П'ятий президент України Петро Порошенко вважає свою поразку Володимиру Зеленському у гонці за пост глави держави черговим етапом, а не закінченням боротьби. І обіцяє відстоювати проєвропейський вибір країни та реформаторські досягнення своєї каденції.
З цією метою, за його словами, він і йде у Раду – напередодні дострокових парламентських виборів політик очолив наближену до себе політичну силу, перейменовану на «Європейську солідарність».
Політичний шлях «Європейської солідарності»
Петро Порошенко, як і більшість його прихильників в партії, не новачки в українській політиці. Деякі соратники, як і сам екс-президент – встигли поміняти кілька команд і попрацювати в штабах різних політичних сил, часом діаметрально протилежних за поглядами.
Витоки політсили йдуть з «нульових» років. Петро Порошенко очолив партію у 2001 році під ім'ям «Солідарність», яка пройшла в парламент на виборах 2002 у складі блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка. Сам Порошенко керував виборчим штабом блоку. На хвилі Помаранчевої революції «Наша Україна» отримала величезний кредит довіри в суспільстві і шанс на реалізацію прогресивних проєвропейських реформ.
Але конфлікти в оточенні тодішнього президента Ющенка за участю протиборчих груп впливу – Порошенка і Тимошенко – в результаті привели і президента, і його команду до провалу. До влади в країні прийшов Віктор Янукович і Партія регіонів.
Через 11 років, в 2013 «Солідарність» змінила керівника на Юрія Стеця та влилася в ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Але у листопаді того року Міністерство юстиції анулювало реєстрацію політичної партії через те, що протягом 10 років вона не висувала кандидатів на парламентських або президентських виборах.
Для реанімації «Солідарності» на виборах 2014 року, але вже під брендом Петра Порошенка, була обрана інша, непрацююча сила – донецька партія «Наступ» (Національний Альянс Свободи і Українського Патріотизму), що отримала ім'я «Всеукраїнського об'єднання «Солідарність». У серпні 2014 року партію перейменували у «Блок Петра Порошенка «Солідарність».
За результатами позачергових виборів у Верховну Раду блок БПП створив найбільшу парламентську фракцію і в союзі з «Народним Фронтом» сформував владну коаліцію.
Під час президентських перегонів 2019 команда Петра Порошенка робила акцент на тому, що Україні необхідно захистити своє європейське майбутнє і досягнуте за роки реформ, а також не допустити реваншу проросійських сил.
З цієї політичною платформою оновлена за рахунок молодих лідерів та активістів партія, перейменована на «Європейську солідарність» і очолена екс-президентом Порошенком за результатами з'їзду 31 травня 2019 року, йде на вибори.
Передвиборна програма «ЄС»
Наріжним каменем партія ставить питання європейського та євроатлантичного вибору України, національної безпеки і зміцнення обороноздатності, захисту реформ, міжнародної консолідації навколо держави. Мета – відстояти незалежність країни і право на самовизначення:
У планах ЄС – посилити санкційний тиск на Росію і сприяти відповідальності агресора за анексію Криму і окупацію Донбасу. Також – ввести миротворчу місію ООН для прискорення врегулювання конфлікту і повернення захоплених територій під український суверенітет.
Оборона і безпека – вищий пріоритет для «Європейської солідарності»:
Що стосується розвитку економіки і громадянського суспільства, партія пропонує соціальні ліфти для найбільш перспективних громадян і має намір розширити середній клас в Україні. Заохочувати середнє і мале підприємництво за рахунок дерегуляції і змін у податкове законодавство.
Боротися з корупцією ЄС планує за допомогою сучасних технологій і скасування бюрократії, реформами правоохоронної і судової систем.
Обличчя «Європейської Солідарності»
Петро Порошенко – перший у списку кандидатів на проходження в Раду від «Європейської Солідарності». За ним у першій десятці йдуть:
- Андрій Парубій – глава Верховної Ради;
- Ірина Геращенко – віце-спікер парламенту,
- Михайло Забродський – генерал-лейтенант, командувач десантно-штурмовими військами ЗСУ;
- Софія Федина – волонтер;
- Мустафа Джемілєв – лідер кримсько-татарського народу;
- Яна Зінкевич – волонтер, медик-доброволець;
- Ахтем Чийгоз – заступник голови Меджлісу кримсько-татарського народу;
- Олег Синютка – екс-голова Львівської ОДА;
- Іванна Климпуш-Цинцадзе – віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Далі в списку партії йдуть багато представників команди Порошенка при владі: міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, міністр у справах ветеранів Ірина Фриз, глава Комітету Ради з питань митної та податкової політики Ніна Южаніна, глава Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, керівник постійної делегації України в ПАРЄ Володимир Ар'єв та інші.
Перспективи на парламентських виборах
«Європейська солідарність» Петра Порошенка виходить на третє місце серед усіх політичних сил, підтримуваних українцями на виборах. Згідно з даними опитування Центру «Соціальний моніторинг» та Українського інституту соціальних досліджень імені Яременка, опублікованого 8 липня, за ЄС готові проголосувати 8,5% виборців.
Приблизні оцінки дають й інші джерела. Соціологічна група «Рейтинг» за 4 липня дає прогноз у 8,3%, а загальнонаціональне опитування за 25 червня – 8,4%. У самій партії розраховують посісти друге місце на виборах до Верховної Ради і отримати солідне представництво, про що заявив Андрій Парубій.
Особливістю «Європейської солідарності» є високий антирейтинг її лідера, Петра Порошенка. За оцінками групи «Рейтинг» за червень 2019, колишньому президентові не довіряє близько 80% населення.
Що стосується коаліційних амбіцій «Європейської солідарності», партія не бачить свого майбутнього в союзі зі «Слугою народу»:
ЄС співпрацюватиме з усіма проєвропейськими силами в парламенті, уточнив Парубій. Перехопити лідерство у пропрезидентської СН для прихильників Порошенка буде вкрай проблематично, а отже шанси на участь у коаліції – не великі.
З огляду на градус протистояння за часів президентських перегонах «Європейській солідарності» відкритий шлях у конструктивну опозицію і контроль над політикою влади.
Подібний вибір можна розглядати, як найбільш політично правильний і прагматичний. В такому випадку, у «ЄС» є шанси отримати посади в керівництві парламентом (пост віце-спікера), бюджетним комітетом Ради і комітетом зі свободи слова.
Крім цього – це чи не єдиний шанс на реабілітацію в очах українців. Адже з антирейтингом у 80% сперечатися складно.