Кабмін запровадив нульову експортну квоту на брухт чорних металів
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про нульову експортну квоту на металобрухт та стратегічну сировину для металургійної промисловості на 2026 рік.
Відповідна норма закріплена в постанові №1795 від 31 грудня 2025 року «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік».
Зокрема, нульові квоти встановлено на:
відходи та брухт чорних металів (код 7204 УКТЗЕД),
шихтові зливки чорних металів,
відходи і брухт міді (код 7404 00),
електричні та електронні відходи для видобутку дорогоцінних металів (коди 8549 21 00 00 та 8549 29 00 00).
Мета рішення – стимулювати внутрішню переробку стратегічної сировини, створювати робочі місця та надходження податків всередині країни, а не вивозити її за кордон.
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський привітав рішення уряду.
«Стратегічно важлива сировина повинна перероблятися в Україні, а не безконтрольно вивозитися за кордон, і має створювати саме тут робочі місця, додану вартість і надходження податків. Цей принцип є одним із базових для економічного успіху, доведений десятками розвинутих країн», - пояснив він.
Він додав, що переробка 1 тонни металобрухту в Україні формує близько 15 тис. грн податків, тоді як експорт практично не приносить надходжень у бюджет.
«Експорт брухту в ЄС де-факто є схемою по обходу мита з обсягом втрат для бюджету біля 3,5 млрд грн на рік… З 2026 року ЄС запроваджує так зване "вуглецеве мито" CBAM. Україні важливо залишати весь обсяг брухту всередині країни. Брухт чорних та кольорових металів є стратегічною сировиною для чорної і кольорової металургії – важливих базових галузей економіки. Фірми, які хочуть заробляти на безконтрольному вивезенні сировини, виступають проти цих рішень. Але сировинний експорт – ніша бідних країн. Україна від цієї моделі відмовилася, сподіваюся, назавжди», - додав він.
За оцінками експертів, українські металургійні підприємства у 2026 році зможуть збільшити виплавку сталі на 17% до 8,9 млн тонн за умови подолання дефіциту брухту. Зокрема, на заводах Інтерпайпа переробка 1 тонни металобрухту приносить державі 7,5 тис. грн податків, на підприємствах Метінвесту – близько 9,3 тис. грн.
«На сьогодні я не бачу жодних інших дієвих механізмів для стабілізації ринку та зменшення експорту брухту, окрім адміністративної заборони вивезення цієї стратегічної сировини за межі території України», - наголосив голова правління «Інтерпайп Втормет» Валентин Макаренко.
Раніше експорт брухту з України швидко зростав: у січні–листопаді 2025 року він збільшився на 45,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 380 тис. тонн. У 2024 році експорт зріс на 60,7% – до 293 тис. тонн, що підтверджує потребу у нульовій квоті для стабілізації внутрішнього ринку.
Це рішення уряду є важливим кроком для розвитку внутрішньої промисловості та економічної безпеки держави.
