Ісландія та Норвегія можуть випередити Україну на шляху до ЄС — Politico
Європейський Союз розглядає можливість поповнення новими, економічно розвиненими членами, що може суттєво змінити черговість розширення блоку.
Про це повідомляє Politico.
Повномасштабна війна в Україні та зміна політичного курсу Вашингтона змусили стабільні країни, такі як Ісландія та Норвегія, серйозно переглянути свій позаблоковий статус.
Через геополітичну нестабільність заможні європейські держави шукають захисту в межах єдиної структури Брюсселя. Це створює нову динаміку, де країни з готовою законодавчою базою стають пріоритетними кандидатами для чинних членів об’єднання.
«Членство в ЄС завжди пропонувало стабільність і процвітання європейським країнам. Зараз ми бачимо, що ті, хто не входить до ЄС, дедалі більше усвідомлюють, що у світі конкуруючих впливів місце за столом переговорів у ЄС також пропонує підвищену безпеку та захист», — наголосила комісар ЄС з питань розширення Марта Кос.
Каталізатором цих процесів стала політика, яку проводить президент США Дональд Трамп після повернення до Білого дому у 2025 році.
Європейські лідери побоюються послаблення трансатлантичних зв’язків, що змушує їх гуртуватися навколо спільного економічного та безпекового центру.
«Зараз не найкращий час, щоб діяти поодинці, Трамп все змінює», — зазначив у коментарі норвезький чиновник, вказуючи на необхідність консолідації.
Ісландія вже активізувала підготовку до референдуму, що може зробити її першою в черзі на відновлення переговорів про вступ.
Для Брюсселя приєднання багатих країн є фінансово вигіднішим, ніж інтеграція держав Східної Європи, зокрема України, Молдови чи країн Балканського півострова.
Нові заможні члени не претендуватимуть на дотації, а навпаки — наповнюватимуть спільний бюджет ЄС своїми внесками.
«Ці фінансові міркування означають, що буде важко переконати нинішніх членів у тому, що ці бідніші країни мають бути прийняті. Існуючі члени отримають ще меншу частку коштів ЄС», — зазначають аналітики у матеріалі Politico.
Окрім фінансів, важливим фактором є політична передбачуваність потенційних партнерів, оскільки Брюссель прагне уникнути внутрішніх криз.
Європейські дипломати побоюються появи нових авторитарних режимів усередині блоку, які могли б блокувати спільні рішення.
«Ми не хочемо повторення Угорщини чи Словаччини. Ми не знаємо, що станеться в цих нових країнах через 10—15 років. І тоді ми можемо опинитися в ситуації, коли у нас буде ще один угорський прем'єр-міністр Орбан», — ділиться побоюваннями один із дипломатів.
Натомість Осло та Рейк’явік мають сталі демократичні інститути та вже інтегровані у спільний ринок через спеціальні угоди.
Це дозволяє їм претендувати на максимально швидку процедуру вступу, оскільки більшість вимог вони виконали заздалегідь.
Нагадаємо, Єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що Україна не зможе стати членом ЄС до 2027 року.
Також Єврокомісія готується надати Україні кредит попри блокування Угорщиною.
