Курс гривні визначається не лише міжнародними резервами чи окремими кредитами, а насамперед балансом попиту та пропозиції валюти, станом економіки, війною, бюджетною політикою та режимом курсоутворення.
Тому навіть на тлі ослаблення деяких світових валют чи зростання резервів гривня може девальвувати.
Девальвація гривні сьогодні — це не парадокс, а результат поєднання кількох факторів. Перш за все структурних — дефіцит зовнішньої торгівлі, великі воєнні видатки, мирна економіка під час війни, бо уряд так і не спромігся нічого зробити для переведення економіки на воєнні рейки, зростаюча імпортозалежність України, тощо.
Друге — це недолуга політика НБУ. Керована гнучкість курсу на користь утримувачів державного боргу, провокування інфляції через високу облікову ставку та фантастично високі відсотки по депозитних сертифікатах, які зв'язують банківську гривневу ліквідність й є міцним запобіжником на шляху кредитування реального сектору економіки, підтримка штучно завищеного курсу гривні, і так далі.
Третє — це зростання боргового навантаження: зовнішні позики, які набирає уряд, певним чином підтримують стабільність курсу гривні, але не роблять нашу валюту автоматично сильною.
Після завершення війни гривня, теоретично, може помітно зміцнитися, і такі приклади в історії є. Але це не автоматичний процес. Все залежатиме від того, яким саме буде завершення війни, від темпів відновлення економіки та фінансової політики держави.
Юрій Гаврилечко
