Дострокові вибори до Верховної Ради відбудуться, але явка на них буде на 10% нижчою, ніж зазвичай. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політтехнолог, президент агентства Bohush Communications Денис Богуш.
На думку експерта, підготовка до дострокових парламентських виборів буде рекордно стислою та відбудеться згідно з нормами чинного законодавства, тобто – змішана виборча система із закритими партійними списками. Аналітик нагадав, що нинішній склад парламенту не встиг змінити закон про вибори до старту виборчого процесу.
«Шансів ухвалити новий закон, який передбачає зниження прохідного бар’єру для партій з 5% до 3% та відкриті партійні списки, уже немає. Виборчий процес стартував і змінювати законодавство запізно. Володимир Зеленський під час своєї президентської кампанії обіцяв подати законопроект про пропорційну виборчу систему з відкритими партійними списками. Однак насправді, він подав прямо протилежний закон, в якому збережені закриті списки. Якби новий президент виконав свою обіцянку, його політсила мала б у новому парламенті 200-220 депутатів, але тепер він матиме не більше 100-150 осіб»
політтехнологЩе однією особливістю дострокових парламентських виборів, політтехнолог назвав той факт, що виборці заздалегідь знають їхні приблизні результати, чого не траплялося під час попередніх кампаній.
«До нової Ради гарантовано потрапляють чотири великі політичні фракції, негарантовано три, а також багато мажоритарників. Зокрема, гарантовано долають бар’єр «Слуга народу» Володимира Зеленського, БПП, ВО «Батьківщина» і «Опозиційна платформа – За життя». Дві партії під питанням – це «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та «Сила і честь» Ігоря Смешка. Також має шанси пройти партія «Голос» Святослава Вакарчука. Він мав певний рейтинг на виборах президента і сьогодні достатня кількість людей готова підтримати його політсилу. Я навіть не виключаю, що «Голос» зможе набрати більше голосів і «виштовхнути» «Громадянську позицію» Гриценка»
Денис Богуш також підкреслив, що дострокові вибори відбудуться, але явка на них буде на 10% меншою, ніж зазвичай, через специфіку літнього періоду.
Нагадаємо, 20 травня Володимир Зеленський на урочистому засіданні у Верховній Раді присягнув на вірність народу України. Відразу ж після інавгурації, він оголосив про розпуск чинної Верховної Ради.
На думку Зеленського, головним аргументом дострокових виборів є низький рівень довіри українців до парламенту, а юридичною підставою – відсутність коаліції з 2016 року.
23 травня в газеті «Урядовий кур’єр» було опубліковано указ президента «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Згідно з документом, позачергові парламентські вибори відбудуться 21 липня 2019 року.
24 травня Центральна виборча комісія оголосила про старт виборчої кампанії. Глава ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що виборчий процес є незворотнім.
Указ президента про розпуск і дострокові вибори парламенту є конституційним доти, доки протилежне не визнав Конституційний суд. Водночас, спікер Верховної Ради Андрій Парубій заявив про намір оскаржити розпуск парламенту в Конституційному суді.
Крім того, до Верховного суду від імені фізичних осіб надійшли три позовні заяви про визнання незаконним указу про розпуск. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, суддя протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви, зобов’язаний визначити наступні процесуальні дії.
Раніше секретар ЦВК Наталія Бернацька заявила, що жодне судове рішення не зможе зупинити виборчий процес.
