Більшість українців готові оновлювати дані перед виборами
Більшість громадян України готові оновлювати свої дані для участі у виборчих процесах. Про це свідчать результати дослідження ОПОРИ. Водночас найзручнішим способом оновлення інформації українці називають цифрові сервіси та онлайн-інструменти.
Про це повідомив аналітик Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Баштовий під час пресконференції «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: аналіз співмірності даних Державного реєстру виборців з неофіційною міграцією», що відбулася в Укрінформі.
«Почавши з загальнонаціонального дослідження, можемо сказати, у нас 25% дорослого населення в Україні має досвід переміщення на довготривалий або невизначений період. Ми не включали сюди термінові переїзди. Щодо періоду останнього переміщення, то 72% громадян зазначили, що це відбулося після 24 лютого 2022 року, і 70% з них засвідчили, що це був вимушений виїзд. Ці цифри підтверджують те, що повномасштабне вторгнення було основним елементом шокової міграції, коли люди масово переїжджали», – сказав він.
За словами Баштового, географія переміщень переважно концентрується на міжобласних переїздах: до сусідньої або несусідньої області перемістилися 61% респондентів. Він додав, що цю цифру було важливо з’ясувати, оскільки вона створює навантаження на систему обліку Державного реєстру виборців. Аналітик додав, що досвід переїзду за кордон із подальшим поверненням до України мають 13%.
«Ми додатково виокремили цифру, що серед усього дорослого населення України, які виїхали за кордон і повернулися саме після повномасштабного вторгнення, складає 5%», – зауважив він.
Загальнонаціональне дослідження також мало на меті з’ясувати розбіжність між реєстрацією і фактичним місцем проживання, адже, як пояснив аналітик, система і місце голосування виборців визначається за чинними процедурами за місцем реєстрації, якщо виборець самостійно не змінить виборчу адресу. Виявилося, що близько третини – близько 29% опитаних – живуть не за своїм місцем реєстрації.
«Це дуже впливає загалом на систему обліку виборців і визначення їхнього місця голосування. Тобто ці виборці живуть зараз не за тим місцем, де голосують. У розрізі віку група 18–35 років є найбільш мобільною та проживає не за місцем своєї реєстрації», – зазначив він.
Експерт додав, що 81% людей, які перемістилися, вважають своє поточне місце проживання основним.
Окрім цього, дослідження показало, що більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Зокрема, 58% опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70%. Водночас найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси: 77% опитаних обрали застосунок «Дія». Разом із тим рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим – лише 55% громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.
Національне опитування проводилося методом телефонного опитування (CATI) на основі випадкової генерації телефонних номерів (RDD) з 21 березня до 19 квітня 2026 року та охопило 2003 дорослих респондентів. Збір даних здійснювала агенція FAMA.
Зі свого боку аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук презентував результати дослідження «Непомітна» міграція: аналіз даних мобільного оператора на тлі потреби верифікації списків виборців». У дослідженні дійшли висновку, що держава може суттєво недооцінювати масштаби міграції. Згідно з результатами, близько 1,2 млн людей змінили область проживання, ще близько 640 тисяч змінили район проживання в межах своєї області, а близько 5,2 млн громадян перебувають за кордоном.
Також автори дослідження зафіксували 482 маршрути міжрегіональної міграції. Найбільший приріст населення спостерігається у Києві та Київській області, а також у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Натомість найбільше скорочення населення зафіксоване в Миколаївській, Запорізькій та Харківській областях. Результати показали: щонайменше половина міжобласної міграції сьогодні не відображається у списках виборців через офіційні механізми обліку місця проживання.
Водночас у контексті опитування українців у Польщі, Німеччині та Чехії Баштовий зауважив, що українська діаспора цікавиться політичними процесами в Україні – 74% опитаних заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах. Водночас лише 16% перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури.
Результати дослідження показали, що значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Зокрема, 49% українців за кордоном готові самостійно оновлювати свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61%. Водночас понад 80% користуються застосунком «Дія», який більшість обрали як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.
Аналітик додав, що 75% опитаних українців виїхали до Польщі, Чехії або Німеччини після повномасштабного вторгнення. Водночас імовірність повернення 38% опитаних оцінюють «як скоріше повернуся й дуже імовірно, що повернуся», а 48% – «скоріше не повернуся та дуже малоймовірно, що повернуся». Ще 14% респондентів вагаються з відповіддю щодо повернення в Україну.
Онлайн-опитування українців у трьох європейських країнах проводилося з 17 квітня до 2 травня 2026 року. Загалом було опитано 1500 осіб – по 500 респондентів у кожній країні. Збір даних здійснювала компанія Rating Group.
Узагальнюючи дослідження, голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зазначила, що експерти фокусувалися на двох аспектах – масштабі міграції, який у реальності є більшим, ніж зазначено в офіційних реєстрах, а також на тому, наскільки участь у політичному житті країни є у фокусі уваги громадян, які виїхали, зокрема під час великої війни.
«Наша основна мета – завчасно робити крос-верифікацію різного типу даних, щоб реально розуміти не тільки масштаб проблеми, а й у який спосіб на неї можна вплинути, тому що час на це ще є. А от ближче до реального виборчого процесу це стане неможливим. Тому ми закликаємо і органи влади, і безпосередньо уряд, і Центральну виборчу комісію діяти на випередження, бо без креативних підходів, на жаль, результативності не буде», – сказала вона.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні кількість людей, як вважають, що вибори мають бути проведені лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни, зросла до 69%. У грудні 2025 року таких було 59%.
Читайте також:
Скільки українців підтримує розрив із російською церквою – опитування.
Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) припинив публікацію «відкритого» рейтингу довіри путіну після того, як його показник опустився до найнижчого рівня з початку повномасштабної війни проти України.
