$ 38.21 € 41.3 zł 9.61
+5° Київ +9° Варшава +3° Вашингтон
Кадрові зміни у керівництві ЗСУ: що відомо про представників «команди Сирського»

Кадрові зміни у керівництві ЗСУ: що відомо про представників «команди Сирського»

12 Лютого 2024 18:12

У суботу, 10 лютого, президент України Володимир Зеленський представив нове військове керівництво. За словами президента, це люди, які «добре знаються в армії і які самі добре знають, що потрібно армії».

Наступного дня були оприлюднені укази про зміну командувачів Об'єднаних сил, Територіальної оборони, Десантно-штурмових військ та нового очільника Сухопутних військ.

Агентство UA News зібрало інформацію про військовослужбовців, які обійняли посади у оновленій команді Генштабу та командуваннях військ.

 

Хто працюватиме з Олександром Сирським?


Після призначення Олександра Сирського Головнокомандувачем Збройних сил України, у спільноти виникло логічне питання: а хто ж буде у команді головкома?

Після зустрічі президента з військовим керівництвом країни стали відомі імена двох заступників Олександра Сирського. Зокрема, ними стали полковники Вадим Сухаревський та Андрій Лебеденко.



Полковник Вадим Сухаревський, позивний «Борсук», на своїй посаді відповідатиме за безпілотні системи й розвиток застосування дронів. Як повідомив народний депутат Олексій Гончаренко, офіцер очолить новостворені Сили безпілотних систем, але офіційних підтверджень цьому поки немає.



Сухаревського дійсно можна назвати бойовим офіцером. Його військова карʼєра розпочалася у 2004 році, коли у складі 6-ї окремої механізованої бригади брав участь у Миротворчій місії в Іраку. 

У 2014 році Вадим Сухаревський почав воювати на фронтах російсько-української війни. Зокрема, офіцер був учасником першого бою від початку АТО. 13 квітня 2014 року поблизу Семенівки, що на Донеччині, тоді ще командир 3-ої роти 80-ої аеромобільної бригади, Вадим Сухаревський відкрив вогонь по бойовиках Ігоря Гіркіна. Попри заборону на ведення вогню, своїми діями Сухаревський зміг врятувати бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа».

Підполковник «Альфи» Андрій Дубовик розповів про той бій і зазначив, що такі дії витіснили ворога від українських позицій.

«Шансів на порятунок не було. Нас починали бій шестеро, у начальства автоматів не було, а наш вогонь помітно слабшав. Я почав засинати від втрати крові і тут через сон почув, як запрацював кулемет. Це за моєю спиною викотився БТР! Як потім ми зʼясували, у десантників був суворий наказ – у бій не вступати ні за яких обставин. Але цей БТР все одно прийшов до нас на допомогу! Він подавив вогонь із "зеленки", по нас припинили довбати прицільно і супротивник почав відхід», – зазначив Дубовик.

Згодом, у серпні 2014 року, Вадим Сухаревський був поранений у боях під Красним і як такої активної участі у бойових діях не брав.

У 2016 році офіцер став командиром 1-го лінійного батальйону 36-ї бригади морської піхоти, у 2021 році – начальником штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, з лютого 2022 року – командиром 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

18 червня 2022 року нагороджений званням Героя України. У жовтні того ж року Вадим Сухаревський увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ.

Своєю чергою, Андрій Лебеденко буде займатися питаннями інновацій, технологічний компонент армії та бойових систем. Про полковника інформації у відкритому доступі надзвичайно мало.

Зокрема, про військову службу та професійний досвід Лебеденка відомостей немає взагалі. Проте відомо, що у вересні 2022 року він став кавалером ордену Данила Галицького – «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України».

 

Новий очільник Генштабу 


Кадрові зміни зачепили і Генеральний штаб ЗСУ. 9 лютого Володимир Зеленський повідомив, що очільником Генштабу було призначено генерал-майора Анатолія Баргилевича. 



Офіцер перебуває на військовій службі із 1987 року. З початку війни на сході України Баргилевич обіймав посади у керівництві ЗСУ. Зокрема, у 2014 році він був начальником управління оперативної підготовки Головного оперативного управління Генштабу. Також працював у штабі Антитерористичної операції.

Із 2016 року Баргилевич обіймав посаду начальника оперативного управління – заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, з 2020 року – заступника командувача Сухопутних військ, командувача Командування територіальної оборони України, із 2022 року – начальника штабу оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця».

9 жовтня 2023 року Анатолія Баргилевича призначили Командувачем Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Значний внесок генерал-майор зробив для розвитку територіальної оборони. Ще у 2016 році, перебуваючи на посаді заступника командувача Сухопутними військами, він ініціював створення Управління ТрО.

«У 2016 році у складі Командування Сухопутних Військ існував лише один відділ із 5 чоловік, який займався питаннями тероборони. Командуванням СВУ було прийняте рішення, і за моєю пропозицією у тому числі, про створення Управління ТрО. Управління почало займатися реалізацією практичних напрацювань, які ми отримали у 2014 році. Коли батальйони ТРО переформували у окремі мотопіхотні, які подальшому стали основою формування мотопіхотних бригад, вони на передовій зробили свій неоціненний внесок у протистоянні з російським агресором», – зазначив Баргилевич у одному зі своїх інтервʼю.

У 2021 році Баргилевич вважав, що теробороні не нададуть статусу окремого роду військ. Він пояснював це тим, що такий статус має на увазі певний функціонал та задачі. Однак Сили ТрО стали окремим родом військ 1 січня 2022 року і через повномасштабну агресію наростили чисельність з 10 тисяч до 120 тисяч.

 

Командувачі українських військ


Зміни у керівництві ЗСУ призвели і до кадрових змін у керівних органах різних родів військ. Зокрема, Сухопутних, Десантно-штурмових військах, сил ТрО та обʼєднаних сил ЗСУ.

Генерал-лейтенант Олександр Павлюк очолив командування Сухопутних військ України. Він також відомий у військових колах як бойовий офіцер. Адже за понад 30 років Павлюк служив заступником командира бригади м. Новоград-Волинський на Житомирщині; командиром українського миротворчого контингенту в Косові, начальником штабу 30 омбр, командиром 24 окремої механізованої бригади. 



У березні 2014 року почав служити у зоні АТО. Під його командуванням бригада брала участь в боях за звільнення Слов'янська, Красного Лиману, Краматорська, Лисичанська та інших міст Донецької та Луганської областей. 

У березні 2017 року Олександр Павлюк став командувачем військ Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, а влітку 2020 року – начальником підготовки Командування Сухопутних військ Збройних сил України. 28 липня 2021 року призначений командувачем Операції об'єднаних сил.

У березні 2022 року Павлюка зняли з посади командувача ООС і призначили головою Київської ОВА. Офіцер займався організацією оборони та забезпечення Києва. 

У лютому 2023 року Олександра Павлюка призначили першим заступником міністра оборони України, 6 березня 2023 року Указом Президента № 129 введений до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача.

При представленні Олександра Павлюка представленні Сирський підкреслив, що коли президент запитав його, кого він бачить керівником Сухопутних військ, «інших кандидатур у мене навіть не було».

Командувачем Десантно-штурмових військ став бригадний генерал Ігор Скибюк. Він також не є людиною медійною, тому розлогої інформації у відкритому доступі про офіцера значно менше, ніж про його колег. 



Скибюк почав службу у 1998 році у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, що базується у Львові. Він пройшов шлях від командира взводу до командира бригади.

Найімовірніше, саме в її складі Скибюк брав участь у миротворчих місіях, АТО та ООС. Відомо, що ця бригада пройшла ледь не всі точки російсько-української війни до 24 лютого.

У 2016 році Ігор Скибюк керував багатонаціональними командно-штабними навчаннями «Кленова арка-2016» з українського боку. 

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, 80-та бригада намагалася стримати росіян на Херсонщині, згодом – брала участь в успішному наступі на Харківщину. Саме завдяки «рішучим і своєчасним» діям Скибюка, як ідеться в офіційних повідомленнях, було звільнено Ізюм. 

Одразу після Харківщини, восени 2022-го, Скибюк перейшов на службу в командування ДШВ. 

Командувачем Обʼєднаних сил ЗСУ став Юрій Содоль. Свою службу він розпочав у артилерії, продовжив десантником і зрештою став морським піхотинцем. 



З 2007 року він очолював 25-у повітрянодесантну бригаду. Саме у складі цієї бригади Содоль розпочав службу в зоні АТО.

З 2015 року він був першим заступником командувача ДШВ ЗС України, у березні 2018 року – командувачем Морської піхоти.

Станом на 2023 рік Юрій Содоль був командиром оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» (Вугледарський напрямок).

Журналісти описують Содоля як командувача, який прагне якомога частіше перебувати на лінії зіткнення. Мовляв, «треба бачити очі, чути інтонацію кожного командира».

Командувачем сил ТрО став генерал-майор Ігор Плахута. У відкритому доступі про офіцера даних не так багато. Відомо, що у 2005 році він став командиром Окремої президентської бригади. Але жодних згадок у пресі про службу бригади в ті часи немає. 



Декілька років потому, у 2009-му, Плахута очолив 169-ий навчальний центр «Десна». 

Та, попри невеликий обʼєм відкритих даних, є дуже важлива деталь. У 2013–2014 під час Революції гідності був начальником управління Південного територіального командування внутрішніх військ МВС. І саме за керівництва Ігоря Плахути силовики були на Майдані у 2013-2014 роках. 

У грудні 2013 року він виступив перед журналістами і зазначив, що силовики вчинили цілком правильно, що розігнали мітингувальників. І це при тому, що чинити опір не надто було кому.



Після Майдану Плахута став заступником начальника Інституту УДО України.



Авторка: Даша Шерстюк