У питанні платних доріг треба розділяти проблематику.
Є плата за проїзд фур, і це може бути навіть без платних доріг. Є питання саме платних доріг, це інший кейс. Вони передбачають, що обов'язково є й безкоштовна дорога: можливо, гіршої якості, але все ж таки є. Тобто ніхто нікого не змусить їхати платною дорогою.
Чому в Україні немає платних доріг? Щоб це зробити, має бути певний обсяг транспортних перевезень по них. Інакше сам проєкт буде нерентабельний: якщо окупність менше 10 років, вкладати в це кошти просто невигідно. У нас просто немає таких шляхів, щоб забезпечувати швидку окупність.
Але я вважаю, що вводити платні дороги потрібно. Інша справа, що не обов'язково ця дорога стане окупною.
Її може зробити держава. Є показовий приклад Туреччини, яка реалізовувала інфраструктурні проєкти за гроші бізнесу, а уряд давав згоду, що він компенсує різницю, аби зробити проєкт окупним. Коли дорога окупається, бізнес передає її у власність держави. Це забезпечує і розвиток бізнесу, і покращення інфраструктури.
Хоча тут може бути і певна корупційна складова. Але з точки зору держави сам проєкт цілком допустимий, потрібно тільки проводити прозорий конкурс на концесію.
В Україні є сенс робити таке на дорогах, які прямують у бік портів, наприклад. Тільки треба робити на цементному бетоні, який довше служить під час вантажних перевезень. І не чекати, що це швидко окупиться.
Борис Кушнірук
