Колишній радник президента РФ, старший науковий співробітник Інституту Катона (Вашингтон) Андрій Ілларіонов радить Україні відмовитися від Мінського процесу як такого, що загрожує національним інтересам. За його словами, на сьогодні існує лише два успішних сценарії повернення окупованих територій і вони проходили без мирних переговорів з агресором.
Аналітик в чаті видання «Главред» також пояснив, що потрібно зробити Україні, щоб стати успішною країною і назвав важливі якості Путіна, яких немає ні у Зеленського, ні у Порошенка. Усе інтерв'ю за хвилину.
Кремль в 2013-2014 році зрозумів, що «всю Україну Росії переварити не вдасться. Захопити було можна». Тому апетити РФ були скорочені з 18 областей у 2012 році (східна та центральна Україна кроєм Галичини, Волині, Закарпаття і Буковини) до 8 областей та Криму у квітні 2014 року. Російські імперці не могли пробачити Сталіну, що він включив в СРСР Галичину і Волинь - «саме ця греко-уніатська бомба підірвала все імперське будівля». Тому і зараз РФ на західні регіони не претендує.
Україні варто відмовитися від Мінського процесу в будь-якому форматі. «Мінські переговори - це прогалина в дипломатичній і оборонній політиці України, мінський процес завдає шкоди українським національним інтересам». Україні потрібно забути про Мінську і будь-яких інших мирних переговорах «поки не складуться сприятливі умови для відновлення контролю над усіма окупованими територіями» - Донбасом і Кримом. А своїх колишніх президентів і прем'єрів потрібно берегти і «не мобілізувати на спілкування з мерзотниками, відморозками і терористами»
Існує лише два способи повернення окупованих територій України: французький і німецький сценарії. У жодному з них не було мирних переговорів, поки не з'явилися умови для деокупації. Франція повернула Ельзас і Лотарингію лише через 48 років - після перемоги у Першій світовій і Версальського договору. ФРН не вела переговори з НДР до 1989 року, а коли суспільство було готове, російські війська вивели і Німеччина возз'єдналася.
Платформа Зеленського по деокупації Криму – безкорисна ідея, придатна хіба для «занять дипломатичним туризмом».
«Путін зацікавлений в збереженні стану уповільненої війни», а дотримання перемир'я на Донбасі залежить лише від його волі. Президент України Володимир Зеленський «не може ніяким чином вплинути на нього», як йому радить його оточення. Активних бойових дій на Донбасі останнім часом не спостерігалося, тому що Путін відволікся на Білорусь. «Як тільки Путін закінчить з Білоруссю, він знову візьметься за Україну. І тоді варіанти можуть бути різні - від захоплення Північно-Кримського каналу до встановлення контролю над усією Україною».
Плівки Деркача з розмовою президентів України і РФ були спрямовані виключно проти Порошенка, «про Путіна ми і так вже все знаємо».
Щоб Україні стати успішною державою, потрібно сформувати державно орієнтовану українську еліту, а потім - єдину громадянську націю. «Армія, мова, віра є хибним напрямком». Зараз громадянські нації створюються на основі «поділяємої кожною людиною внутрішньої приналежності до країни, держави, певним принципам, героям, символам», а не на мовній або конфесійній приналежності.
Путін - «не рядовий керівник» і володіє якостями, яким варто повчитися: вміти вислухати різних людей, має серйозну витримку і імунітет до неприємних слів, контролює емоції. Слабкість Зеленського - «нездатність слухати різних людей, в тому числі тих, хто дотримується інших поглядів». Президент України не тільки не може сприймати інших але і не зацікавлений в цьому. Ця риса була і у Порошенка.
