Близько 20% науковців припинили займатися дослідженнями в Україні через війну
Повномасштабне вторгнення Росії завдало нищівного удару по кадровому потенціалу української науки, змусивши 15–20% дослідників припинити свою професійну діяльність.
Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов в інтервʼю виданню «Інтерфакс-Україна».
За офіційними даними Міністерства освіти і науки, значна частина фахівців була змушена змінити сферу роботи або шукати прихистку за межами країни.
Заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов повідомив, що близько 8% науковців виїхали за кордон через безпекові ризики та бойові дії.
Інша частина тих, хто залишив науку, перейшла в інші сектори економіки, намагаючись адаптуватися до нових реалій воєнного часу.
На сьогодні в Україні працюють дві основні групи дослідників: суто наукові працівники академічних установ та науково—педагогічний склад університетів.
«Якщо брати першу групу, то це орієнтовно 25 тис. осіб, а разом із науково—педагогічними працівниками — приблизно до 80 тис. дослідників», — зазначив урядовець.
Попри суттєві втрати, державний апарат фокусує увагу на тому, що переважна більшість фахівців залишається в країні.
«Я завжди наголошую, що 80–85% учених усе одно залишаються і працюють в Україні, попри всі умови», — підкреслив Курбатов в інтерв’ю.
Україна історично належить до держав із найнижчим показником кількості дослідників на тисячу населення.
Ця негативна тенденція спостерігалася ще з 90—х років минулого століття, а війна лише загострила існуючу проблему демографічного дефіциту в інтелектуальній сфері.
Окрім кількісного скорочення, галузь стикається з серйозною проблемою «старіння» наукових кадрів. Найбільшу вікову групу складають фахівці від 40 до 60 років, тоді як категорія молодих учених до 40 років залишається найменш чисельною.
Для подолання кризи Міністерство освіти і науки ініціює запуск пілотного проєкту так званої проєктної аспірантури.
Програма передбачає суттєве підвищення стипендій та пряме фінансування витрат на проведення дисертаційних досліджень, зокрема на реактиви та відрядження.
У 2026 році українці все більше орієнтуються на атмосферу в колективі, баланс між роботою і особистим життям, а також стабільність роботодавця, а не тільки на розмір заробітної плати.
Нагадаємо, згідно з останнім соціологічним опитуванням, проведеним Київським Безпековим Форумом, українці розділилися в думках стосовно кордонів і умов, які мають бути виконані для укладення миру з Росією.
В умовах повномасштабної війни та воєнного стану 35% громадян Українивважають, що в країні недостатньо демократії. Водночас 36% переконані, що рівень демократії відповідає нинішнім обставинам, а 16% — що її навіть забагато.
