Два роки після підриву росіянами Каховської ГЕС: що відбувається на місці екокатастрофи
У цьому році 6 червня виповнюється два роки з моменту підриву російськими окупантами Каховської ГЕС, що спричинило одну з найбільших екокатастроф сучасності у Європі. Тоді під водою опинилися 620 квадратних кілометрів території чотирьох областей України. Наслідки цього російського теракту відчуватимуться десятиліттями. Підрив дамби вважається воєнним злочином та потенційно актом екоциду, здійсненим армією росії. Наразі уряд України планує відновити Каховську ГЕС після повної деокупації території. Але екологи пропонують не поспішати.
Що відбулося у 2023 році
У ніч на 6 червня 2023 року російські війська підірвали дамбу Каховської гідроелектростанції, спровокувавши одну з наймасштабніших техногенних катастроф за останні десятиліття. У зоні катастрофи опинилося 16 тисяч людей та близько 80 населених пунктів. Внаслідок вибуху утворилася штучна повінь, яка затопила десятки населених пунктів по обидва боки Дніпра.
Офіційно визнана смерть 31 людини. Хоча ця цифра не є остаточною. Ще понад 40 людей досі вважають зниклими безвісти, їх долю неможливо встановити, оскільки вони під час затоплення перебували на тимчасово окупованій території.
Розслідування Associated Press встановило, що унаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС і повеней загинули сотні людей, що набагато більше, ніж та кількість, про яку заявила підконтрольна Кремлю окупаційна влада. За даними окупантів, на підконтрольній їй території потонуло 59 людей. Але лише в окупованих Олешках, населення якого, за оцінками українських військових, на момент повені становило 16 000 осіб, їх число обчислюється принаймні сотнями, йдеться у публікації АР.
Вода розмила автозаправки, склади з хімікатами, скотомогильники та вигрібні ями. Забруднені потоки досягли акваторії Чорного моря, що викликало занепокоєння екологів. В Херсоні уранці 6 червня вода почала прибувати у багатьох мікрорайонах, де затопило перші поверхи багатоквартирних будинків.
«Вода стояла вище мого росту в під’їзді і тікати було нікуди. Ми тільки стояли і дивилася, як вона підіймається. Вода була вище за паркан, його не було видно. Хлопці-рятувальники, котрі приїхали на човнах, один роздягся до трусів і плигав у воду, щоб відкрити замок, відкрити ворота. І тоді вони на човнах сюди заїхали», — згадують місцеві мешканці.
За шість днів рівень води спав і херсонці змогли повернутися до своїх осель, які теперь довелося відновлювати.
За оцінкою експертів, підрив Каховської ГЕС спричинив збитки в розмірі близько 14 мільярдів доларів США, враховуючи пошкодження інфраструктури та довгостроковий вплив на довкілля. Найбільшої прямої шкоди було завдано енергетичному та житловому секторам.
Згідно зі звітом «Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС»(PDNA), розмір прямої шкоди, завданої інфраструктурі та активам, становить 2,79 мільярда доларів, а загальний розмір збитків – понад 11 мільярдів доларів, причому тривалий вплив на довкілля є найбільшою проблемою. Найбільшої прямої шкоди завдано інфраструктурі та активам в енергетичному та житловому секторах — 1,26 мільярда доларів та 1,1 мільярда доларів відповідно. Підкреслюється, що збитки в зазначених секторах є критичними для довгострокової стабільності та відновлення.
Що зараз на місці водосховища
Дно колишнього Каховського водосховища заполонили сіянці верби. За два роки вони уже сягають понад п'ять метрів заввишки. В цілому Каховське водосховище перетворюється на найбільший ліс півдня України, оскільки близько 80 000 га колишнього дна водосховища заростає молодим лісом. Хоча частина території все ж перетворилася на пустелю.
Екологи підрахували, що тут можуть вирости майже 40 млрд молодих верб чи тополь, оскільки у неконтрольованому стані тут на 1 кв м проросло до 60 молодих дерев.
«Ми досліджували водосховище у різних місцях: в Херсонській і Запорізькій областях, на правому і лівому берегах. Спочатку думали, що там піде опустелювання, а насправді почала дуже швидко рости верба, бо вона якраз дала насіння у цей час. Вже восени першого року пагони сягали до двох метрів. Якщо вони будуть далі розвиватися, то через 10-20 років сформуються типові заплавні вербові ліси», — розповів у коментарі РБК-Україна академік НАН, еколог та геоботанік Яків Дідух.
Яке майбутнє
В Україні розробляють два етапи проєкту відновлення Каховського гідровузла, у склад якого входить відбудова Каховської гідроелектростанції. У минулому році Укргідроенерго повідомило про підготовку проєкту тимчасового гідровузла на місці знищеної росіянами Каховської гідроелектростанції, щоб можна було відновити водосховище.
Після підриву було рішення Ставки й уряду, що потрібне проєктне рішення для відновлення станції й хоча б тимчасового з'єднання правого і лівого берега для того, щоб зупинити спрацювання водосховища. Такі проєкти тимчасових гідроспоруд уже є, готові для реалізації.
Якщо територію залишити без змін, то вже через 10-20 років там сформуються нові ліси. Щоб затопити цю ділянку, доведеться вирізати дерева, що обійдеться у 1,5 мільярда гривень. І це, за словами екологів, серйозний аргумент не на користь масштабного затоплення.
Нагадаємо, що магістральні водогони для областей, які постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС, коштуватимуть не менше 13,5 мільярда гривень.
Кабінет Міністрів уже спрямував понад 4 млрд грн для подолання наслідків теракту, вчиненого росіянами на Каховській ГЕС.
