Якої цензури не вистачає Україні, хто зірвав мобілізацію і як ефективно впливати на владу: відверте інтерв'ю з Ігорем Мосійчуком

Уже тривалий час в Україні точаться дискусії навколо двох важливих ініціатив: рішення про проведення виборів Президента України та проєкту закону про мобілізацію. Але поки вирішуються ці питання, виникають нові «кризові моменти». Чого очікувати українським військовим згідно із законопроєктом? Чому відтермінування виборів шкодить конституційному ладу України? І для чого чиниться тиск на український бізнес? Про все це розповів агентству UA.News Ігор Мосійчук – народний депутат України VIII скликання, журналіст, колишній заступник командира добровольчого батальйону «Азов».

Не так давно ви повідомили, що СБУ, наче, погрожувала журналістам і медійникам, які б хотіли взяти у вас інтервʼю. Що це за ситуація і чому вона виникла? Що ви про це думаєте?

Ігор Мосійчук: Ситуація була така: є ефіри, а потім — зникли. У мене була приватна розмова з однією людиною і вона каже: «Там ходять з СБУ і рекомендують у тебе інтерв'ю не брати». З чого виникла ця вся ситуація? А виникла вона після 29 грудня і 2 січня. Коли були потужні і дуже гучні удари по Києву. Зараз можна вже сказати всім, бо мої слова буквально вчора підтвердив генерал ЗСУ Сергій Кривоніс. 

Цитата Кривоноса: «Зброя у нас до 29 грудня була і була можливість її виробляти. Я, до речі, вчора спілкувався з представниками КБ "Луч" і нічого офіційного з боку СБУ за фактом витоку інформації щодо злиття всіх співучасників виробництва ракетних сил України, по яких 29 грудня прилетіло, жодних кримінальних проваджень немає»

Я її озвучив. Це не сподобалось владі. Прибіг такий собі штатний блогер Анатолій Штефан, також відомий в соцмережах як Штірліц. Почав звинувачувати, що я ледь не агент ФСБ. Відповідно, почались отакі підходи. Мовляв, СБУ має звернути увагу. 

Також найближчими днями ми довідаємося правду по Іл-76. Чому одразу не вийти й не сказати: так, ми проґавили російську спецоперацію. Наша координація між військовими і тими, хто організовує обмін, не спрацювала. Цього ж не визнають. Зате кримінальну справу щодо цього ініціювали. Про порушення правил ведення війни. Проти кого? Виходить, що вони визнають, що там були військовополонені. Це, фактично, і ГУР визнало. Тільки кажуть, що не знають скільки людей було. 

Наскільки я розумію, приховувати власні втрати — це нормальна практика під час війни.

Ігор Мосійчук: Є різниця. Скажімо чесно: влада намагається встановити цензуру. Це правильно. Але я з самого початку війни пропонував, щоб ухвалили закон про воєнну цензуру. Так, як в Ізраїлі. А у нас війна є, а воєнної цензури немає. Кожен може говорити що завгодно. 

Але є нюанс. Потім, коли хтось скаже те, що не подобається, його почнуть цькувати, агентом оголошувати чи ще кимось. При цьому критерієм буде не правдивість інформації, а, власне, персона, яка її озвучила.

Як ви вважаєте, як правда може вплинути на ту ж мобілізацію? Цікава ваша думка щодо мобілізації в цілому і щодо того, як влада комунікує ці процеси.

Ігор Мосійчук: Процес мобілізації було провалено з самого початку через декілька причин. Найголовніша причина – це корупція. Корупція і страх. Страх наших чиновників за власних дітей, рідних, близьких. На жаль, керівництво нашої держави, незалежно від партійної приналежності, вивезло своїх дітей, братів, племінників на Захід. 

Другий момент. Якщо ти багатий, у тебе є кошти й можливості, то ти йдеш, купуєш білий білет і виїжджаєш за кордон. Наприклад, викритий мною голова одеський голова ТЦК Євген Борисов. Коли у квітні я опублікував матеріал про покупку ним вілли, документи і все інше, уже на той момент велось слідство. Отож: 50 тисяч білих білетів, цілий хаб в Одесі. Відповідно, люди дивляться і виходить ситуація: хтось має йти воювати, а хтось багатший пішов, купив білий квиток і звалив. Влада провалила цей кейс спочатку з рідними, а потім – з корупцією. Звісно, така історія існувала не тільки в Одесі. Просто Одеса – це найгучніший випадок. 

Нагадаємо, влітку стало відомо, що родина начальника Одеського обласного ТЦК і СП під час повномасштабної війни придбала  на іспанському узбережжі нерухомість та автівки на мільйони доларів. Борисов незаконно збагатився на суму 188 млн грн, порахували співпрацівники Національного агентства з питань запобігання корупції. Активні пошуки воєнкома тривали два дні. Врешті-решт його виявили та затримали у Києві.

За матеріалами ДБР у липні суд наклав арешт на  майно, гроші та банківські рахунки екс-«воєнкома» Євгенія Борисова та членів його сім’ї. Його родичі намагалися втекти на Porche, який проходить у справі, але невдало.

Потім викрилися історії «Шляху». Коли десятки тисяч людей виїхали в один бік за бабло, яке брали люди, близькі до голів воєнних адміністрацій, народних депутатів. 

А що стосується вашої думки щодо закону про мобілізацію як документа?

Ігор Мосійчук: Якщо говорити про закон про мобілізацію, то той варіант, який був вперше поданий в парламент, був, по-перше, антиконституційний. По-друге, там абсолютно не були прописані норми демобілізації. Зараз вже у мене в розпорядженні є проєкт доопрацьований, він набагато кращий. Там є що критикувати. Але прибрані принаймні всі антиконституційні речі. Є ротація, її терміни, мобілізація. За особливих умов, але є. 

І я не кажу, що мобілізація непотрібна чи непотрібний цей закон. Усе потрібно. Тільки ніякий закон не має порушувати Конституцію. 

Маємо також колізію з виборами президента, адже згідно с Конституцією повноваження Верховної Ради продовжуються автоматично, а от повноваження гаранта - ні. Ваші думки з цього приводу.

Ігор Мосійчук: Не лише думки. Навіть дії. 29 січня я подав заяву про вчинення злочину Олегом Діденком – головою ЦВК. У чому суть? Він не вчинив жодних дій з проведення виборів. Не встановив те, чи їх можна провести, чи не можна. Він мав провести засідання, звернутися в парламент, Кабмін. Тобто, зробити низку речей. Але не зробив. Я роблю висновок, що це узурпація, змова з невстановленою групою осіб. Бо Конституція не передбачає пролонгації термінів президента. 

Мій колега, доктор юридичних наук, професор Валерій Карпунцов розписує три варіанти розвитку подій в рамках Конституції. Не вказує шлях, а дає різне бачення. Як провести вибори? Можна провести, можна відтермінувати, щоб підготуватись. Для цього час треба, звичайно. А пан Діденко сидить і нічого не робить. Навіть елементарних речей, які він має вчиняти згідно з законом. А президенту і деяким його спічрайтерам треба взагалі або язик вкоротити, або зняти з посади. Бо сидить Володимир Зеленський і каже іноземному каналу щось типу: «Я б із задоволенням провів вибори. Але я не можу». Пане президенте, ви за своєю посадою не маєте жодного відношення до проведення виборів. Ви не можете проводити вибори по закону. Для цього є ЦВК, є парламент, є Кабінет міністрів. На Заході і всюди, де до демократії ставляться дуже серйозно, вони ж теж аналізують ці слова. Факт у тому, що, м’яко кажучи, це грає не на руку Україні. 

Наразі бізнес каже про тиск з боку влади. Маємо красномовний приклад з Ігорем Мазепою. Як ви бачите цю ситуацію?

Ігор Мосійчук: Якщо говорити про реакцію влади, бачу, що це імітація. Створення всіляких рад. Та ж АРМА перетворилася в коритце корупційне. Туди передають майно, потім його передають в користування потрібним людям і пішло. Плюс до того, в Раду з підтримки бізнесу під час війни включили підприємця Костянтина Єфименка – бізнес-партнера Василя Хмельницького. Так от, Єфименко є засновником двох заводів у Білорусі та російській федерації. Які поставляють товари для міністерства оборони рф та на російську залізницю. Тому я не вірю такі ради. Це не підхід до бізнесу. 

Бізнес знищений. Він виживає і кожен намагається вивезти більше закордон і втекти. І в кращому випадку, якщо він повернеться, то буде жити на дві країни. Ми приречені на те, що наш народ буде жити на декілька країн. Найближчими роками, особливо бізнес. 

Є ще інший приклад. Я особисто не є адвокатом Андрія Павелка (екс-керівник Ураїнської Асоціації Футболу, колишній депутат від «Блоку Петра Порошенка»). Йому предʼявляють серйозні речі, триває перевірка. Не знаю, чи щось доведуть. Він якось ляпнув, що крутив на одному органі когось з керівництва країни. І його забирають з Києва, везуть у Львів, де ручний суд. І увʼязнюють. Чи це нормально? Це не взаємовідносини в країні. 

Якось я працював з Павелком у парламенті, звертався щодо відновлення стадіону на Полтавщині. Просив, але той відморозився. Тому я не є його фанатом. Але є багато питань щодо справи проти нього. 

І знаєте, можу повірити в історію з Дубінським. Будь-яку, насправді. Крім Буратіно. «Мама любит скорость», відпочинок закордоном – у все це повірю. Але не у Буратіно. Але саме цю ситуацію винесли назовні. Якщо ви його за співпрацю з Андрієм Деркачем судите, притягаєте до відповідальності, то питання: а Олег Бояринцев (виконавчий директор з персоналу Енергоатому - ред.) і всі інші в «Енергоатомі» чиї люди? Наприклад, один з представників «Енергоатому» спочатку фотографував АЕС, а потім втік за кордон. Нагадаю,з  2002 до 2019 року Бояринцев  був помічником депутата Верховної Ради Андрія Деркача, якого у 2023 році позбавили мандата разом із Віктором Медведчуком.

Чи є ефективна опозиція зараз в Україні? І ще одне питання. Як громадянському суспільству взаємодіяти з владою і тиснути на неї, щоб остання відповідала і трансформувалася?

Ігор Мосійчук: Опозиції зараз в Україні немає. Це відбувається з деяких причин. Перша – президент її своєю командою обнуляє інформаційно, задіює для цього серйозні ресурси. Хоча опозиція відчуває запах виборів і знову заявляє про себе. Та я думаю, що багато цих псевдоопозиціонерів припинять свою діяльність після відновлення політичного процесу в Україні. 

Щодо другого вашого питання про тиск громадянського суспільства на владу, то маю два позитивні приклади. Історія з Борисовим, одеським воєнкомом. У квітні я випустив матеріал про цю справу. Відомо було все від А до Я, про білі білети, про котеджі його. І саме суспільство не змовчало, що конвертувалося в кримінальні справи і розслідування. 

А друга історія – про закон про мобілізацію. Думаю, що саме позиція суспільства зіграла роль щодо того, що влада не ухвалила першопочатковий проєкт, який в деяких позиціях прямо суперечив Коституції України. 

Позиція спікера відображає його власні погляди і не презентує позицію редакції видання. Також в умовах «туману війни» не всі озвучені дані можна підтвердити або спростувати.