може відповісти на питання скільки років це ще може тривати», – вважає політтехнолог.
Автор: Даша Шерстюк