По розвернутих есмінцях. В цілому ситуація, звичайно, неприємна. Як і у випадку з дзвінком Байдена Путіну, матимемо справу з різними типами мислення.
Для поліцейського важливо відвернути злочин. Або хоч би уникнути жертв. Для терориста - отримати викуп і лишитися цілим.
А от в Росії це, канєшно, буде Дєнь Побєди, да.
Що важливо: не вестися на неадекватних младших братьєв і не влаштовувати й собі День Трауру. Бляха, ми всі сім років знали, що есмінці можуть скільки хочеш ходити, але в разі чого все одно американці воювати ні за нас, ні навіть пліч-о-пліч із нами не будуть.
Авжеж, тепер московський гопник знахабніє ще більше, і це в цій ситуації погано. Але ж усе одно наші проблеми з неадекватним сусідом, повторюся, ніхто за нас вирішувати ніколи не збирався і не буде. Саменькі, все саменькі.
Що ще важливо - це уважно дивитися, чи не піде справа до поступок уже реально нашими інтересами. Та ж вода в Крим абощо. Пильнувати, але в жодному випадку не істеричити зарання.
Якщо нічого подібного так і не станеться, поточну ситуацію ми зможемо з повним правом записати собі в актив: вийде, що єдина позиція Заходу і навіть не демонстрація сили, а тільки натяк на неї з боку США таки змусили Путіна відмовитися від досягнення своїх цілей, якими б вони не були, і дурно витратити купу грошей на масове перекидання військ.
Паніка і зневіра по цей бік кордону - значно потужніша зброя в руках ворога, ніж «Іскендери» і спецназ - по той.
Dixi.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
