Герой мему про допомогу Україні нині служить у ЗСУ
Українець Станіслав Старостенко, відомий за вірусним мемом «Треба не сперечатися, треба допомагати Україні», нині служить у лавах Збройних сил України. Він воює у складі штурмового підрозділу та відкрито розповідає про службу, нагадуючи: війна триває. Життям військового також ділиться його дружина у соцмережах. Про це відомо з допису Станіслава Старостенко у Тhreads.
На початку повномасштабного вторгнення відео з українцем, який просто в кадрі ізраїльського телебачення сказав фразу «Треба не сперечатися, треба допомагати Україні», облетіло соцмережі та стало мемом. Тоді ці слова звучали як емоційна реакція на війну, але для самого Станіслава Старостенка це виявилося не просто гучною заявою, а позицією, яка згодом переросла у реальну службу в армії.
Через нову хвилю інтересу до того самого відео Станіслав вирішив розповісти, де він зараз і чим живе. Він створив акаунт у соцмережі Threads і повідомив, що нині проходить службу у другому штурмовому батальйоні п’ятої окремої штурмової бригади ЗСУ. «Раз пішла така жара — давайте знайомитися. Я Стас, позивний Юрист. Це відео ви десь бачили, це 2022 рік. Тепер буду вам показувати тут, чим живе військо і наш підрозділ зараз», — написав він у своєму дописі.
Військовий також звернувся до українців із проханням підтримувати його підрозділ і допомагати закривати поточні потреби бійців. За його словами, допомога армії — це не абстрактне гасло, а щоденна необхідність, від якої напряму залежить ефективність роботи підрозділу на фронті. «Буду вдячний за допомогу на закриття наших поточних потреб», — додав Старостенко.
У своєму новому акаунті він обіцяє без пафосу показувати будні військових: як виглядає служба сьогодні, з якими труднощами стикаються бійці та чого вдається досягати попри війну. Окремо він наголошує, що війна в Україні не завершилася і потребує постійної уваги та підтримки з тилу.
Життям Станіслава на службі ділиться і його дружина. У Threads вона публікує дописи про військові збори для батальйону чоловіка, розповідає про побут, людей поруч із ним та невидиму для багатьох частину війни, яка складається з дрібних, але важливих деталей.
