Бізнес просить НБУ відтермінувати дію постанови про визначення регулятивного капіталу небанківських надавачів платіжних послуг
Всеукраїнська Асоціація фінансових компаній, Українська Асоціація фінтех та інноваційних компаній, Асоціація українських банків, Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЄМА та Міжнародна платіжна асоціація GPA звернулися зі спільною заявою до першого заступника голови Національного банку України Сергія Ніколайчука. Представники небанківських надавачів платіжних послуг, які здійснюють діяльність на платіжному ринку України, звернулися з проханням відтермінувати дію Постанови Правління НБУ від 13 червня 2025 року № 64 «Про деякі питання визначення регулятивного капіталу небанківських надавачів платіжних послуг».
У заяві сказано:
Пунктом 2 вказаної Постанови визначено обов’язок платіжних установ (крім малих платіжних установ), фінансових установ, що мають право на надання фінансових платіжних послуг, та операторам поштового зв’язку (далі - Установи) забезпечити приведення свого регулятивного капіталу у відповідність до вимог Положення про вимоги до регулятивного капіталу до 31 грудня 2025 року.
З моменту прийняття зазначеної Постанови членами Асоціацій було проведено комплексну роботу, спрямовану на аналіз її положень, оцінку впливу на діяльність Установ та визначення можливих шляхів приведення регулятивного капіталу у відповідність до встановлених вимог. У межах цієї роботи відбулися обговорення на рівні учасників ринку, профільних асоціацій та керівних органів небанківських надавачів фінансових платіжних послуг, здійснено попередні фінансові розрахунки та аналіз регуляторних, економічних і процедурних наслідків виконання пункту 2 Постанови у встановлений строк.
За результатами зазначених обговорень та аналізу небанківські надавачі фінансових платіжних послуг дійшли висновку, що, незважаючи на розуміння регуляторних цілей Постанови та готовність до її виконання, приведення регулятивного капіталу у відповідність до 31 грудня 2025 року є об’єктивно ускладненим та в окремих випадках неможливим з причин, що не залежать від волі таких учасників ринку, зокрема з огляду на економічні, конкурентні та процедурні чинники, викладені нижче.
Крім того, у той самий період Установи – члени Асоціацій паралельно здійснюють виконання інших регуляторних вимог та рекомендацій НБУ, зокрема пов’язаних із реалізацією положень Постанови Правління НБУ від 28 серпня 2025 року № 103 (отримання ліцензій на еквайринг) та впровадженням рекомендацій Національного банку України щодо отримання ліцензій (дозволів) на здійснення валютних операцій.
Зазначені регуляторні зміни потребують від небанківських надавачів фінансових платіжних послуг значних організаційних, фінансових та кадрових ресурсів, включно з адаптацією внутрішніх політик і процедур, доопрацюванням ІТ-інфраструктури, приведенням систем фінансового моніторингу та управління ризиками у відповідність до оновлених вимог.
За таких умов одночасне виконання кількох масштабних регуляторних блоків, кожен з яких має істотний вплив на операційну модель та фінансову стійкість небанківських надавачів фінансових платіжних послуг, створює надмірне кумулятивне навантаження на небанківських учасників платіжного ринку, що об’єктивно ускладнює виконання вимог щодо приведення регулятивного капіталу у відповідність до 31 грудня 2025 року.
У зв’язку з цим Асоціації вперше звернулася до НБУ з проханням розглянути можливість відтермінування строку виконання вимог пункту 2 Постанови до моменту завершення дії воєнного стану в Україні.
У зверненні просять врахувати наступні чинники в обґрунтування такої необхідності:
- 1. Непропорційність вимог у порівнянні з регулюванням ЄС: Постанова передбачає застосування підвищених коефіцієнтів перерахунку при розрахунку капіталу: 1,25 або 1,5 - якщо частка операцій у готівковій формі або P2P-переказів перевищує відповідно 25% або 50% від загального обсягу послуг. У той же час, методики ЄС дозволяють застосовувати нижчі коефіцієнти: наприклад, для послуги грошових переказів встановлено коефіцієнт 0,5, для окремих інших послуг – 0,8, а для решти платіжних сервісів – 1,0. Тобто, встановлені Постановою коефіцієнти (1,25–1,5) є в 1,5 -
2 рази вищим, ніж у країнах ЄС (0,5–1,0). Внаслідок цього небанківських надавачів фінансових платіжних послуг в Україні повинні підтримувати значно більший обсяг капіталу, ніж аналогічні установи в ЄС, при рівних обсягах платіжних операцій. - 2. Низька маржинальність платіжних послуг в Україні:
Прибутковість діяльності небанківських надавачів платіжних послуг на вітчизняному ринку залишається невисокою. Середній рівень маржинальності українських платіжних провайдерів у 2–3 рази нижчий, ніж у їх європейських колег. Через це чистий прибуток, як правило, не дозволяє
нарощувати або підтримувати достатній рівень регулятивного капіталу без постійного додаткового фінансування ззовні. Для порівняння, у платіжних компаній ЄС вища рентабельність, що дає змогу спрямовувати більше власних ресурсів на покриття регулятивних вимог. В Україні ж учасники
ринку змушені працювати з мінімальною маржею і максимальною ефективністю витрат, тому додержання завищених вимог до капіталу потребує регулярних додаткових вливань коштів, які економічно важкозабезпечити. - 3. Конкуренція з банками та обмежені можливості підвищення тарифів: Небанківські надавачі фінансових платіжних послуг діють на спільному ринку з банками, які мають доступ до значно ширшої бази доходів та активів. Банки можуть перехресно субсидувати платіжні послуги прибутками від іншої діяльності або витримувати нижчу маржу на платежах. Натомість небанківські провайдери не мають таких резервів та не можуть безболісно підняти тарифи на свої послуги для швидкого нарощення капіталу – адже будь-яке суттєве підвищення комісій призведе до втрати конкурентоспроможності і відтоку клієнтів на користь банківських сервісів.
Отже, збільшувати маржу для забезпечення виконання вимог до регулятивного капіталу небанківські надавачі фінансових платіжних послуг фактично не можуть, що ускладнює виконання підвищених вимог до капіталу за рахунок внутрішніх ресурсів. - 5. Воєнні реалії: обмеженість інвестиційного капіталу та додаткове навантаження: В умовах війни та воєнного стану доступ до зовнішніх інвестицій і капіталу вкрай обмежений. Іноземні інвестори наразі не готові до масштабних вкладень в український фінансовий сектор, а багато вітчизняних компаній та приватних інвесторів та діючих власників вимушені спрямовувати ресурси на підтримання безперервної діяльності та виконання соціальних зобов’язань. За оцінками експертів, залучення нового капіталу в значних обсягах стане можливим лише після завершення активної фази війни та стабілізації ситуації. Одночасно небанківські надавачі платіжних послуг несуть додаткове навантаження (операційні ризики, витрати на кібербезпеку тощо) в умовах воєнного стану. Таким чином, до завершення війни небанківські надавачі фінансових платіжних послуг практично позбавлені можливості збільшити свій капітал шляхом залучення інвестицій, що робить
недоцільним встановлення жорстких строків саме на період воєнної невизначеності.
«Беручи до уваги спільні цілі Національного банку України та учасників платіжного ринку щодо підвищення фінансової стійкості, стабільності та адійності платіжної інфраструктури держави, а також об’єктивні економічні, конкурентні та процедурні умови діяльності небанківських надавачів платіжних послуг у період дії воєнного стану, Асоціації переконані, що доцільним є запровадження поетапного виконання вимоги 5 пункту 2 Постанови. Такий підхід дозволить забезпечити досягнення регуляторних цілей без створення надмірного системного та кумулятивного навантаження на учасників платіжного ринку та сприятиме стабільному і відповідальному виконанню вимог регулювання», — просять представники небанківських надавачів платіжних послуг.
