Як війна вплинула на якість повітря в Україні: вчені оприлюднили дослідження
Українські науковці представили перше у світі комплексне дослідження, яке аналізує вплив повномасштабної війни на атмосферне повітря — від миттєвих наслідків ракетних та дронових ударів до довгострокових змін на рівні всієї країни.
Про це повідомляє Національна академія наук України, а результати опубліковані у міжнародному журналі Environmental Science and Pollution Research (Q1).
Дослідження виконано колективом Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України. Науковці поєднали наземні спостереження та супутникові дані Sentinel-5 Precursor, щоб простежити зміни забруднення атмосфери протягом 2022–2024 років.
Було проаналізовано тисячі вибухів, спричинених ракетними та дроновими атаками. Через обмежену мережу наземного моніторингу лише у 255 випадках вдалося інструментально підтвердити прямий вплив на приземний шар повітря. Зафіксовано, що концентрації шкідливих домішок після атак зростали в середньому на 100–400%, а в окремих випадках перевищували 1000%.
Окрім короткострокових сплесків забруднення, досліджено довгострокові зміни якості повітря, спричинені руйнуванням промислових підприємств, перебоями в енергетиці, масовим використанням дизельних генераторів у містах, міграцією населення та змінами транспортної активності.
«У великих і промислових центрах приземні концентрації твердих часток, діоксиду азоту (NO₂) та монооксиду вуглецю (CO) переважно зменшувалися, тоді як поблизу лінії фронту — зростали. Концентрації діоксиду сірки (SO₂) демонструють тенденцію до підвищення, що відображає перехід на більш «брудні» види палива та зміну структури енергоспоживання в умовах війни», — наголошують учені.

За даними супутникових спостережень Sentinel-5 Precursor, на більшості території України зафіксовано загальне зниження рівня забруднення. Зокрема, вміст NO₂ у вертикальному стовпі атмосфери зменшився на 10–30% у великих містах і вздовж лінії фронту. Це свідчить про те, що скорочення промислових і транспортних викидів через руйнування інфраструктури переважило додаткові надходження продуктів горіння від бойових дій та пожеж. Одним із показових прикладів стало зниження рівня забруднення в районі Маріуполя після зупинки металургійного комбінату «Азовсталь».
При цьому не всі зміни пов’язані безпосередньо з війною. Наприклад, зменшення вмісту формальдегіду на півночі України на 10–12% пояснюється сприятливими метеоумовами, які сприяли самоочищенню атмосфери.
Автори дослідження підкреслюють існування екологічного парадоксу: попри загальне зниження викидів через зупинку промисловості та скорочення транспортного руху, війна створює небезпечні локальні піки забруднення, що становлять додаткову загрозу для населення.
«Розуміння подвійної ролі воєнних факторів важливе для документування екологічних наслідків російської агресії, обґрунтування міжнародних претензій щодо відшкодування збитків та формування стратегій післявоєнної відбудови системи управління якістю повітря в Україні», — наголошують в НАНУ.
У Чорнобильському заповіднику помітили вагітних олениць, малята яких з’являться навесні. Фахівці прогнозують, що новонароджені оленята з’являться в травні-червні та матимуть плямисте забарвлення, яке допомагає їм виживати. Спостереження за тваринами дозволяє екологам оцінювати стан популяції та планувати охоронні заходи.