Я не виключаю, що компліментарні публікації у західних медіа стосовно Арахамії — це джинса.
У мене є певні підозри, але я цього не стверджую. Але точно скажу, що Буданов додав змістовності та практичності цим переговорам. І американці, і росіяни ставляться до нього з повагою. Те, що російську делегацію очолив представник розвідки — це пряма реакція на Буданова. Завдяки цій присутності росіяни на порядок серйозніше ставляться до переговорів.
Щодо Арахамії — скажу, що він додав динаміки, широти, глибини та неоднозначності переговорному процесу. Він може в прямому і переносному сенсі говорити однією мовою з Віткоффом та Кушнером. Це бізнес-політична мова, і нею Арахамія володіє чудово. Тож нові члени української делегації додали такої собі «доданої вартості» цим переговорам.
Взагалі ж цей раунд буде показовим. Але очікувати, що відразу про щось домовляться — це наївно. Такого не буде. Це як боксерський поєдинок: ну що таке перший-другий раунд? Це перевірка, це тест оборони противника, спосіб знайти адекватні прийоми та наступальні дії, це адаптація тактики і так далі. Більш серйозні речі починаються пізніше.
Однак цей другий раунд в Абу-Дабі важливий тим, що так зване «енергетичне перемир'я» створило опосередковану, локальну кризу довіри і деформувало переговорний процес. Замість жесту доброї волі проявилося цинічне знущання. І це створює додаткові проблеми.
Схоже, що росіяни посилюють жорсткість своїх вимог, тиснуть. Якщо це так — зараз не домовляться ні про що. Чекати конкретних результатів поки не варто.
Володимир Фесенко
