Заява голови моніторингової місії ООН з прав людини Матильди Богнер про те, що люди, які постраждали чи є жертвами конфлікту на Донбасі, мають отримати репарацію і виплачувати її має уряд України, є некоректними з точки зору норм міжнародного права.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів заступник директора Українського інституту досліджень екстремізму Богдан Петренко.
Аналітик нагадав, що згідно з принципами міжнародного права, репарація – це повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розпочала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу, у вигляді фінансів чи інших товарів. На думку експерта, якщо Україна погодиться на виплату подібної репарації, то вона фактично візьме на себе відповідальність за розв’язання війни на Донбасі.
Крім того, аналітик нагадав про передбачені міжнародним правом випадки війни. По-перше, відповідно до Женевських конвенцій для того, аби визнати, що та чи інша держава вчинила військові дії проти іншої держави, не обов’язково одна зі сторін має їх заперечувати. І по-друге, аналітик вважає заяву представника ООН некоректною ще й тому, що жодна міжнародна інституція не визнала провину України за початок війни на Донбасі.
«У такому контексті, така заява пані Богнер є щонайменше образливою для нашої країни. ООН – це величезна міжнародна організація, однією з головних її цілей є підтримка миру і безпеки у світі. Враховуючи той факт, що ООН не змогла підтримати мир і безпеку та не відвернула війну на Донбасі, Україна може накласти репарації на саму ООН за такі заяви її представників. Офіційний Київ зараз повинен обов’язково зробити різку заяву, яка б засудила будь-які спроби нав’язати нашій країні провину без доведення її у міжнародних чи будь-яких інших інстанціях. Навіть попри на те, що такі заяви лунають начебто з боку таких дружніх для нас організацій, як ООН»
заступник директора Українського інституту дослідження екстремізмуБогдан Петренко також переконаний, що Україна може виплачувати компенсації лише тим людям, які виїхали з ОРДЛО і постійно проживають на підконтрольній Україні території – на відновлення їхнього житла і власності. Водночас, зауважив експерт, Київ повинен регулярно заявляти, що ці збитки пізніше будуть скеровуватися до міжнародних організацій і вимагати репарації від Російської Федерації.
Водночас заяву Матильди Богнер про те, що Україна має розслідувати справи щодо Майдану і подій в Одесі 2 травня 2014 року, аналітик вважає спробою Росії посилити інформаційний пропагандистський вплив на країни Європи.
«Нові додаткові розслідування Україною подій 2 травня 2014 року в Одесі, матимуть результати, аналогічні уже проведеним раніше розслідуванням. Однак якщо нові розслідування почнуться, в інформаційному просторі знову з’явиться інформація про ці події в Одесі і Росія, яка має більший інформаційний вплив, зокрема на Європу, буде трактувати ці події у вигідному для себе контексті. Крім того, не слід забувати, що вчора Верховна Рада не підтримала створення тимчасової слідчої комісії з розслідування резонансних подій в Одесі. Тож не виключено, що саме в цьому контексті на представника ООН відбувався цілеспрямований вплив, джерела якого походять з Росії. Кремль чудово розуміє, що таке управління порядком денним, як всередині України, так і в міжнародному середовищі»
Нагадаємо, 30 жовтня голова моніторингової місії ООН з прав людини Матильда Богнер під час виступу на Форумі єдності в Маріуполі заявила, що люди, які постраждали чи є жертвами конфлікту на Донбасі, повинні отримати репарацію і виплачувати її має уряд України. Водночас, за її словами, це не означає, що уряд бере на себе відповідальність за нанесення такої шкоди.
Вона також зазначила, що іншим важливим аспектом, є кримінальне правосуддя: «По всій країні це повинні бути справи, пов’язані з Майданом, тим, що ми бачили в Одесі. Ми повинні бачити ефективне розслідування і переслідування».
Раніше новопризначений радник Секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Сергій Сівохо закликав виплачувати пенсії жителям тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
29 жовтня біля селища Золоте-4 на Луганщині почалося розведення сил, незважаючи на протести добровольчих батальйонів.
