Борців за незалежність у XX столітті перепоховають на Національному військовому кладовищі

Уряд доручив перепоховати на Національному військовому меморіальному кладовищі видатних борців за незалежність України у ХХ столітті. 

Про це повідомляє урядова постанова №678.

Перепоховання загиблого на Національному військовому меморіальному кладовищі відбуватиметься на підставі загрози могилі загиблого, який:

• брав участь у боротьбі за незалежність України у XX столітті у складі органів влади, організацій, структур та формувань;
• відзначений держнагородами, передбаченими у статті першій закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті»;
• зробив вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави.

Юридичні або фізичні особи, яким стало відомо про можливе виникнення загрози подальшого збереження могили загиблого (померлого) на існуючому місці поховання, звертаються з відповідною заявою у довільній формі до Українського інституту національної пам’яті. Протягом 30 календарних днів з дня отримання звернення він подає до Мінветеранів пропозиції щодо здійснення перепоховання загиблого (померлого) на військовому кладовищі.

Водночас Український інститут національної пам’яті може самостійно подати запит для отримання інформації про можливе виникнення загрози подальшого збереження могили загиблого на актуальному місці поховання до МЗС (у разі розміщення могили загиблого за кордоном) або ж обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) – у разі розміщення могили на території України. 

Послуга перепоховання надаватиметься безкоштовно. До предметів ритуальної належності, які безоплатно надаються під час перепоховання загиблого на військовому кладовищі, належать: портрет загиблого (за наявності відповідної фотографії); держпрапор; тимчасове дерев’яне облицювання могили; дерев’яний надгробний хрест; табличка на дерев’яний надгробний хрест або тимчасова табличка на колумбарну нішу (у разі перепоховання урни з прахом в колумбарну нішу); намогильна споруда, зокрема пам’ятна плита (у разі поховання урни з прахом в колумбарну нішу).

Нагадаємо, у Львові на Личаківському цвинтарі перепоховали 428 жертв політичних репресій, загиблих в одній з найбільших катівень СРСР на території України - Пересильної тюрми № 25.