Економічне бронювання працівників в часи війни вважається частиною оборони країни, але не на полі бою, а в тилу. Сама концепція — не нова і є частиною загального механізму виживання воєнної економіки. Західні країни запроваджували систему відстрочок для критичних професій та підприємств у часи Першої та Другої світових воєн.
В Україні ж система бронювання військовозобов’язаних настільки обросла корупційними зловживаннями, що стала однією з найбільш конфліктних тем воєнного часу. З одного боку, влада намагається поповнити армію людьми, а з іншого — втримати економіку та нівелювати відчуття соціальної несправедливості через нерівність між мобілізованими і «заброньованими».
Чи вдасться вирішити ці завдання — покаже масштабна реформа, анонсована Міністерством оборони та Верховною Радою. Докладніше про очікуване перезавантаження системи — у матеріалі UA.News.
Що не так із системою бронювання
На початку 2026 року в Мінекономіки звітували про 1,37 млн заброньованих працівників критичних підприємств. За останній рік їхня кількість зросла на 300 тис. На перший погляд — це відчутний ресурс для мобілізації. Але це не так багато, якщо порівнювати з тими, хто залишається у тіні. Для порівняння — Міноборони офіційно нарахувало в Україні 1,6 млн «ухилянтів», які ніде не оформлені.
За даними Міністерства економіки, заброньовані забезпечують 60% податкових надходжень до бюджету, а їхні списки регулярно переглядають приблизно раз на 6–9 місяців. У такий спосіб чиновники намагаються обмежити зловживання.
По суті, уряд формує списки «критично важливих підприємств» у ручному режимі, постійно їх оновлює і навіть час від часу розширює. Наприклад, у 2025–2026 роках Кабмін кілька разів переписував порядок бронювання та критерії критичності підприємств.
Щоправда, постійні зміни у системі ускладнюють роботу підприємствам. Бізнесу доводиться постійно шукати способи отримати статус, який би дозволяв бронювати до 50% працівників, а в окремих секторах — навіть 100%.
Проблеми з мобілізацією — з одного боку, та зростання кількості заброньованих — з іншого, рано чи пізно мали призвести до перегляду існуючої моделі бронювання. Яка за останні роки перетворилася з інструменту економічної стійкості на «корупційну годівницю» для деяких посадовців. Найбільш поширеними схемами зловживань стали:
Фіктивне працевлаштування: оформлення чоловіків на підприємствах із «критично важливим» статусом без фактичного виконання роботи.
Продаж документів: вимагання хабарів від $2000 до $10000 за фіктивне внесення до списків на бронювання через співробітників ТЦК, громадські організації чи керівників підприємств.
Зловживання квотами: штучне надання статусу «критичного підприємства» для торгівлі бронюваннями як послугою.
Окремий напрям, який теж має прогалини для зловживань: відстрочка для студентів вишів, незалежно від віку, та бронювання працівників освіти. Тут теж не обійшлося без схем формального працевлаштування військовозобов’язаних чоловіків до шкіл, ліцеїв чи університетів на педагогічні або наукові посади.
«Справедлива бронь» та інші ініціативи депутатів
У Верховній Раді зареєстрували близько 15 законопроєктів, які мають кардинально змінити правила бронювання військовозобов'язаних. Депутатські ініціативи передбачають широкий діапазон нововведень: від повного розбронювання усіх працівників, окрім оборонпрому, до щомісячної сплати за відстрочку. Більшість із цих пропозицій виглядає сумнівною з погляду реалізації, можливо, їх навіть не розглядатимуть у парламентській залі. Однак є кілька ключових законопроєктів, які мають шанси стати законами.
Зокрема, народний депутат фракції «Слуга народу» Максим Заремський подав до парламенту проєкт №15237 «Про справедливе бронювання та участь у обороні». Він наполягає, що всі відстрочки повинні надавати на визначений строк і регулярно переглядати на відповідність вимогам (хоча чинне законодавство вже передбачає системний перегляд бронювання, і ця норма діє). Депутат також виступає за створення єдиного реєстру заброньованих без розкриття їхніх персональних даних та інформації про об’єкт критичної інфраструктури, де вони працюють.
Ще одна ініціатива Заремського передбачає три варіанти бронювання:
Працевлаштування на об’єкті критичної інфраструктури.
Служба в резерві — укладання контракту на службу в резерві, що передбачає періодичне проходження військових навчань без відриву від основного місця роботи.
Сплата цільових внесків на оборону — щомісячна сплата за бронювання 1–2 мінімальних зарплат: від 8 647 до 17 294 грн.
Народні депутати також просувають ідею скорочення списку підприємств, які залишаться з правом бронювати своїх працівників. Із переліку пропонують вилучити установи, які фактично не мають стосунку до критичної інфраструктури.
Зараз уряд керує системою бронювання через постанови. Нова модель передбачає закріплення ключових критеріїв вже на рівні закону. Змінювати правила бронювання стане складніше, адже їх доведеться проводити через голосування у Верховній Раді.
Загалом, анонсована реформа рухатиметься від формату, коли працівник отримував бронювання через роботодавця, до формату взаємодії безпосередньо з державою: сплати щомісячних внесків або укладання контракту на службу в резерві.
Коли почнеться реформа
Масове «друкування» законопроєктів, різних депутатських ініціатив та навіть політичних провокацій, на кшталт «треба скасувати бронювання для усіх без винятку працівників», створює враження, що реформа гальмується. Хоча раніше влада обіцяла до кінця травня ухвалити необхідні закони та почати їх втілювати з червня. Натомість законодавчої основи досі немає, а реформаторських ініціатив стає дедалі більше.
«Вже були подані кілька петицій, які передбачають зняття відстрочок з викладачів вищих навчальних закладів і вчителів шкіл. Ініціатива трохи дивно виглядає, але не здивуюся, що й тут будуть вноситися якісь зміни, — коментує реформу Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку. — Очевидно, що тут буде певний перегляд. Зараз заявляють про 10–20% скорочення заброньованих і загалом перегляд бронювання».
Рейтерович також сумнівається, що парламент до червня встигне розглянути значну частину законопроєктів про оновлення системи бронювання: «Наскільки ці законопроєкти в реальності будуть затребувані, сказати складно. Тому що головна проблема не в цьому. Проблема взагалі в підходах і принципах бронювання, і хто повинен під це бронювання підпадати».
