Через 100 років українські майстри відтворили вишиванку Василя Вишиваного
Через майже сто років українські майстрині відтворили вишиванку Василя Вишиваного — ерцгерцога з династії Габсбургів, який став українським офіцером і символом служіння Україні. Це не просто сорочка з архівної світлини, а спроба повернути в сучасність історію людини, яка обрала Україну серцем.
У новому прочитанні вишиванки поєднали історичну пам’ять і сучасну культурну дипломатію, а сам проєкт уже вийшов за межі звичайної моди — він перетворився на символічну історію про ідентичність, вибір і спадкоємність.
Історія починається з чорно-білої фотографії ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга-Лотаринзького, відомого в Україні як Василь Вишиваний. Саме з неї українські майстрині та дизайнери спробували відтворити сорочку, яку він носив як офіцер Українських січових стрільців та Армії УНР. «Він не просто вивчив українську мову, він спонукав своїх воїнів пишатися власним корінням, носити національні кольори та співати українських пісень», — згадує ініціаторка проєкту Олександра Саєнко, пояснюючи, чому постать Вишиваного досі надихає.
Головною складністю стало те, що єдина відома світлина була чорно-білою, а справжні кольори орнаменту не збереглися. Щоб відтворити візерунок, фахівці провели майже етнографічне дослідження, аналізували регіональні традиції та порівнювали подібні мотиви.
Зрештою, встановили, що орнамент має характерні риси вишивки Івано-Франківщини, з притаманною для цього регіону стриманою, але глибокою кольоровою гамою. Саме це лягло в основу сучасної інтерпретації.
Проєкт «Вишиваний. Король України» реалізували у співпраці з українським етнобрендом Koza Dereza Manufacture. У результаті створили капсульну колекцію «Вишиванка як присяга», до якої увійшли лляні сорочки з відтвореним орнаментом, а також супутні елементи.
Загалом було виготовлено лише шість ексклюзивних сорочок. Їх отримали люди, які підтримують українську культуру або популяризують постать Вільгельма Габсбурга, серед них — Карл фон Габсбург, Беате Майнль-Райзінгер, Арад Бенкьо, євродепутат Гельмут Брандштеттер та Сергій Жадан. «Для австрійської міністерки закордонних справ наша вишиванка стала першою українською сорочкою», — розповідає Олександра Саєнко, підкреслюючи, що виріб уже став частиною публічної дипломатії.
Дизайнери зберегли автентичний орнамент, але адаптували кольори до сучасної естетики — стриманих сіро-чорних відтінків. Модель створили у жіночому, чоловічому та парному форматах, щоб показати її як універсальний символ. «На превеликий жаль, постать Василя Вишиваного невідома широкому загалу. Хоча для українців це приклад вибору країни серцем і служіння свободі», — зазначає співзасновниця бренду Вікторія Колодій.
Цей проєкт став не просто модною ініціативою, а спробою нагадати про історію, яка досі лишається недостатньо відомою, хоча її символи й досі працюють як мова культури і пам’яті.
До Дня вишиванки українська майстриня Надія Вакуленко поділилася деталями про створення традиційних весільних рушників у Решетилівці. Вона розповіла, як виготовляють автентичні рушники, чим відрізняється машинна вишивка від ручної, а також пояснила цінові відмінності: машинні вироби коштують близько 10 тисяч гривень, тоді як ручна робота може сягати 30–35 тисяч.
21 травня у Києві до Дня вишиванки оновили образи мініскульптур засновників міста — Кия, Щека, Хорива та Либеді. Бронзові фігурки на Поштовій площі прикрасили вишиванками з різних регіонів України. Скульптор Володимир Журавель також розповів про наступні оновлення цих артоб’єктів.
Захисники та захисниці Сухопутних військ Збройних Сил України оприлюднили святкове звернення з нагоди Дня вишиванки.
