Як Галущенко отримав контроль над енергетичним сектором України
Герман Галущенко — міністр, який запам’ятається як тісно повʼязаний з одним із найгучніших корупційних скандалів за час повномасштабного вторгнення. І хоч головним фігурантом операції "Мідас" є співвласник студії “Квартал-95” Тимур Міндіч, саме Галущенко, за словами групи прокурорів, “сприяв контролю Міндіча над фінансовими потоками в сфері енергетики України”.
Про це йдеться у матеріалі «Суспільного».
Германа Галущенка переважна більшість опитаних людей з енергетичної галузі в різні періоди повʼязує із держзрадником Андрієм Деркачем, що він сам публічно це заперечував. Також вони відзначають його “безкомпромісну відданість керівництву” та готовність виконувати вказівки. Зрештою, як стверджує НАБУ, на аудіозаписах Міндіч перед розмовою із Зеленським радить Галущенку сказати: “Я зроблю все, що ви скажете, все, що вам потрібно — я ваш”.
На тлі гучної відставки міністра Суспільне розповідає, як Герман Галущенко з корпоративного юриста перетворився на керівника енергетичної галузі України.
Адміністрація президента
В Адміністрації він виріс від старшого консультанта до завідувача відділу з питань міжнародного співробітництва. Цей відділ готує всі укази президента щодо зовнішньої політики, розповів Суспільному співрозмовник, який тоді працював із Галущенком. Через те, що зараз співрозмовник має впливову посаду, він погодився говорити лише анонімно.
Галущенка він описує як “непоганого” юриста, який умів контактувати з людьми. А ще як амбітну й напористу людину. “Він міг вирішити фактично будь-яке апаратне питання, чим і займався. А одна з головних його робочих рис — безкомпромісна відданість керівництву”, — каже джерело.
2013 року Герман Галущенко перейшов до Енергоатому — найбільшої електрогенеруючої компанії в Україні. Перша його посада там — виконавчий директор із правового забезпечення.
У 2020 році Галущенко вирішив повернутись у сферу енергетики. Не маючи досвіду управління енергетичними компаніями, він одразу стає віцепрезидентом Енергоатома. Співрозмовник Суспільного, який працював тоді в Міненерго, називає це “сюрпризом”. “Юрист, без фахової підготовки. [Галущенко] був “лівою” людиною”, — каже він.
Разом із Галущенком на таку ж посаду призначають Якоба Хартмута. Кілька співрозмовників повʼязують такий вибір людей із впливом Андрія Деркача — тоді народного депутата — на всю енергетичну галузь України й передусім на Енергоатом.
Також вони зазначають, що тоді в компанії почали відновлюватися схеми. Наприклад, фірма Ігоря Коломойського United Energy в 2020 році купувала вироблену Енергоатомом електрику нижче ринкової ціни. Пізніше НАБУ заявило, що через це Україна недоотримала майже 100 мільйонів гривень.
Співпраця з Деркачем
На час роботи Галущенка в Енергоатомі, у 2020 році, Андрій Деркач був позафракційним народним депутатом, який не входив до складу жодного комітету. Попри це, його неформальний вплив на енергетику — значний. Так, у лютому 2021 року, тодішній тимчасовий виконувач обовʼязків міністра енергетики Юрій Вітренко в інтервʼю “Радіо Свобода” заявив, що Деркач “історично впливає на Енергоатом”. “У нього там багато людей”, — казав тоді він.
Про вплив Деркача на Енергоатом писав у своєму звіті британський Королівський інститут оборонних досліджень (RUSI). Вони називають екскерівника Енергоатома одним із головних завербованих Росією агентів впливу. В документі інституту йдеться, що Деркач допомагав РФ окуповувати ядерні станції України. Завдяки колишньому генералу СБУ Олегу Кулінічу, якого підозрюють у держзраді, вони спромоглись домовитися з начальником охорони Чорнобильської АЕС, який наказав нацгвардійцям здатися російським військовим. У 2006-2007 роках Кулініч був віцепрезидентом Енергоатома, коли Деркач його очолював.
Нині Деркачу оголошено про підозру в державній зраді, а Зеленський позбавив його українського громадянства. Деркач виїхав до Росії, де став сенатором від Астраханської області й членом комітету безпеки і оборони російського парламенту.
Зазначимо, що квартира, де, за даними НАБУ, злочинна група під керівництвом Міндіча накопичувала й розподіляла зібрані з підрядників Енергоатома гроші, перебуває у власності Деркача.
Енергоатом
У березні 2020 року уряд Олексія Гончарука йде у відставку. Тодішній міністр енергетики й захисту довкілля Анатолій Оржель залишає посаду. Після цього міністерство понад рік очолюють тимчасові виконувачі обовʼязків. Наприкінці року на посаді намагаються затвердити кількаразового очільника Нафтогазу Юрія Вітренка, однак депутати двічі провалюють голосування за його кандидатуру.
На тлі цієї управлінської кризи й зʼявилась кандидатура Германа Галущенка. В Офісі президента, за словами кількох джерел, його співбесідував Сергій Шефір, тодішній перший помічник Зеленського.
Втім, у деяких експертів кандидатура Галущенка тоді викликала занепокоєння. Зокрема, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський звернув увагу на декларацію чиновника за 2019 рік. “Доступний публічно досвід — лише на держслужбі та у викладанні, жодних корпоративних прав у бізнесі. Але 180 тисяч доларів готівкою”, — писав він.
Після призначення Галущенка на посаду міністра керівником Енергоатома залишився Петро Котін. Офіційно Енергоатом перебуває у сфері управління Мінекономіки та має керуватись Наглядовою радою. Проте пʼятеро співрозмовників Суспільного з енергетичної сфери називають Котіна повністю підпорядкованим Галущенку. Втім, в атомній енергетиці для проведення більшості капітальних робіт — зокрема, ремонту й запуску в роботу старих енергоблоків і будівництва нових — рішення Енергоатома мало. Потрібен ще дозвіл від Державної інспекції ядерного регулювання, в якій у 2021 році працював Григорій Плачков. Він на співпрацю з Галущенком не йшов.
У 2021 році Міненерго спромоглось перевести компанію під своє управління: до цього оператором керував Мінфін. Далі міністерство звільнило двох членів правління компанії, тоді внесло зміни у статут, обмеживши повноваження наглядової ради (втім, згодом їх скасували).
Після початку повномасштабного вторгнення ситуація — щонайменше, публічно — стабілізувалась. Але у вересні 2024 року там звільняють керівника Володимира Кудрицького. "[Наглядова рада] констатувала, що компанія в останні місяці перебуває під величезним тиском. Це тиск не лише анонімних медіа чи телеграм-каналів, а й правоохоронних органів та різних інспекцій. Констатували, що тиск пов'язаний із бажанням змінити менеджмент компанії. На мою думку, натхненником цього процесу є Міністерство енергетики", — розповідав тоді Кудрицький в інтервʼю Суспільному.
Політичним таке рішення назвали й двоє незалежних членів наглядової ради Укренерго — Педер Андреасон та Данієль Доббені, який є головою ради. Після цього вони подали заяви на звільнення. Міненерго тоді заявило Financial Times, що рішення про зміну керівника Укренерго прийняла незалежна наглядова рада, а будь-які припущення — "частина дискредитаційної кампанії" проти міністерства.
Хмельницька АЕС
Чи не найбільшу свою увагу на посаді міністра енергетики Герман Галущенко приділяв можливості добудувати Хмельницьку АЕС та потенційній побудові нових енергоблоків за технологією від американської компанії Westinghouse. Він системно просував цю ідею від початку свого перебування на посаді.
Частина співрозмовників Суспільного з енергетичного сектора кажуть, що так званий відкат у 10-15% міг стосуватись усіх операцій в Енергоатомі. При вартості добудови ХАЕС у щонайменше 160 мільярдів гривень, потенційний незаконний дохід учасників схеми міг би сягнути 24 мільярдів.
За даними слідчих НАБУ, щонайменше з 2023 року радником у Галущенка працював Ігор Миронюк — один із головних підозрюваних у справі НАБУ щодо розкрадань у сфері енергетики. У Міненерго цю інформацію заперечили, однак численні співрозмовники Суспільного розповідають, що бачили Миронюка в міністерстві й що він фактично керував усіма заступниками Галущенка. Про це ж під час засідання суду заявив і прокурор САП.
Корупційні скандали
“Підтверджено залучення особи на прізвисько 'Професор', який був на той час міністром енергетики України (Галущенко — ред.), а також фактично контроль Миронюка з дозволу цього міністра у вирішенні кадрових питань міністерства”, — заявив прокурор САП під час засідання суду.
У липні 2025 року відбулися зміни в Кабінеті міністрів. Премʼєркою призначили Юлію Свириденко. За кілька тижнів до цього вона почала формувати свій майбутній уряд. За даними кількох джерел і з парламенту, і з енергетичного сектора, залишати Галущенка на посаді міністра вона не хотіла.
На той час Галущенко вже міг почати співпрацю зі співвласником студії “Квартал-95” Тимуром Міндічем. Непрямо це підтверджується й на плівках НАБУ з операції “Мідас”. На одному із записів Міндіч нібито переписується з Зеленським щодо Галущенка й президент пропонує поспілкуватися з міністром.
“[Скажи Зеленському]: “Ви ж самі розумієте, що мені йти в двірники не з руки. Я зроблю все, що ви скажете. Все, що вам потрібно — я ваш”, — радить Міндіч Галущенку перед розмовою із Зеленським.
За три дні після цієї розмови уряд в Україні змінюють. 17 липня Свириденко пропонує Галущенку очолити Міністерство юстиції, а його колишній заступниці в попередньому складі уряду Світлані Гринчук — Міністерство енергетики.
Джерела Суспільного у владі розповіли, що Галущенка вирішили призначити на посаду міністра юстиції, адже він водночас мав досвід роботи в уряді на посаді міністра, а до цього довго працював на юридичних напрямках. Гринчук до цього працювала в Міненерго і вона “нормально проявила себе” під час підготовки угоди про корисні копалині із США.
Уже в листопаді слідчі НАБУ під час судового засідання наведуть докази, на підставі яких стверджуватимуть, що 7 липня, за 10 днів до зміни уряду, Ігор Миронюк проводив співбесіду з Гринчук (вона цю інформацію заперечує). Ми звернулися до Юлії Свириденко із запитанням, чому вона вирішила обрати на посади міністрів саме цих двох кандидатів, однак на момент публікації відповіді не отримали.
Перебування Галущенка на чолі Міненерго припало на час повномасштабного вторгнення — і попри те, що українська енергомережа є однією з головних цілей Росії, повних блекаутів не трапилось. Втім, членкиня парламентського комітету з питань енергетики Інна Совсун в заслугу Галущенку це не ставить. Постачання західної допомоги, завдяки якій Україні значно легше відновлювати обладнання після обстрілів, координують окремі компанії від Укренерго до Нафтогазу, каже вона. Відмова від російського ядерного пального та зупинка транзиту газу з РФ, які відбулись за каденції Галущенка — теж лише завершення процесів, започаткованих до Галущенка. І на підтримку обох виступав президент.
Галущенко та Грінчук
Увагу слідства привернув імовірний особистий звʼязок між Галущенком та Гринчук: за даними НАБУ, міністерка кілька разів залишалась на ніч у помешканні свого колишнього керівника. Також у медіа їх називали цивільними чоловіком та дружиною — хоча Світлана Гринчук на запитання, чим пояснити ночівлю вдома в Галущенка, відповіла, що "нічого про це не чула".
І Герман Галущенко, і Світлана Гринчук свою причетність до корупційних схем заперечують. Галущенко з 10 листопада, коли НАБУ почало публікувати матеріали операції, зробив лише одну публічну заяву: в короткому дописі на фейсбуку він заявив, що "захищатиме себе в юридичній площині й доводитиме свою позицію". Гринчук же заявила, що "не розуміє претензій".
